РОЗДІЛ 2.
ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛЕЙ
ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ В ШКОЛІ
2.1. Художня освіта в школах Німеччини.
Стаття 7 Конституції Федеративної Республіки Німеччина проголошує:
“Благоговіння перед Богом, повага людської гідності та здібність пробудити
готовність до соціальних дій - це найголовніша мета виховання. Юнацтво повинно
виховуватись в дусі людяності, демократії та волі, в поблажливості та повазі до
переконань інших, у відповідальності за зберігання природних життєвих основ, в
любові до народу та Батьківщини, людського співтовариства та миролюбних
поглядів” [177,c.23].
Відповідно до основного закону Німеччини і Конституції 16 федеральних земель
система освіти знаходиться у відомстві держави. При цьому управління освітньою
політикою здійснюється децентралізовано на федеральному рівні (федеральний
механізм управління) і централізовано в межах земель.
Кожна федеральна земля має статус суверенітету в галузі культури й освіти.
Освітнім системам німецьких земель у ХІХ столітті і на початку ХХ століття були
уже властиві принципи федералізму, наступності і традиції реформування. Це
знайшло своє відображення і в особливостях управління освітньою політикою
сучасного періоду розвитку країни. Земельні Міністерства культури й освіти
самостійно проводять освітню політику, розробляють і пропонують освітні
стандарти по предметах, навчальні програми для різних типів навчальних
закладів, дидактичні матеріали, фінансують експериментальні проекти, наукові
дослідження і т.п. (централізовано в межах однієї федеральної землі).
Для узгодження освітньої політики усіх федеральних земель на федеральному рівні
держави в 1948 році створений орган управління освітою Німеччини під назвою
“Постійна конференція міністрів освіти і культури федеральних земель Німеччини”
(КМК). Вона є центральним координаційним органом, що поєднує федеральні землі
Німеччини з питань політики в галузі культури й освіти в масштабах країни.
Постанови КМК носять рекомендаційний
характер для федеральних земель і можуть бути узаконені лише за рішенням самої
землі. Управління освітньою політикою на федеральному рівні також здійснюють
комітети при КМК. До складу КМК входять кілька комітетів і комісій, що відають
конкретними сферами діяльності, наприклад, питаннями шкільної політики,
політикою вищої освіти, освітою дорослих, підготовкою і перепідготовкою
фахівців і т.д. [174, с.81-85]. Створена також BLK – Федерально-земельна
комісія з планування освіти і підтримки досліджень. BLK є координаційним
органом освітньої політики між федеральними землями (подібно КМК). Основним
завданням діяльності Комісії є розробка довгострокового плану розвитку
загальної освітньої політики Німеччини, фінансова підтримка і наукові
консультації по інноваційним пропозиціям в межах федерально-земельної
кооперації. Починаючи з 1983 року, регулярну підтримку від BLK отримують
модельні проекти за такими напрямками: апробація інноваційних проектів у Вищих
школах і в професійній освіті; розвиток інформаційної і комунікативної техніки;
підтримка художньої і музичної освіти; проведення акцій на захист навколишнього
середовища [164,с.85-86]. КМК разом з відповідними федеральними міністерствами
регулярно бере участь у ряді важливих проектів з питань політики в галузі
культури як на федеральному, так і на міжнародному рівнях (таблиця А.4, додаток
А).
Постановою Ради з освіти Німеччини від 1970 р. був затверджений “Структурний
план системи освіти”. Схематичне уявлення про сучасну систему управління
освітньою політикою і науковими дослідженнями в Німеччині представлено в
таблиці А.5 (додаток А).
Основний закон Федеративної Республіки Німеччини (від 3 жовтня 1990 р.)[174]
кожному надає право вільно розкривати свою особистість та вільно обирати школу
відповідно до схильностей та здібностей. При цьому політика в галузі освіти
спрямована на те, щоб створити кожному оптимальні стимули та надати можливості
здобуття кваліфікованої освіти, що відповідає його інтересам. Згідно зі статтею
7 Основного закону, вся шкільна справа перебуває під наглядом держави. Спільна
й порівняльна основна структура шкільної освіти забезпечується “Договором між
землями ФРН про уніфікацію в царині шкільної освіти” (Гамбурзький договір від
14.жовтня 1971 р.)[174], який є чинним в сучасній Німеччині. Цим договором
землі прийняли зобов’язуючі урегулювання відносно шкільної освіти та форм її
організації. Після досягнення німецької єдності всі землі Федеративної
Республіки Німеччини ухвалили нові закони про шкільну освіту на підставі
Основного закону і з урахуванням Гамбурзького договору, а також відповідних
угод конференції міністрів освіти і культури.
Реалізація художньої освіти, екологічної, економічної, релігійної і т.д. в
школах закріплена в спеціальному нормативному документі, так званому стандарті.
Освітній стандарт – Richtlinie (рихтлінії – дослівно орієнтири, напрямки) являє
собою інструкції з цього питання земельного Міністерства освіти і культури для
різних типів шкіл і всіх ступенів навчання. Стандарти носять
проблемно-орієнтований характер і побудовані на міжпредметній основі. Поняття
“стандарт” у німецькій мові вживається в галузі техніки і характеризує строго
визначену якість приладу. Тому в галузі освіти термін стандарт не одержав
поширення. Поняття рихтлінії стосовно нормативних документів по суті і формі
відповідає прийнятому в Україні терміну освітнього стандарту.
Після німецького об’єднання система організації освітнього процесу ФРН
поширилась і на територію колишньої НДР. Сучасна освітня система Німеччини
являє собою багаторівневу систему –5 ступенів
- Київ+380960830922