Ви є тут

Характеристика і шляхи корекції порушень серцевого ритму та провідності у хворих на цукровий діабет 2 типу з ішемічною хворобою серця

Автор: 
Потолочна Майя Дмитрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000545
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВИКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ Й ОСНОВНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана на базі терапевтичного й інструментально-діагностичного
відділень, клінічної та імунологічної лабораторій клінічної лікарні "Феофанія"
ДУС м. Києва.
Клінічне обстеження хворих здійснювалося за допомогою спеціально розробленого з
цією метою протоколу, в якому були відображені дані анамнеза і динаміка
клінічної картини захворювання. У цьому ж протоколі фіксувалися результати
додаткових методів дослідження і лікарські препарати, які приймали хворі.
Для діагностики супутньої патології, ускладнень ЦД та ІХС застосовувалися
загальноприйняті критерії.
Діагностика порушень ритму і провідності у хворих на ЦД 2 типу проводилась на
основі реєстрації ЕКГ, добового холтерівського моніторування ЕКГ і ЕхоКГ.
Вивчались особливості змін ЕКГ-даних, пов’язаних із показниками артеріального
тиску, аналізувались кореляційні зв'язки між динамікою порушень серцевого ритму
та даними ЕхоКГ і біохімічними показниками.
2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених
Нами було обстежено 217 чоловік, які перебували на стаціонарному лікуванні. З
них 152 хворих ІХС, які страждали на ЦД 2 типу. Вони були розділені на такі
групи:
група 1 – 99 хворих на ЦД 2 типу з ІХС і різними розладами серцевого ритму та
провідності, виявлених при реєстрації стандартної ЕКГ і методом ХМ ЕКГ протягом
17–24 годин, у яких була необхідність в призначенні антиаритмічної терапії;
група 2 – 53 хворих на ЦД 2 типу та ІХС з правильним серцевим ритмом або
незначними порушеннями його, які не мали потреби в призначені антиаритмічної
терапії.
Контрольна група включала 65 хворих на ІХС без патологічних змін вуглеводного
обміну та наявності прогностично несприятливих аритмії.
Група хворих на ЦД 2 типу, обтяженого ІХС, з аритміями (група 1) була розділена
на три підгрупи:
1-у підгрупу складали хворі без гіпертрофії лівих відділів сердя за даними
ЕхоКГ;
2-а підгрупа об'єднала в собі хворих, в яких була виявлена тільки гіпертрофія
ЛШ;
3-я підгрупа включала хворих з гіпертрофією ЛП і ЛШ.
Характеристика клінічного матеріалу представлена в табл. 2.1.1 –2.1.4.
Діагноз ІХС і функціональний клас серцевої недостатності були виставлені згідно
з класифікацією Нью-Йоркської асоціації серця (MYНA), базуючись на скаргах,
анамнезі, клінічній картині, а також результатах ЕКГ, холтерівського
моніторування ЕКГ і ультразвукової доплер-ехокардіаграфії.
Для включення у протокол обстеження відбір пацієнтів проводився з урахуванням
наявності ІХС ІІ-ІІІ функціонального класу, гіпертонічної хвороби І-ІІ стадії
за критеріями ВООЗ (1999). До протоколу не включалися хворі із постійною формою
миготливої аритмії.
Діагноз ЦД встановлювався згідно з критеріями, рекомендованими науковою групою
ВООЗ (1999). Відповідно до наведених рекомендацій ВООЗ, діагностичні значення
мають наступні рівні глюкози плазми крові: натщесерце глікемія, більше ніж 6,1
ммоль/л, через 2 години після навантаження глюкозою – більше ніж 11,1 ммоль/л.
У осіб контрольної групи з метою виключення наявності ЦД проводився тест
толерантності до глюкози. Тест вважався негативним при рівні глікемії
натщесерце до 5.5 ммоль/л та меншим – 7.8 ммоль/л через 2 години після
навантаження.
Для встановлення діагнозу ожиріння розраховували індекс маси тіла (ІМТ), як
відношення маси тіла до зросту у метрах в квадраті. Підвищення маси тіла
діагностували при ІМТ>25 кг/м2 [71].
За даними табл. 2.1.1, серед обстежених було 118 жінок, котрі становили 54,4% і
99 чоловік (45.6%). Серед пацієнтів 1-ї групи було 42 чоловіки і 57 жінок; у
2-й групі – 24 чоловіки і 29 жінок; в контрольній групі – 33 чоловіки і 32
жінки.
За віковою характеристикою весь обстежений контингент (217 пацієнтів) включав в
себе жінок і чоловіків віком від 40 до 70 років і більше, серед яких у віці від
40 до 49 років – 8 жінок і 4 чоловіки, відповідно у віці 50-59 років – 35 жінок
і 36 чоловіків, 60-69 років – 63 жінки і 49 чоловіків, і група понад 70 років,
включала в себе 12 жінок і 10 чоловіків.
Середній вік пацієнтів становив 63.5+7.9 років у групі хворих на ЦД з
порушеннями серцевого ритму і провідності та 57.2+1.2 років – у групі хворих на
ЦД без наявності аритмій. У контрольній групі середній вік осіб становив
56.7+2.1 років.
За нашими даними, у 152 хворих на ЦД 2 типу, гіпертонічна хвороба була виявлена
у 118 обстежених (77.6%), серед яких, у 55.1% випадків діагностовано ожиріння
ІІ-ІІІ ступеня – у 31 жінки і у 34 чоловіків. У контрольній групі гіпертонічна
хвороба виявлена у 28 пацієнтів (43.1%), серед них – у 16 жінок та у 12
чоловіків. Ожирінням страждали 11обстежених (16.9%) контрольної групи.
У 1-й групі післяінфарктний кардіосклероз був діагностований у 19 хворих: у 11
– з ураженням задньої стінки, у 5 – передньо-бокової, у 4 – із захватом
верхівки. У 6 осіб в анамнезі інфаркт був двічі. В групі 2 – у 2 хворих з
ураженням задньої стінки. Серед пацієнтів контрольної групи ІМ перенесли 7
хворих: в трьох – з ураженням задньої стінки і в чотирьох – із пошкодженням
верхівки і бокової стінки.
Таблиця 2.1.1
Характеристика хворих, які досліджувались
Показники
Група 1
(n=99)
Група 2
(n=53)
Контрольна група(n=65)
Чол.
Жін.
Чол.
Жін.
Чол.
Жін.
Всього:
42
57
24
29
33
32
Середній вік: (М+m)
63,5+7,9
57,2+1,2
56,7+2,1
40-49 років
50-59 років
13
19
15
10
60-69 років
26
31
11
17
21
Понад 70 років
При обстеженні встановлено:
Стенокардія (ФК ІІ)
25
32
20
18
24
22
Стенокардія (ФК ІІІ)
17
25
11
10
В анамнезі ІМ
11
Діастол. дисфункція
29
25
Ожиріння
21
22
13
Гіпертонія
33
44
12
12
12