РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали дослідження
Робота присвячена клінічному вивченню можливості застосування нових
антимікробних препаратів в комплексному лікуванні гострої неспецифічної
хірургічної інфекції м’яких тканин.
У відповідності до поставлених задач в даній роботі нами проведено клінічне
обстеження і лікування 109 хворих на гнійно-запальні захворювання м’яких тканин
в віці від 16 до 75 років в клініці загальної хірургії Вінницького
національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, яка розташована на базі
міської клінічної лікарні №1. Хворі були розділені на дві групи. Першу групу
(контроль) склали 45 хворих, у яких лікування проводили за загальноприйнятими
методами. Другу групу склали 64 хворих, у яких застосували новий комплекс
лікування.
Всі хворі обстежені з застосуванням клінічних, лабораторних, мікробіологічних,
імунологічних, інструментальних методів, морфологічного обстеження ран.
Клінічну оцінку стану хворих проводили шляхом динамічного спостереження за
характером зміни симптомів захворювання, динаміки лабораторних показників і
додаткових методів обстеження.
2.2. Фізико-хімічні властивості антимікробних препаратів, що включені в
дослідження
Декаметоксин (Decamethoxinum) –
[1,10–Декаметилен-біс(N,N-диметилментоксікар-бонілметил) амонію дихлорид], який
належить до групи бісчетвертинних амонієвих сполук. За фізичними властивостями
декаметоксин – білий дрібнокристалічний порошок з слабким запахом ментолу,
легко розчинний у воді та 95% етанолі, практично не розчинний у ефірі, ацетоні
(ФС 42У-46-152-97).
Декаметоксин має широкий спектр антимікробної дії. Згідно затвердженої
інструкції по клінічному застосуванню декаметоксину (наказ МОЗ СРСР №701 від
12.09.88 р. ТФС 42-1814-88), препарат має виражену бактерицидну дію щодо
стафілококів, стрептококів, дифтерійної палички, грибів, капсульних бактерій та
вірусів. Декаметоксин підвищує чутливість бактерій до антибіотиків,
характеризується високою активністю у відношенні до мікроорганізмів, стійких до
пеніцилінів, левоміцетину, тетрацикліну, стрептоміцину, мономіцину, канаміцину
та ін. Утворення стійких до декаметоксину форм організмів відбувається дуже
рідко і не перевищує ефективних концентрацій препарату в лікарських формах.
Застосовують декаметоксин при гнійних та грибкових захворюваннях шкіри,
виразкових колітах, захворюваннях порожнини рота, хворобах горла, вуха, носа,
при абсцесах легень. Крім того, його широко використовують для знезараження
шкіри рук медперсоналу та операційного поля хворих, для знезаражування шовного
та хірургічного матеріалу, а також для хімічної стерилізації.
В клінічній практиці застосовували препарати, діючою субстанцією яких є
декаметоксин: декасан, палісан; палісепт.
Декасан – 0,02% водний розчин декаметоксину, використовують для промивання
гнійно-запальних вогнищ. Спектр антимікробної дії ідентичний декаметоксину.
Призначається при лікуванні бактеріальних і грибкових захворювань шкіри,
абсцесах легень, бронхоектатичній хворобі, стоматологічних захворюваннях,
парапроктитах, виразкових колітах.
Палісан – антисептичний багатокомпонентний препарат, що являє собою 6%
колоїдний розчин полімеру глюкози, антисептика декаметоксину і перекису водню.
Застосовують в хірургії в якості антисептичного засобу для промивання гнійних
ран при запальних процесах підшкірної клітковини, промивання черевної і
плевральної порожнин, парапроктитах, інфікованих опіках.
Палісепт – мазь на гідрогелевій (крохмально-гліцериновій) основі, містить
антисептик декаметоксин, володіє бактерицидним та фунгіцидним ефектом (Патент
№20606, 1995р.). Застосовують при лікуванні гнійно-запальних процесів м’яких
тканин, інфікованих опіках, мікробній екземі, гінгівітах, дерматитах,
парапроктитах [147].
Для порівняння антимікробної активності нами в роботі було використано розчин
хлоргексидину біглюконату 0,05% та водний розчин фурациліну 0,002%.
Хлоргексидин (Chlorhexidinum) – 1,6 – біс –
[5-(пара-хлорфеніл)-бігуанідо]-гексан. Прозорий розчин без запаху; добре
змішується з водою та спиртом.
Засіб у вигляді водних розчинів має антимікробну активність сто-совно бактерій
(окрім мікобактерій туберкульозу), дріжджоподібних грибів роду Candida,
дерматофітів; у вигляді водно-спиртових розчинів – стосовно бактерій (зокрема
мікобактерій туберкульозу), вірусів гепатиту, герпесу, поліомієліту, грипу,
збудників ротавірусних гастроентеритів, дріжджоподібних грибів роду Candida,
дерматофітів. Є більш активним по відношенню до грампозитивних бактерій, ніж до
грамнегативних. Використовують у вигляді водних розчинів для дезінфекції
поверхонь в приміщеннях, апаратури, білизни, для гігієнічної обробки рук
хірургів, медичного персоналу, операційного та ін’єкційного полів [118].
Фурацилін (Furacilinum) – 5 – нітрофурфурола семікарбазон, є жовтим або
зеленувато-жовтим гірким порошком. Малорозчинний у воді, спирті, добре
розчинний в лугах. Діє на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми
(стафілококки, стрептококи, кишкову паличку). Використовують у вигляді водного
(1:5000) або спиртового (1:5000) розчинів, 0,2% мазі зовнішньо для лікування та
попередження гнійно-запальних процесів. Токсичний. Робочі розчини часто
контаміновані грамнегативними бактеріями [118].
2.3. Клініко-лабораторні методи дослідження
Обстеження всіх хворих основної і контрольної груп починали зі скарг та збору
анамнезу, виявлення супутньої патології, огляду місцевого статусу в зоні
запалення: кольору шкіри, наявність набряку, зміни в р
- Київ+380960830922