Ви є тут

Хірургічне лікування міастенії: удосконалення та оцінка ефективності (клінічне дослідження).

Автор: 
Костя Юрій Прохорович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001042
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Загальна характеристика об’єкту, об’єму та програми дослідження
У відповідності до основної мети та для виконання задач дослідження нами
опрацьовано програму комплексного клінічного та інструментально-лабора-торного
дослідження хворих на міастенію у доопераційному та у різні терміни після
виконання тимектомії та імплантації плодвоіого тимуса (рис.2.1).
Дослідження виконано на трьох рівнях складності:
на першому рівні складності - проведено клініко-технологічний аналіз
хірургічної тактики;
на другому рівні складності – проведено багатофакторний аналіз результатів
імунологічного, цитологічного, електроміогра-фічного обстеження у контексті
обгрунтування хірургічної тактики та оцінки ефективності хірургічного лікування
міастенії;
на третьому рівні – проведено системний аналіз удосконаленого методу лікування
по обгрунтованим критеріям.
Для проведення клініко-технологічного аналізу хірургічної тактики нами
застосовано метод безпосереднього клінічного нагляду 185 госпі-талізацій хворих
на міастенію, які знаходилися на стаціонарному лікування у профільному
відділенні інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України (ІЗНХ)
впродовж 1994–2003 рр., у тому числі 17 хворих на міастенією, яким було
проведено імплантацію плодового тимуса. Всього оперативних хірургічних втручань
виконаних за безпосередньої участі автора - 125, у т.ч. з метою забезпечення
імплантації плодового тимуса - 17.
Міастенія

Мета
Рис.2.1. Концептуальна модель програми дослідження
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком та тяжкістю перебігу міастенії
Тяжкість перебігу міастенії
Хворі на міастенію уцілому
легкий
середньої тяжкості
тяжкий
особи чоловічої статі
до 20 років
14
20-29 років
13
30-39 років
40-49 років
50-59 років
60 років і старші
Всього чловіків
11
24
15
50
особи жіночої статі
До 20 років
18
10
31
20-29 років
10
24
42
30-39 років
18
24
40-49 років
11
21
50-59 років
60 років і старші
Всього жінок
26
77
32
135
Разом
До 20 років
26
16
47
20-29 років
12
30
13
55
30-39 років
23
32
40-49 років
10
12
26
50-59 років
26
60 років і старші
12
Усього хворих
37
102
46
185
Тимектомія у поєднанні з імплантацією
плодового тимуса
у 17 хворих на міастенію
Тимектомія
у 108 хворих на міастенію

Оцінка ефективності методів хірургічного лікування міастенії із застосуванням
клініко - електро-фізіологічного, біохімічного, імунологічного методів у різні
терміни після виконання 108 тимектомій
Клінічний моніторинг
на різних етапах лікування 150 хворих на міастенію
(в т.ч.108 з тимектомією та 17 з ІПТ)
1. Комплексне клінічне обстеження хворих
2. Аналіз показників клінічного моніторингу функціонального стану органів та
систем:
2.1.Тимектомія
2.2.Імплантація плодового тимуса
2.3.Електрофізіологічні показники на різних етапах лікування хворих на
міастенію
2.4.Біохімічне забезпечення нейротрансміттерних процесів: особливості у хворих
на міастенію
2.5.Імунологічний профіль на різних етапах лікування
3. Розробка “Способу оцінки тяжкості перебігу міастенії”
(патент на винахід, Україна)
4. Розробка “Способу профілактики міастенічного кризу”
(патент на винахід, Україна)
5.Розробка “Способу комплексного хірургічного лікування”
(патент на винахід, Україна)

Рис.2.2. Основні компоненти програми комплексного дослідження
Серед хворих вказаних груп суттєвої різниці у розподілі за ознакою віку та
статі не виявлено (табл.2.1-2.2). Із 150 хворих на міастенію розподіл за статтю
наступний: 50 осіб чоловічої ((27,0±3,1)%) та 135 осіб ((73,0±3,1)%) жіночої
статі. Середній вік обстежених складає ((39,5±3,9)років); серед осіб чоловічої
статі ((38,0±4,0)років); жіночої ((41,0±3,4)років).
Таблиця 2.2
Віко-статева характеристика контингенту хворих на міастенію
на етапах комплексного лікування
Етап дослідження
Стать
хворих
Вік хворих (років)
Усього
<20
20-29
30-39
40-49
50-59
60-69
?70
до
тимектомії
чол
46
жін
13
15
23
15
13
12
104
разом
20
24
31
22
19
18
150
до
ІПТ
чол
35
жін
11
16
13
67
разом
12
18
21
19
14
13
102
до та після
ІПТ
чол
7
жін
10
разом
17
У дослідженні використано загальноприйняту класифікаційну схему міастенії та
тяжкості її перебігу [34, 68, 72].
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Клінічні методи дослідження
До клінічних методів дослідження хворих віднесено аналіз скарг: характеру та
локалізації болю, характеристики клініко-симптоматичних проявів, загального
стану хворого; анамнестичне обстеження, врахування виду та обсягу попередніх
обстежень та втручань (“Карта комплексного обстеження хворого на міастенію”);
враховано також наявність поєднаної соматичної патології (дод. А-1).
Для проведення системного аналізу удосконаленого методу хірургічного лікування
по визначеним критеріям нами проведено клініко-статистичний аналіз цих
критеріїв та аналіз патогенетичних взаємозв’язків з фрагментацією
системоутворюючих факторів на двох групах порівняння: до першої віднесено 150
хворих на міастенію, які комплексно обстежені у доопераційному періоді та у
різні терміни після тимектомії; до другої - 17 хворих, які комплексно