РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ
ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана на кафедрі клінічної імунології, алергології та ендокринології
Буковинської державної медичної академії впродовж 1999-2002 рр., на базі
Чернівецького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру (головний
лікар – О.Руснак), Івано-Франківської обласної клінічної лікарні (головний
лікар – І.Семенів) та Верховинської центральної районної лікарні (головний
лікар – Ф.Ткачук). До програми обстеження входило: збір анамнезу і заповнення
анкет на вагітних та народжених ними дітей; ультразвукове дослідження
щитоподібної залози; дослідження гормонального статусу (ТТГ, загальних Т3 і Т4)
та імуноферментне визначення антитіл до ТПО у сироватці крові вагітних, а також
ТТГ у новонароджених; визначення екскреції йоду з сечею у вагітних жінок;
визначення антропометричних показників, нервово-психічного розвитку та
імунологічної реактивності у дітей раннього віку.
Основою дисертаційної роботи є матеріали комплексного обстеження 312 вагітних
жінок віком від 17 до 39 років (у середньому 24,2±3,4 роки), які мешкають у
Верховинському районі Івано-Франківської області, а також народжених ними
дітей. За результатами попередніх досліджень, у цьому регіоні встановлена йодна
недостатність середнього ступеня тяжкості [76]. З метою порівняння обстежено
105 вагітних віком від 17 до 37 років (у середньому 24,9±3,6 роки), які
мешкають у м.Івано-Франківську (йодна недостатність легкого ступеня). У 62
вагітних Верховинського району дифузний нетоксичний зоб було виявлено до
вагітності, у 144 – під час вагітності. У групі порівняння відповідні показники
становили 8 і 14. У 7 вагітних жінок з Верховинського району АІТ був
встановлений в різні терміни ще до настання вагітності, захворювання перебувало
в еутиреоїдному стані. У решти (11) жінок, АІТ діагностований у першому
триместрі вагітності на підставі імуноферментного визначення антитіл до ТПО у
сироватці крові, ТТГ, загальних Т3 і Т4 та УЗД щитоподібної залози. У двох
жінок з групи порівняння АІТ відзначався до вагітності. Змін з боку
функціонального стану щитоподібної залози у цих жінок не встановлено. У всіх 11
випадках субклінічний гіпотиреоз було діагностовано під час вагітності на
підставі визначення ТТГ, загальних Т3 і Т4.
Серед обстежених Верховинського району більшість становили жінки з повторними
вагітностями. У контрольній групі переважали жінки з першою вагітністю без
порушень в анамнезі менструального циклу і безплідності. Серед
екстрагенітальних захворювань в обстежених жінок Верховинського району до
настання даної вагітності відзначалися захворювання сечовивідних шляхів (у
11,2%) та анемії (у 16,7%).
Нами було здійснено обстеження вагітних жінок у складі експедиції
лікарів-ендокринологів Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, створеної
згідно з наказом управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної
державної адміністрації № 4866-в від 27.04.1999 р. Вагітних і народжених ними
дітей оглядала бригада лікарів-ендокринологів, акушер-гінекологів, педіатрів,
включно із спеціалістом ультразвукової діагностики та психологом. Надалі
автором за допомогою акушер-гінекологів і педіатрів Верховинської центральної
районної лікарні здійснювалося динамічне щоквартальне спостереження і
обстеження вагітних і народжених ними дітей віком до 2 років шляхом
комплексного методу збору інформації, що ґрунтувався на аналізі первинних
документів Верховинської ЦРЛ, даних офіційної реєстрації захворювань і
безпосереднього спостереження.
Обстеження вагітних і дітей, які постійно проживали за умов йодної
недостатності, виконували згідно з особисто розробленими автором протоколом
медичного скринінгу і реєстраційною формою для спостереження за вагітною і
новонародженим (Додаток А).
У відповідності з метою та завданням дослідження проводилося багатопланове
анкетування. При анкетуванні визначали паспортні дані вагітних, а також
народжених ними дітей, місце проживання, в анкети заносили дані УЗД і
функціонального стану щитоподібної залози вагітних, відомості про перебіг
вагітності і пологів, результати фізичного розвитку дітей, показники
імунологічної реактивності, оцінку функціонального стану щитоподібної залози та
стану здоров’я дитини.
Пальпаторне обстеження щитоподібної залози здійснювали з оцінкою розмірів за
класифікацією ВООЗ [241] (табл. 2.1).
Ультразвукове обстеження щитоподібної залози з визначенням об’єму проводилось з
допомогою апарату ультразвукового дослідження “AU BIOMEDIKA” з датчиком 7,5
МГц. Об’єм кожної частки розраховували за формулою [Brunn J., 1986]:
Об’єм = (Довжина ґ Ширина ґ Товщина) ґ 0,479 (см3);
де 0,479 – коефіцієнт поправки на еліпсоїдність.
Таблиця 2.1
Класифікація ступенів збільшення щитоподібної залози (ВООЗ, 1962)
Ступінь
Опис
Відсутність зоба
IА
Зоб визначається лише при пальпації і не видимий при повністю відхиленій дозаду
голові
IБ
Зоб пальпується, однак видимий лише при повністю відхиленій дозаду голові; цей
ступінь включає також вузлову форму, навіть при незбільшеній щитоподібній
залозі
II
Зоб видимий при звичайному положенні шиї
III
Зоб можна розпізнати на віддалі
В якості нормативних (50 і 97 перцентиль), були взяті показники об’ємів
щитоподібної залози у дітей і у дорослих, що проживають за умов адекватного
забезпечення йодом [144]. Якщо об’єм щитоподібної залози, перевищував значення
97 перцентилі, то це розцінювалося як збільшення щитоподібної залози.
Визначення концентрації йоду проводилося в разових порціях сечі згідно реакції
Sandell-Kolthoff за методом Dunn et a
- Київ+380960830922