Ви є тут

Формування комплексної системи управління господарськими ризиками (за матеріалами підприємств олійно-жирової галузі України)

Автор: 
Дуброва Оксана Станіславівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U000172
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ГОСПОДАРСЬКИМИ РИЗИКАМИ ПІДПРИЄМСТВ
ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ
2.1. Вплив галузевого ризику на ефективність діяльності підприємств
Олійно-жирова галузь є однією з галузей промисловості, що на сучасному етапі
характеризуються динамічністю, постійними змінами факторів внутрішнього та
зовнішнього середовища господарювання підприємств. У процентному відношенні
зростання обсягів виробництва рослинної олії, маргаринової продукції та
майонезу за 1999-2002 рр. становило 173,8%, 167,1% та 183,5% відповідно, що
набагато перевищує аналогічні показники стосовно іншої продукції харчової
промисловості.
За період 1999-2002 рр. олійно-жирова галузь стала однією із найбільш
перспективних в Україні, в якій у більшій мірі, порівняно з іншими галузями
харчової промисловості, відбувається модернізація обладнання, впровадження
сучасних ресурсозберігаючих технологій, зростання рівня завантаженості
виробничих потужностей, розширення асортименту продукції, підвищення її
конкурентоспроможності. Це породжує невизначеність майбутніх результатів
господарських операцій на ринку рослинної олії та жирів, ускладнює можливість
прогнозування розвитку подій на ньому та зумовлює появу певного ступеня ризику,
що в кінцевому випадку негативно впливає на ефективність функціонування
підприємств галузі.
Відомо, що галузевий ризик - це ризик, пов’язаний зі специфікою галузі.
Охарактеризуємо галузеві особливості, тенденції розвитку виробництва і
споживання соняшникової олії та продуктів її переробки, соняшника, як основної
олійної сировини, що допоможе глибше зрозуміти ризикованість функціонування
олійно-жирової промисловості.
На підприємствах олійно-жирової галузі існують різні за сировиною, технологією
та готовою продукцією види виробництва: чисто харчові (виробництво олії,
майонезу, маргарину, столових жирів, гідрогенезованих харчових жирів) та
нехарчові (виробництво господарського і туалетного мила, синтетичних миючих
засобів, індивідуальних жирних кислот, технічних гідрогенизованих жирів) [64,
с. 4]. Крім основної продукції, підприємства здійснюють виробництво шроту
(цінного білкового корму), макухи та фосфатидного концентрату. Обсяги
виробництва основних видів олійно-жирової продукції за 1990-2002 рр. наведено в
табл.2.1.
Таблиця 2.1
Виробництво основних видів олійно-жирової продукції в Україні, тис. т (за
даними асоціації «Укроліяпром»)
Вид продукції
1990 рік
1998 рік
1999 рік
2000 рік
2001 рік
2002 рік
Олія рослинна, всього
1 070,4
510,7
577,3
972,8
935,6
980,1
в т.ч., соняшникова
1 035,3
501,4
550,0
958,8
906,0
955,7
соєва
17,1
0,0
0,0
0,2
1,2
5,7
ріпакова
10,9
6,9
23,4
7,7
20,1
10,6
лляна
0,4
0,1
0,2
0,2
0,6
0,6
інші види
6,7
2,3
3,7
5,9
7,7
7,5
олія рафінована
0,0
46,0
102,6
150,0
170,0
205,5
олія фасована
0,0
39,0
87,4
124,9
148,0
178,6
маргаринова продукція
288,5
89,3
120,4
161,6
198,3
201,2
фасована
0,0
46,8
45,8
53,8
55,1
96,0
майонез
27,0
20,8
60,0
78,8
104,2
110,1
саломас
169,0
50,5
58,2
71,3
70,8
64,9
мило господарське
130,5
15,4
18,2
31,4
30,9
30,6
мило туалетне
47,3
3,4
7,1
12,1
10,4
18,3
За даними табл.2.1 можливо зробити такі висновки:
у 2001-2002 рр. обсяги виробництва майонезу і лляної олії перевищили аналогічні
показники за 1990 р.; виробництво маргаринової продукції, соняшникової та
ріпакової олії наближається до рівня 1990-го р.;
за 1998-2002 рр. спостерігається стійка тенденція до нарощування обсягів
виробництва більшості видів олійно-жирової продукції: соєвої, лляної та
соняшникової (за винятком обсягів виробництва 2001 р.) олії, фасованої і
рафінованої олії, маргаринової продукції, майонезу, мила туалетного та мила
господарського;
за період 1999-2002 рр. простежується чітка тенденція зростання обсягів випуску
рафінованої та фасованої олії, збереження якої, за прогнозами Держкомстату,
очікується і в найближчі два роки (виробництво даної продукції в 2002 р.,
порівняно з 1999 р., зросло вдвічі).
До складу олійно-жирової галузі входить 30 спеціалізованих підприємств великої,
середньої потужності, а також малі підприємства місцевого значення. Науковим
забезпеченням їх розвитку займається Український науково-дослідний інститут
олії та жирів у м. Харкові. У нашому дослідженні буде проаналізовано діяльність
підприємств галузі у контексті виробництва ними харчової продукції високої
фізіологічної та харчової цінності – рослинної олії, маргарину та майонезу
(табл.Б.1).
Рослинна олія входить до групи товарів повсякденного попиту. Перевага рослинної
олії перед тваринною полягає в тому, що до її складу входять ненасичені та
насичені жирні кислоти [104; 179]. Медично обґрунтована потреба дорослої людини
в рослинній олії складає 9-10 кг на рік, маргаринової продукції – 10,8 – 13,0
кг/рік. Згідно даних Держкомстату, сумарне споживання рослинних олій і жирів в
Україні на душу населення за 1999-2002 рр. становило 9,5-13 кг/рік, що значно
менше, ніж у більшості розвинених країн (у Великобританії - 18 кг, США та
Нідерландах – 25 кг) [143]. У 1999 –2002 рр., в умовах підвищення споживчих
цін, зростання споживання рослинної олії та жирів пояснюється, в основному,
заміщенням у раціоні харчування доволі дорогих жирів тваринного походження на
більш дешеві рослинні.
За оцінками «Укрооліяпром», у 1999-2002 рр. річна місткість внутрішнього ринку
рослинної олії оцінювалася у 450-550 тис. т. (за іншими оцінками – 650 або
500-600 тис. т плюс 100 тис. т для переробної галузі) [79]. Місткість ринку
майонезу, за оцінками експертів, становила 70 тис. т, маргарину – 130 тис. т.
За даними АПК-Інформ, Украї