РОЗДІЛ 2
2.1. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Матеріалом досліджень були корови чорно-рябої породи племзаводу дослідного
господарства "Рихальське" Ємільчинського району Житомирської області, який є
оригінатором поліського типу української чорно-рябої молочної породи. В кращі
роки надій по стаду становив 4500-5000 кг молока. На кожну середньорічну корову
заготовляють по 50 – 55 ц корм. од. Раціони годівлі тварин складають щомісячно,
за нормами ВІТ, з урахуванням живої маси та рівня молочної продуктивності. В
господарстві застосовується традиційна прив’язна технологія утримання худоби з
випасанням її на культурних та природних пасовищах влітку. Доїння корів
триразове, механічне.
Дисертаційна робота виконана шляхом аналізу матеріалів племінного і
зоотехнічного обліку про племінне та продуктивне використання корів племзаводу
за 1990 – 1999 рр. Інформацію для зручності опрацювання та аналізу переносили
на спеціально розроблені картки.
Сформований масив інформації включав по кожній корові походження, дати
народження, осіменіння, отелення, запуску та вибуття, належність до породи,
лінії та потомства плідників, молочну продуктивність по лактаціях та
прижиттєву, живу масу новонароджених телят, причини вибуття корів та інше.
Дослідження проведені на коровах німецької чорно-рябої (193 гол) та української
чорно-рябої молочної порід (324 гол) з різною часткою спадковості за
голштинською породою (0,1-25; 25,1-50; 50,1-75; 75,1-100 %). Вони належать в
основному до 4-х найбільш поширених генеалогічних голштинських ліній.
Загальний об‘єм вибірки склав 517 корів з 1274 лактаціями.
Схема досліджень приведена на рисунку 1.
До української чорно-рябої породи відносили тварин, які отримані шляхом
схрещування чорно-рябої худоби місцевої селекції з голштинськими
бугаями-плідниками різної кровності, до німецької чорно-рябої- імпортованих з
Німеччини та їх нащадків від голштинських плідників. Належність до ліній
визначали по правому боці родоводу, генотип – за часткою спадковості за
голштинською породою.
По кожній корові були враховані такі селекційні ознаки:
- вік при 1-му отеленні (надалі К), днів, місяців;
- тривалість сервіс-періоду (СП) після 1, 2, і 3 отелень та середню за n
лактацій, шляхом підрахунку числа днів від отелення до плодотворного
осіменіння;
- тривалість тільності (Т) після 1, 2 і 3 отелення та середню за n отелень,
днів;
-тривалість міжотельного періоду (МОП) між суміжними 1-2, 2-3, 3-4 отеленнями
та середню між n отеленями, днів, місяців;
-тривалість сухостійного періоду (С) перед 2, 3 і 4 отеленнями, та середню за n
отелень, днів;
-попередній індекс плодючості корів (ІП') за формулою Й.Дохі (1961):
(ІП')= 100- (К+2 ), (2.1)
де К- вік корови при 1-му отеленні, міс.,
-середній міжотельний період, або період між 1 і 2 отеленнями, міс.;
-прижиттєвий індекс плодючості корів (ІП) за формулою Уілкокса (1957):
ІП= [ (n-1) х365х 100 ] : Д, (2.2)
де, n- кількість отелень;
Д- кількість днів між 1-м і останнім отеленнями;
- коефіцієнт відтворювальної здатності (КВЗ), за формулою Й.Дохі (1961):
(2.3)
де МОП- середній міжотельний період, днів;
- жива маса новонароджених телят, кг ;
- тривалість використання корів, лактацій;
- тривалість життя корови (Ж), днів.
-коефіцієнт господарського використання (КГВ), за формулою М.С. Пелехатого та
ін. (1999):
(2.4)
де Ж-тривалість життя корови, днів;
К - вік при 1-му отеленні, днів ;
-причина вибуття корів;
-надій корів за 1, 2 і 3 лактацією, прижиттєвий надій та на 1 день життя, кг.
Первинні матеріали досліджень оброблені методами варіаційної статистики за
загальноприйнятими алгоритмами М.О. Плохинського (1964) та Є.К Меркур’євої
(1970) з використанням комп’ютерної техніки. Результати вважали статистично
достовірними, якщо Р<0,05(*), Р<0,01(**), Р<0,001(***).
Характеристика умов, за яких проводились дослідження
Дослідження проводились в дослідному господарстві “Рихальське” Інституту
сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук. Напрямок
спеціалізації якого – племінне молочне скотарство з виробництвом елітного
насіння.
В географічному відношенні дослідне господарство “Рихальське” розташоване в
північно-західній частині Житомирської області, що відноситься до зони
Полісся.
Клімат - помірно-континентальний. Середньорічна температура складає +6,4С0.
Середня температура січня місяця –5,7 С0, липня-найтеплішого місяця року +18
С0. Середньорічна кількість опадів становить 596 мм, яка по сезонах року
розподіляється так: зима – 88, весна – 125, літо – 240, осінь – 143 мм.
Середня дата встановлення сніжного покриву - 14 листопада, звільнення полів від
снігу 22 березня, першого осіннього заморозку 5 жовтня, останнього весняного –
23 квітня. Тривалість без морозного періоду -164 дні. Переважний напрямок
несприятливих вітрів південно-східний.
Рельєф основного земельного масиву господарства рівнинний. Однак, місцями
зустрічаються горби, схили яких порізані ярами та балками. Крім того,
рівнинність рельєфу порушується численними дрібними впадинами , в яких
застоюються стічні води атмосферних опадів (блюдця) та утворюються болота, які
в сухі місяці року висихають.
Земельний масив частково покритий лісовою та чагарниковою рослинністю. Серед
лісів розташовані невеликі ділянки орної землі рівнинного характеру.
Ґрунтовий покрив земель господарства складається в основному із середньо
підзолистих, піщаних та супіщаних ґрунтів, місцями також легко суглинистих. На
територіях розташування боліт зустрічаються торф’яники.
Зазначене свідчить про те, що грунтово-кліматичні умови в зоні розмі