РОЗДІЛ 2
МОНІТОРИНГ КОН’ЮНКТУРИ РИНКІВ ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ
2.1. Оцінка експортного потенціалу агропромислового комплексу України
Глобалізація стає постійнодіючим чинником внутрішнього і міжнародного
економічного життя, вона знаменує завершення першого, початкового етапу
формування економічної єдності світу, його господарської цілісності. Важливим
елементом аналізу процесу глобалізації є розгляд її як багаторівневої
ієрархічної системи. Світовий рівень глобалізації визначається зростаючою
економічною залежністю країн і регіонів, переплетінням їхніх господарських
комплексів та економічних систем. Глобалізація на рівні окремої країни
характеризується такими показниками, як відкритість економіки, частка
зовнішньоторговельного обороту або експорту у ВВП, обсяг зарубіжних
інвестиційних потоків, міжнародних платежів та інше. Галузевий зріз
глобалізації найкращим чином ілюструється співвідношенням обсягів зустрічної
внутрігалузевої торгівлі і світового виробництва галузі, а також коефіцієнтом
спеціалізації галузі, розрахованим як співвідношення її національних і
міжнародних експортних квот.
Кон’юнктура світового ринку нестабільна, тому підтримка експорту країни на
світовому ринку в умовах його глобалізації, збільшення або принаймні збереження
його питомої ваги у світовій торгівлі є особливо актуальною для України. Обсяги
і структура експорту країни безпосередньо залежать від її потенціалу, який
можна визначити як максимальну здатність національної економіки при певному
розвитку продуктивних сил випускати товари й надавати послуги
конкурентоспроможні на зовнішніх ринках. Обсяг експорту в Україні становить
всього лише 18 млрд. доларів США, тобто 0,3% від загального світового експорту,
а сума імпорту – 15,3 млрд. доларів США, у тому числі продукція
агропромислового комплексу в експорті займає понад 11%. Про динаміку та
структуру експорту агропродовольчої продукції можемо робити висновки на
підставі аналізу статистичних даних представлених у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Динаміка та структура експорту основних видів продукції АПК
Групи товарів
за ТН ЗЕД
1999 р.
2000 р.
2001 р.
2002 р.
2003 р.
2003 р. до 1999 р.(+,-)
Млн дол.
США
Млн дол.
США
Млн дол.
США
Млн дол.
США
Млн дол.
США
Млн дол.
США
М’ясо та субпродукти
169,8
13,0
194,3
161,1
214,4
250,8
9,2
+81,0
Риба та ракоподібні
39,3
3,0
24,0
23,0
12,6
11,4
0,4
-27,9
Молоко, молочні продукти, яйця, мед
62,6
4,7
137,6
265,6
145,0
250,6
9,2
+188,0
Інші продукти тваринництва
2,4
0,2
10,2
6,5
6,9
10,6
0,4
+8,2
Овочі, плоди та горіхи
22,4
1,7
32,4
40,3
63,3
57,2
2,1
+34,8
Зернові злаки
506,9
38,8
122,8
483,7
998,8
402,3
14,7
-104,6
Продукція борошномельної промисловості
36,9
2,8
13,9
12,7
14,5
19,0
0,7
-17,9
Насіння олійних культур
138,0
10,5
196,7
153,9
42,5
263,5
9,6
+125,5
Жири та олії тваринні та рослинні
24,0
1,8
240,1
225,5
342,2
558,8
20,5
+534,8
Цукор та кондвироби
96,6
7,4
105,7
85,9
112,2
199,2
7,3
+102,6
Борошняні вироби
7,9
0,6
21,6
28,3
28,6
50,7
1,9
+42,8
Продукти переробки овочів
30,5
2,3
26,7
34,2
41,9
81,7
3,0
+51,2
Какао та продукція з нього
22,0
1,6
62,0
100,1
120,1
158,4
5,8
+136,4
Інші (алкоголь, тютюн, тощо)
145,9
11,2
189,3
203,0
245,8
417,9
15,3
+272,0
Продукція АПК
1305,2
100
1377,3
1823,8
2388,8
2732,3
100
+1427,1
Експорт у цілому
11581,8
14572,5
16264,7
17957,1
24066,9
+12485,1
Джерело: Держкомстат України
Протягом останніх років намітилися позитивні тенденції до зростання як
загального експорту, так і товарів сільськогосподарського виробництва та
харчової промисловості. Так, порівняно з 1999 р., у 2003 р. загальний експорт
збільшився у 2 рази, в той же час експорт агропродовольчої продукції зріс у 2,1
рази, тобто питома вага продукції АПК в загальному експорті теж збільшується –
у 1999 р. вона становила близько 11,2%, а у 2003 р. - 11,3 відсотка. У
структурі експорту продукції АПК у 2003 р. найбільшу частку (близько 70%)
займають шість товарних груп: жири та олії рослинні (20,5%), зерно і зернові
злаки (14,7%), насіння олійних (9,6%), м’ясо і м’ясопродукти (9,2%), молоко і
молокопродукти (9,2%), цукор та кондвироби (7,3%). При цьому стабільну динаміку
зростання обсягів, протягом останніх п’яти років, мають тільки чотири групи -
зерно, м’ясо, молоко та жири і олії, натомість обсяги експорту цукру та насіння
олійних культур суттєво зменшились.
Таким чином, при збережені такої тенденції основними експортними
агропродовольчими товарами залишаться тільки чотири їх групи, що свідчить про
обмеженість асортименту експортованих товарів і це звужує поле діяльності
держави у світогосподарських процесах, ставить Україну в залежність від
кон’юнктури на ринках невеликої кількості товарних груп, особливо зерна, а
нестабільність виробництва унеможливлює збереження вже завойованих позицій на
світовому ринку. З цього можемо визначити, що найважливішим завданням для
України є диверсифікація структури експорту агропродовольчої продукції у
напрямі розширення її асортименту. На світовому ринку агропродовольчої
продукції паралельно з процесами глобалізації спостерігаєть-ся загострення
конкуренції, що вимагає визначення конкурентоспроможності аграрних секторів
окремих країн. Показники, які характеризують конкуренто-спроможність умовно
можна поділити на дві групи за методикою їх розрахунків. До першої групи
відносяться показники, які розраховуються на основі статистичних даних щодо
вартості зовнішньої торгівлі окремими видами продукції в минулому, зокрема це
індекс фактичних п
- Київ+380960830922