Розділ 2
матеріал і методи дослідження
2.1. Характеристика обстежених хворих
Під нашим спостереженням перебували 93 хворих на ССД віком від 15 до 67 років
(у середньому 42,2±1,40 років). Серед обстежених осіб було 17 (18,3%) чоловіків
і 76 (81,7%) жінок, які мало відрізнялися між собою за віковою категорією
(c2=4,38, р=0,112), що знайшло відображення в табл. 2.1 і на рис. 2.1. Між тим,
середній вік чоловіків був вищий, складаючи 48,5±1,78 років (у жінок –
40,8±1,62 років; S=3,24, р=0,002).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ССД різної статі за віком
Стать
хворих
Всього
Вік (роки)
<30
30-50
>50
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
17
76
16
21,1
12
44
70,6
57,9
16
29,4
21,1
Разом
93
16
17,2
56
60,2
21
22,6
c2=4,38, p=0,112
Середня тривалість захворювання у чоловіків склала 10,1±1,62 років, а в жінок –
10,3±0,93 років (S=0,14, р=0,888). Як видно з табл. 2.2 і рис. 2.2, за групами
тривалості патологічного процесу представники різної статі не відрізнялися
(c2=2,78, р=0,249).
Рис. 2.1. Розподіл хворих на CCД за віком (роки).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ССД різної статі за тривалістю захворювання
Стать
хворих
Всього
Тривалість захворювання (роки)
<5
5-10
>10
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
17
79
19
35,3
25,0
24
11,8
31,6
33
52,9
43,4
Разом
93
25
26,9
26
28,0
42
45,2
c2=2,78, р=0,249
Помірний і високий ступінь активності ССД у чоловіків установлено відповідно в
41,2% і 23,5% випадків, а в жінок – 43,4% і 23,7% (c2=0,04, р=0,980). Ці дані
подано в табл. 2.3 і на рис. 2.3.
Рис. 2.2. Розподіл хворих на CCД за тривалістю захворювання (роки).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих на ССД різної статі за ступенем
активності захворювання
Стать
хворих
Всього
Ступінь активності
І
ІІ
ІІІ
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
17
79
25
35,3
32,9
33
41,2
43,4
18
23,5
23,7
Разом
93
31
33,3
40
43,0
22
23,7
c2=0,04, р=0,980
Як видно з табл. 2.4 та рис. 2.4, ураження суглобів виявлено у 88,2% хворих,
серця – у 86,0%, синдром Рейно – у 79,6%, зміни з боку стравоходу й шлунка – у
58,1%, легень (пневмофіброз) – у 54,8%, нирок – у 22,6%, печінки – у 19,4%.
Рис. 2.3. Розподіл хворих на CCД за ступенем активності захворювання.
Примітка. Ліворуч – чоловіки, праворуч – жінки; І, ІІ, ІІІ – ступінь активності
захворювання.
Таблиця 2.4
Частота окремих клінічних ознак у хворих на ССД різної статі
Показники
Всього
(n=93)
Стать хворих
Статистичні
відмінності
чоловіки
(n=17)
жінки
(n=76)
абс.
абс.
абс.
c2
6
82
74
80
51
18
54
21
88,2
79,6
86,0
54,8
19,4
58,1
22,6
16
15
15
12
13
94,1
88,2
88,2
70,6
35,3
76,5
23,5
66
59
65
39
12
41
17
86,8
77,6
85,5
51,3
15,8
54,0
22,4
0,71
0,96
0,09
2,08
3,39
2,89
0,01
0,401
0,327
0,771
0,149
0,066
0,089
0,917
Примітка. Ознаки: 1 – артропатія, 2 – синдром Рейно, 3 – ураження серця, 4 –
ураження легенів, 5 – ураження печінки, 6 – ураження стравоходу та шлунку, 7 –
ураження нирок (хронічна нефропатія).
Рис. 2.4. Частота окремих клінічних ознак у хворих на ССД (%).
Примітка. Ознаки: 1 – артропатія, 2 – синдром Рейно, 3 – ураження серця,
4 – ураження легенів, 5 – ураження печінки, 6 – ураження стравоходу та шлунку,
7 – ураження нирок (хронічна нефропатія).
Статевого диморфізму окремих клінічних ознак ССД не виявлено, як не виявлено і
впливу статі на тяжкість клінічних ознак ССД (W=0,937, R=0,816, р=0,576).
До групи хворих з нирковою патологією включено осіб лише з хронічною
нефропатією (“гломерулопатією” за Н.Г. Гусєвою [1997]). З розробки виключено
пацієнтів з гострою нефропатією (істинною склеродермічною ниркою) і супутнім
пієлонефритом.
2.2. Методи дослідження
Хворі перебували на обстеженні і лікуванні в ревматологічному відділенні
Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО).
При встановленні діагнозу ССД користувалися критеріями Н.Г. Гусєвої [12].
Електрокардіографічне (ЕКГ), ехокардіографічне (ЕхоКГ) та ультразвукове
дослідження внутрішніх органів виконували в діагностичному центрі ДОКТМО
відповідно на апаратах “Fukuda Denshi Cardimax-FX326” (Японія),
“SSA-270A-Toshiba” (Японія) і “SSD1100-Aloka” (Японія).
У хворих на ССД визначали показники загальної протеїнурії,
b2-мікроглобулінурії, фібронектинурії, лейкоцитурії (в тому числі
лімфоцитурії), еритроцитурії, динамічного поверхневого натягу, модуля
в'язкоеластичності і часу релаксації сечі, в сироватці крові дослідили рівні
сечовини, сечової кислоти, g-глобулінів, імуноглобулінів (Ig) A, M, G,
циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), а в обох біологічних рідинах – креатиніну
та електролітів – калію (К), кальцію (Са), магнію (Mg), хлору (Cl) й фосфору
(Р), з підрахунком їх кліренсів. Лейкоцитурією вважали показники >2000 клітин,
а еритроцитурією – >1000 клітин в 1 мл сечі.
Для визначення біохімічних та імунологічних показників крові (сечовини,
креатиніну, сечової кислоти, IgA, IgM, IgG, ЦІК) застосовували аналізатори
“Cone-Progress” (Фінляндія) та “Vitalab-Flexor” (Нідерланди), для g-глобулінів
– аналізатор “Helena-Process-24” (Франція), для електролітів – “Cone-Microlit”
(Фінляндія), для імуноферментних досліджень сечі
(b2-мікроглобуліну, фібронектину) – рідер “PR2100-Sanofi” (Франція).
При ренографії (апарат “Gamma”, Угорщина) визначали ефективний нирковий
плазмотік (ЕНП), об'єм канальцево