Вы здесь

Розвиток послуг розосередженим контингентам споживачів в умовах ринкової економіки

Автор: 
Ситник Наталія Степанівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000615
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ РОЗОСЕРЕДЖЕНИХ КОНТИНГЕНТІВ СПОЖИВАЧІВ НА
ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПОСЛУГ
2.1. Вплив територіально розосереджених контингентів споживачів на розвиток
споживання послуг
У сучасних умовах серед факторів, що стримують зростання обсягів послуг у нашій
країні, найважливішим є низька платоспроможність населення. Проте важливу роль
відіграють і інші фактори, зокрема особливості територіального розташування
цільових контингентів населення. Статистичні дані [156; 168] дозволяють
проаналізувати вплив розосередженості споживачів на обсяги реалізації послуг в
розрізі регіонів України.
Як уже зазначалося, для більшості послуг властивою є неможливість їх
відокремлення від джерел надання. Товари, які є фізичними об'єктами, легко
відділяються від своїх виробників, транспортуються, внаслідок чого значна
територіальна відстань між виробником і потенційним покупцем не перетворюється
на перешкоду у процесі придбання і споживання товару. Інша ситуація виникає з
послугами: у переважній більшості випадків необхідним є контакт покупця з
продавцем, а відповідно, більш істотну роль відіграє їх початкове територіальне
розташування.
Досить часто нагальність отримання послуги не є абсолютною, і при виникненні
певних перешкод потенційний споживач послуги обходиться без неї (близьке і
зручне розташування пральні стимулює скористатися її послугами, і навпаки,
територіальна віддаленість пральні стимулює до самостійного прання в домашніх
умовах). Отже, є підстави для припущення, що ємність ринку послуг залежить від
зручності процедури їх отримання, зокрема від відстані між надавачем і
отримувачем послуг. Якщо така гіпотеза правильна, то повинен існувати обернений
зв'язок між рівнем територіальної розосередженості споживачів і інтенсивністю
споживання послуг.
Для оцінки рівня територіальної розосередженості споживачів необхідно обрати
відповідні показники останньої.
Найбільш очевидним показником територіальної розосередженості споживачів є
щільність населення (в розрахунку на 1 км2 території). Залежність окремих
показників функціонування сфери послуг від даного показника характеризує табл.
2.1. Як бачимо, зі зростанням щільності населення відбувається збільшення
обсягів душової реалізації послуг і підвищення рентабельності діяльності
підприємств сфери послуг. Це вказує на негативний вплив територіальної
розосередженості споживачів на розвиток сфери їх обслуговування.
Таблиця 2. 1
Залежність обсягів душової реалізації послуг населенню і прибутковості цієї
діяльності від щільності населення
Щільність населення районів, осіб /км2
Кіль-кість райо-нів
Обсяг реалізації послуг в розрахун-ку на душу населення, грн
Кількість підприємств сфери послуг в розрахунку на 10000 осіб
Прибуток по відношенню до
Прибуток в розрахунку на одне підприємство сфери послуг,
тис. грн
обсягів реаліза-ції послуг, %
суми середньоріч-ної вартості основних фондів та оборотних коштів, %
До 55 включно
49,7
2,79
-7,35
-0,80
-13,09
56-70
85,0
3,04
-4,27
-0,80
-11,96
71-85
87,0
3,31
0,32
0,05
0,82
Більше 85
110,6
4,62
1,21
0,15
2,89
Примітка. Розраховано автором за даними первинної статистичної звітності
підприємств сфери послуг Львівської області
Проте використаний вище показник територіальної розосередженості споживачів має
два важливі недоліки: занадто великий вплив на нього мають як чисельність
населення (особливо великих міст), так і значні площі незаселених територій
(ліси, степи, гори). Наприклад, важко робити обгрунтовані зіставлення щільності
населення у Львівській і Закарпатській областях без урахування різниці у
чисельності населення Львова і Ужгорода, площ гірських територій у цих областях
тощо.
Ще одним доволі очевидним показником рівня концентрації споживачів, хоча і
непрямим, є питома вага міського населення у всьому населенні регіону:
зменшення її є ознакою підвищення рівня територіальної розосередженності
потенційних покупців. Але й цей показник не позбавлений недоліків. Так, на
нього надмірний вплив справляє чисельність населення великих міст. Крім того,
збільшення кількості малих міст у регіоні відбиватиметься у цьому показникові
як індикатор концентрації споживачів, хоча насправді це свідчитиме про вищий
рівень їх розосередженості.
На нашу думку, зазначених вище недоліків позбавлений запропонований нами індекс
розосередженості споживачів. За основу розрахунку цього показника приймається
кількість у регіоні населених пунктів таких категорій: 1) міст державного та
обласного підпорядкування (скорочено – великих міст); 2) міст районного
підпорядкування і селищ міського типу (скорочено – малих міст); 3) сільських
населених пунктів (гр. 2 – 4 табл. 2.2). У кожному регіоні підраховується
кількість а) малих міст і б) сіл в розрахунку на одне велике місто (гр. 5 – 6
табл. 2.2). Далі визначаються співвідношення зазначених величин по регіону і в
цілому для України (гр. 7 – 8 табл. 2.2). Квадратний корінь з добутку цих
співвідношень (гр. 9 табл. 2.2) і являє собою, на нашу думку, індекс
розосередженості споживачів (Ір). При Ір>1 рівень розосередженості споживачів у
регіоні є вищим, ніж в Україні в цілому, при ІрДоказом того, що запропонований показник адекватно відображає реальний рівень
територіальної розосередженості контингентів покупців, є наявність оберненого
кореляційного зв’язку між ним і щільністю населення та питомою вагою міського
населення (міжрегіональні коефіцієнти кореляції становлять відповідно -0,145 і
-0,456). Високої кореляції цих показників не
повинно бути внаслідок зазначеної вище розбіжності між ними, проте певний
рівень кореляції цілком відп