РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єм і методи клінічного дослідження
Для розв’язання поставлених завдань нами було проведено поглиблене клінічне та
лабораторно-інструментальне обстеження 180 жінок із невиношуванням вагітності у
ІІ та ІІІ триместрах віком від 18 до 34 років, середній вік склав 23,57±4,21
років. У всіх жінок був виключений ендокринний, імунний, генетичний,
екстрагенітальний та анатомічний генез невиношування вагітності.
Аналіз результатів анамнестичних даних показав, що у 88% хворих відзначалася
висока частота перенесених раніше гінекологічних захворювань запального генезу,
крім цього, 6,5% жінок перенесли гонорею. Ретроспективний аналіз за даними
анамнезу дозволив виявити різну перенесену раніше екстрагенітальну патологію,
при цьому левову частку (58,7%) складали урологічні захворювання.
Хворі знаходилися на лікуванні у відділеннях невиношування вагітності та
акушерської патології міського пологового будинку (м.Івано-Франківськ).
У 132 з обстежених нами вагітних методом імуноферментного аналізу по
типоспецифічних імуноглобулінах G і А, а також методом прямої
імунофлюоресценції у зішкрібах зі слизової цервікального каналу та уретри з
використанням наборів „ХламіСкан” (НПФ „Лабдіагностика”, Москва, Росія)
верифіковано наявність хламідійної інфекції.
З метою дослідження клініко-патогенетичних особливостей невиношування
вагітності у ІІ-ІІІ триместрах при хламідійному інфікуванні обстежені були
розподілені за групами: І-а група складалася з 48 жінок із невиношуванням
вагітності без верифікації хламідійного інфікування. ІІ-а група – 68 жінок із
невиношуванням вагітності на тлі хламідіозу як моноінфекції. ІІІ-а група – 64
жінки із невиношуванням вагітності на тлі поєднання хламідіозу із іншими
урогенітальними інфекціями. Контрольна група становила 48 жінок із
невиношуванням вагітності без верифікації хламідійної інфекції та 28 практично
здорових вагітних без ознак акушерської патології.
Для оцінки різниці морфологічних змін плацентарного комплексу в залежності від
присутності хламідійного інфікування при невиношуванні вагітності в ІІ-ІІІ
триместрах ми дослідили плаценти 12 породіль без верифікації хламідіозу та 5
жінок при хламідіозі на тлі невиношування вагітності, які не отримували
етіотропної терапії. Контрольну групу склали 10 плацент від породіль без ознак
акушерської патології.
З метою вивчення ефективності використання запропонованих нами програм
лікування невиношування вагітності у жінок із хламідійної моноінфекцією всі
обстежені були розділені на підгрупи в залежності від призначеної їм схеми
лікування. І-а підгрупа складалася з 17 жінок із невиношуванням вагітності при
хламідійному інфікуванні, які лікувалися відповідно до існуючих положень
загальноприйнятими традиційними методиками із використанням токолітичної,
спазмолітичної, седативної терапії; у якості етіотропного середника застосовано
роваміцин (3 МЕ 2 рази на добу всередину, курсом 10 днів) [17, 35, 136, 215].
ІІ-а підгрупа – 17 жінок із невиношуванням вагітності при хламідійному
інфікуванні, в комплексному лікуванні яких призначали препарат протефлазід:
всередину краплями, нанесеними на цукор 1-й тиждень - по 5 крапель 3 рази на
добу; 2-3-й тиждень - по 10 крапель 3 рази на добу; 4-й тиждень – по 8 крапель
3 рази на добу. ІІІ-я підгрупа – 17 жінок із невиношуванням вагітності при
хламідійному інфікуванні, у комплексному лікуванні яких призначали препарат
хофітол по 2 таблетки 3 рази на добу всередину за 30 хвилин до їди, курсом 21
день. ІV-а підгрупа – 17 жінок із невиношуванням вагітності при хламідійному
інфікуванні, у комплексному лікуванні яких призначали протефлазід і хофітол за
вище означеними методиками. Контрольна група становила 28 практично здорових
вагітних без ознак акушерської патології. У жодної з обстежених жінок цієї
групи не було виявлено ознак наявності хламідійної інфекції урогенітального
тракту.
Для встановлення впливу хламідійної інфекції при невиношуванні вагітності на
систему мати-плацента-плід ми зробили акцент на мікроскопічному і
морфометричному дослідженні плаценти у жінок із невиношуванням вагітності на
тлі хламідійної інфекції в процесі медикаментозної корекції. У першу підгрупу
занесені 8 породіль, які лікувалися за вище означеними загальноприйнятими
методиками; у другу підгрупу – 8 породіль, у комплексному лікуванні яких
призначали препарат хофітол; у третю підгрупу – 8 породіль, у комплексному
лікуванні яких призначали препарат протефлазід, у четверту 8 породіль, у
комплексному лікуванні яких призначали обидва препарати за вище означеними
методиками. Контрольну групу склали 10 плацент від породіль без ознак
акушерської патології.
При цьому необхідно зауважити, що всі виділені групи обстежених хворих були
репрезентативні між собою за віком, клініко-інструментальними проявами
патології, а також за вираженістю змін параметрів імунологічних досліджень, -
це дозволило пов’язувати та аналізувати отриману динаміку в процесі їх
медикаментозної корекції.
Всі дослідження проводилися нами за єдиною схемою: до початку та на 28 день
лікування і відображені у первинній карті хворого.
Критеріями ефективності проведеного лікування хламідійної інфекції при
невиношуванні вагітності були: клінічна стабілізація гестації в поєднанні з
нормалізацією імунологічних параметрів та елімінацією збудника, яке
констатували при негативних діагностичних реакціях прямої імунофлюоресценції на
момент завершення терапії та через 1 місяць [13, 17, 35, 305].
2.2. Комплекс використаних методик дослідження при спостереженні за
- Київ+380960830922