РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАГІТНИХ З ХРОНІЧНОЮ
ПЛАЦЕНТАРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ І ЗАТРИМКОЮ РОЗВИТКУ ПЛОДА
2.1. Методи обстеження
З метою комплексного вивчення певних патогенетичних аспектів ХПН при ЗРП
(антиоксидантних і імунологічний зрушень організму вагітних,
морфофункціональних змін в плаценті при даній патології) в умовах застосування
препарату Коензим композитум в комплексній медикаментозній терапії ми проводили
наступні дослідження.
2.1.1. Методи дослідження фетоплацентарного комплексу та внутрішньоутробного
стану плода
Всім вагітним проводили комплексне обстеження з використанням загальних
(загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімія, коагулограма) і
додаткових методів.
Для оцінки стану ФПС проводили УЗД плода і плацентарного комплексу за допомогою
діагностичного апарату “Aloka SSD-1700” (Японія) всім вагітним в терміні
гестації 29-40 тижнів 3-4 рази. При фетометрії плода вимірювали біпаріетальний
розмір голівки, діаметр живота, окружність живота, довжину стегна в ІІІ
триместрі вагітності. За вказаними показниками визначали термін гестації,
використовуючи таблиці M.Shepard et al. (1982) [51]. При цьому оцінювали
відповідність біометричних показників з нормативним, а відставання росту плода
визначали в тижнях вагітності згідно класифікації А.Н.Стрижакова [51]. При І
ступені ЗРП відставання розмірів плоду складало до 2 тижнів, при ІІ ступені –
2-4 тижні і при ІІІ ступені – більше, ніж 4 тижні. При ультразвуковій
плацентометрії визначали місце розміщення плаценти, її товщину і ступінь
зрілості згідно нормативам P.A.Grannum et al. (1979) [51], наявність
петрифікатів, кальцинатів, інфарктів, крововиливів в ній та кількість
навколоплідних вод.
Стан матково-плацентарного і плодового кровоплину вивчали за допомогою
доплерометричного дослідження шляхом реєстрації кривих швидкостей кровотоку в
МА, ПА, черевному відділі аорти і СМА плода в терміні вагітності 36-40 тижнів
на ультразвуковому апараті “Aloka SSD-1700” (Японія) з доплеровським блоком
пульсуючої хвилі, використовуючи мультичастотний датчик з частотою 3,5 МГц. В
кожній з вищевказаних судин визначали наступні показники судинного опору – СДС,
ІР, ПІ. Порушення гемодинаміки в ФПК оцінювали за значеннями СДС згідно
класифікації А.Н. Стрижакова [111]: ІА стадія – підвищення опору току крові
тільки в маткових артеріях, ІБ стадія – підвищення опору току крові тільки в
артеріях пуповини, ІІ стадія – виражені порушення як в маткових, так і в
пупкових артеріях, ІІІ стадія – критичний стан з наявністю нульових або
від’ємних значень діастолічного компонента в артеріях пуповини.
Оцінку внутрішньоутробного стану плода проводили з врахуванням УЗД та
кардіомоніторингу, що складає основу БПП за шкалою F. Manning і співавторів
[51], який включає реєстрацію дихальних і активних рухів плода, м’язового
тонусу, визначення кількості навколоплідних вод та нестресовий тест. Результати
виражали в балах. Сумарна оцінка 8-10 балів відповідає задовільному стану
плода, оцінка 5-7 балів розцінюється як прояв початкових ознак гіпоксії (стан
плода сумнівний), 4 бали і нижче – свідчить про виражене страждання плода і
високий ризик перинатальних гіпоксичних уражень (стан плода загрозливий).
Кардіографічне дослідження плода проводили монітором типу 8040А фірми “Hewlett
Packard” (США) за методом F. Fisher і співавт. [51], аналізуючи базальну
частоту серцевих скорочень, середню частоту миттєвих осциляцій і їх амплітуду
та кількість акцелерацій і децелерацій.
2.1.2. Лабораторні методи обстеження вагітних жінок з хронічною плацентарною
недостатністю при затримці розвитку плода
Активність ЦП сироватки крові та насиченість ТР сироватки крові залізом
визначали за методиками Г.О. Бабенка [6].
Принцип методу визначення ЦП сироватки крові полягає у тому, що ЦП сироватки
крові при температурі 37 єС окислює терафенілендіамін, змінюючи інтенсивність
забарвлення останнього пропорційно активності фермента. Рівень ЦП виражали в
ум.од.
Суть методу визначення насиченості ТР сироватки крові залізом базується на
тому, що до сироватки крові додають розчин з певною кількістю заліза. При цьому
частина заліза насичує трансферин, а залишок осаджується білками крові, що
виявляється у вигляді помутніння проби. Ступінь цього помутніння визначали
калориметрично.
Активність КА крові визначали за методом А.Н.Баха [9]. Принцип методу
кількісного визначення КА полягає у на тому, що до проби, яка містить фермент,
додають певну кількість перекису водню і через певний інтервал часу за
допомогою титрування перманганатом калію встановлюють кількість незруйнованого
перекису. Рівень КА вимірювали в мг/мкл.
Інтенсивність утворення МДА аналізували згідно методики Е.Н.Коробейникової [69]
тестом з 2-тіобарбітуровою кислотою в кислому середовищі з наступною
спектрофотометрією при довжині хвилі 532 нм.
В основі методу дослідження лежить принцип визначення концентрації забарвленого
розчину, утвореного в результаті реакції МДА з двома молекулами тіобарбітурової
кислоти в кислому середовищі при температурі 90-100°С. Для підвищення
чутливості спектрофотометричної реєстрації використані активатори ПОЛ –
перманганат калію і сульфат двовалентного заліза. Тест з тіобарбітуровою
кислотою проводили за такою схемою: до інкубованої суміші (0,2 мл сироватки
крові в 3 мл фосфатного буферу рН 7,4) на 10 і 20 хвилин додавали 0,5 мл 1 мм
розчину перманганату калію і 0,5 мл 10 мм розчину сульфату заліза. Через 10
хвилин для зупинки реакції утворення МДА в пробірки додавали по 1 мл 20 %
розчину трихлороцтової
- Київ+380960830922