Вы здесь

Удосконалення технології вирощування післяукісних посівів кормових культур у правобережному Лісостепу України

Автор: 
Коваленко Віталій Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000915
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика умов проведення досліджень
Дослідження проводилися в сівозміні кафедри кормовиробництва та луківництва
агрономічної дослідної станції (АДС) Національного аграрного університету (НАУ)
протягом 2000–2003 років. АДС розташована в с. Пшеничному Васильківського
району Київської області Правобережного Лісостепу України.
Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний середньо суглинковий,
грубопилуватий на лесі. Вміст гумусу в орному шарі за Тюріним становить
4,34–4,68%, рН сольової витяжки 6,8–7,3, ємність поглинання – 30,7–32,5 мгЧекв
на 100 г ґрунту. До складу мінеральної твердої фази ґрунту входить 37% фізичної
глини, 63% піску.
Щільність ґрунту в рівноважному стані 1,16–1,25 г/см3, вологість стійкого
в’янення – 10,8%. Агрохімічні та водно-фізичні властивості ґрунту наведені в
таблицях 2.1 і 2.2.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунту
(за даними АДС НАУ)
Глибина горизонту, см
Вміст гумусу, %
рН сольової витяжки
Вміст карбонатів, %
Ємність поглинання, мгЧекв на 100 г ґрунту
0–10
4,53
6,87
31,9
35–45
4,38
7,30
1,66
32,0
70–80
1,36
7,30
9,20
19,1
130–140
0,86
7,30
10,50
15,0
210–220
7,30
9,70
Ґрунт характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин:
вміст загального азоту (за Кьєльдалем) становить 0,27–0,31%, фосфору –
0,15–0,25 і калію – 2,3–2,5%; рухомого фосфору (за Мачигіним) – 4,5–5,5 і
обмінного калію (за Чирковим) – 9,8–10,3 мг на 100 г ґрунту. На чорноземи
типові в регіоні припадає 54,6%, що дозволяє рекомендувати результати польових
досліджень в умовах Правобережного Лісостепу України в широке впровадження.
Таблиця 2.2
Водно-фізичні властивості ґрунту
(за даними АДС НАУ)
Глибина горизонту, см
Щільність, г/см3
Загальна пористість, %
Максимальна молекулярна вологоємність, %
Вологість в’янення, %
Польова
вологоємність, %
Повна волого-ємність, %
5–25
1,25
52
13,6
10,8
28,2
41,6
25–45
1,16
55
13,2
10,7
27,3
47,4
80–100
1,27
52
12,3
9,8
25,6
41,0
135–155
1,20
54
21,5
45,0
185–205
1,20
56
12,0
9,6
20,8
48,3
230–250
1,55
42
22,1
27,1
У межах дослідного поля морфологічна будова чорнозему типового така:
Н(к) 0–55 – гумусовий горизонт – темно-сірий, великопилуватий
середньосуглинковий, зернистогрудкуватий в орному і зернистий – в підорному
шарах, ущільнений, багато червоточин, перехід до наступного горизонту
поступовий;
НРк 55–115 – гумусовий перехідний – темно-сірий, грубопилуватий,
середньосуглинковий, із зернисто-грудкуватою структурою, спостерігаються
карбонатна “плісень”, червоточини й кротовини. Перехід до наступного горизонту
поступовий;
Phk 115–180 – нижній перехідний горизонт до породи – сірий, легкосуглинковий,
нещільний, має грудкувато-призматичну структуру;
Рк 180–210 – частково палевий карбонатний лес [69].
Клімат – помірно континентальний. Багаторічна середньорічна температура повітря
становить +7,5°С. Середня багаторічна температура липня +19,6°С, січня –6,9°С.
Останні весняні приморозки бувають до 18–20 травня, перші осінні – 18–20
вересня.
Зими на території м‘які. Третя декада листопада характеризується початком зими
і визначається переходом середньодобової температури повітря через 00С. За
останні роки на території спостерігається значне потепління в зимовий період.
Середня температура в грудні –40, січні –60, у лютому від –50 до – 60С. Взимку
бувають часті відлиги, тривалість яких різна.
Сніговий покрив нестійкий, середня його товщина не перевищує 18–20 см. Середня
багаторічна глибина промерзання ґрунту 42–44 см (в окремі роки 70–80 см).
У середньому за рік випадає 563 мм опадів із них узимку – 125 мм (22%), навесні
– 126 мм (22%), влітку – 204 мм (36%) і восени – 108 мм (20%). За вегетаційний
період випадає 333 мм, що становить 59% річних показників. Розподіл їх досить
рівномірний, в результаті чого створюються задовільні умови зволоження в період
вегетації польових культур.
Середня відносна вологість повітря досить висока (79,4%).
Тривалість вегетаційного періоду із середньодобовою температурою вище +50
становить 210–215 днів, вище +100 – 161 день і вище +150С – 115 днів. Перехід
середньодобових температур через 5ОС спостерігається на початку, а через 100С –
у кінці квітня.
Інтенсивний ріст більшості рослин розпочинається при встановленні
середньодобових температур вище 100С. Перехід середньодобової температури
повітря понад 150С припадає на другу половину травня, а нижче – на початок
вересня. Червень переважно теплий, а липень і серпень – жаркі; середня
температура повітря в травні та червні досягає 18–200С, у липні та серпні
22–230С (максимальна – 380С) [175].
Важливим фактором вирощування кормових культур є тривалість світлового дня.
Таблиця 2.3
Тривалість світлового дня при вирощуванні озимих і післяукісних проміжних
посівів у зоні Лісостепу
Місяць
Декади
місяця
Довжина дня
години
хвилини
Квітень
Перша
13
Друга
13
46
Третя
14
23
Травень
Перша
14
56
Друга
15
27
Третя
15
53
Червень
Перша
16
15
Друга
16
25
Третя
16
26
Липень
Перша
16
17
Друга
15
59
Третя
15
34
Серпень
Перша
15
06
Друга
14
30
Третя
13
53
За даними таблиці 2.3, довжина дня, починаючи з квітня, збільшується на 30–40
хв і в червні досягає максимуму. По всіх декадах цього місяця спостерігається
майже однакова тривалість дня. Починаючи з липня, довжина світлового дня
зменшується. Наведені показники необхідно враховувати при біологічному підборі
кормових культур, вирощуючи їх у проміжних посівах.
У конкретному господарстві при доборі кормових культур слід враховувати
особливості зміни суми температур