РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика дослідженого матеріалу
Для проведенння дослідження нами були використані 90 комплексів тканин з
під’язиковим вегетативним вузлом від 45 трупів осіб чоловічої та жіночої статі,
що померли у віці 56–77 років. Їхню смерть спричинили хвороби, не пов’язані з
ураженням під’язикової та суміжних ділянок.
Матеріал розподіляли за віковою класифікацією В.В.Бунака [88]. Вказані лише ті
вікові групи, які опрацьовувалися при проведенні нашого дослідження.
Результати розподілу матеріалу за віковими групами і статтю подані у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл матеріалу за віковими групами і статтю
п.п
Вікові групи
Стать
Всього
чоловіки
жінки
Iй похилий вік (56–63 роки)
14
16
30
IIй похилий вік (64–70 років)
14
20
34
Iй старечий вік (71–77 років)
12
14
26
Всього
40
50
90
Макромікроскопічна частина нашого дослідження була виконана на 68 препаратах,
узятих від 34 трупів осіб обох статей. Гістологічна частина роботи проведена на
16 препаратах від 8 трупів осіб чоловічої і жіночої статі, при чому терміни
взяття матеріалу не перевищували 6 годин. Електронно-мікроскопічне дослідження
проведене на 6 блоках препаратів під’язикового вузла, взятих від 3 осіб
похилого та старечого віку. Забір матеріалу проводився відразу ж після
констатації факту смерті.
Матеріал отримували в патологоанатомічному бюро Полтавської обласної клінічної
лікарні, обласному бюро судово-медичної експертизи і на базі кафедри
оперативної хірургії та топографічної анатомії Української медичної
стоматологічної академії.
2.2. Методики дослідження
Перед забором матеріалу на померлому проводили антропометричні виміри:
визначали форму голови та її лицевого відділу, результати вимірів заносили до
протоколу дослідження. Вимірювали довжину – розмір від надперенісся до
зовнішнього потиличного горба; ширину – відстань між найбільш виступаючими
частинами тім’яних горбів.
Визначаючи розміри голови і лицевого відділу при проведенні морфологічних
досліджень, ми використовували краніомір, що був попередньо розроблений та
впроваджений при проведенні морфологічних досліджень на кафедрі оперативної
хірургії і топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії
(М.С.Скрипніков, Ю.К.Хилько, Д.С.Аветіков, О.Ю.Половик. Пристрій для визначення
розмірів черепа людини, №44075А від 15.01.2002.). На цей пристрій нами отримано
патент про винахід[89]. Перевага цього пристрою полягає в тому, що проведення
вимірів ширини і довжини лицевого та мозкового відділів голови здійснюється
одночасно.
Складовими частинами (рис.2.2.1) впровадженого нами інструмента[90] є рукоять
(1), до якої рухомо прикріплюються чотири ніжки (2). Ці ніжки з’єднані між
собою попарно та за допомогою кремальєр (3) з рухомими лінійками (4), на яких
нанесено шкалу з позначками в сантиметрах та міліметрах.
Рис. 2.2.1. Краніомір
1-рукоять; 2-ніжка; 3-кремальєра; 4-лінійка; 5- кулеподібне потовщення ніжки.
Лінійка (4), яка з одного боку жорстко з’єднана з однією з ніжок, проходить
через отвір у протилежній ніжці, на якій, крім отвору, є кремальєра. Остання
представлена болтом з нарізкою, що вкручується в отвір з ідентичною нарізкою на
ніжці у місці, де проходить лінійка. Другий кінець болта має рукоять із
вертикальними борознами для застереження ковзання при захваті пальцями руки.
Лінійка з другого боку закінчується вільним, нефіксованим краєм. Форма лінійки
випукла і дозволяє попарно з’єднані ніжки при проведенні лінійних вимірів
розводити та зводити. Кожна із ніжок має криволінійну форму для зручності
проведення вимірів і закінчується кулеподібним потовщенням (5). Шкала лінійки
відповідає лінійній відстані між двома протилежними ніжками, фіксованими на
об’єкті дослідження. Кожна із ніжок другим кінцем рухомо з’єднана з рукояттю
(1) краніоміра. З’єднання виконане таким чином, щоб через отвір у кінці ніжки
проходив болт, навколо якого ніжка рухається. Рукоять краніоміра з одного боку
має кулеподібну форму для зручності утримання пальцями руки, з протилежного –
хрестоподібно розширена. Кожне розширення на своїй боковій поверхні має болт з
нарізкою, який проходить через одну частину розширення, потім через отвір у
ніжці (отвір без нарізки для забезпечення вільних рухів) і отвір з нарізкою у
другій частині хрестоподібного розширення рукояті. Кути між виступами
хрестоподібного розширення становлять 90°.
Окреме закріплення кожної ніжки у виступі хрестоподібного розширення рукояті
краніоміра дозволяє змінювати кути відходження кожної ніжки по відношенню до
рукояті та разом з цим змінювати площину вимірів.
Зняття метричних показників проводиться таким чином: кулеподібне потовщення
ніжки виставляється на необхідну структуру голови, протилежна ніжка підводиться
до другої точки. Надійність у роботі та забезпечення точності вимірів
гарантовано, так як фіксація ніжок при визначенні передньо-заднього розміру
(довжини) і поперечного розміру (ширини) забезпечує одночасне їх визначення в
залежності від мети виміру: визначення індексів мозкового чи лицевого відділів
голови.
Лінійка фіксується кремальєрою, з лінійки знімаються показники розмірів, після
чого в цій же площині проводиться замір двома протилежними ніжками, лінійка
фіксується, показники знімаються (рис.2.2.2). Змістити одну із ніжок із заданої
площини неможливо.
Рис. 2.2.2. Вимірювання краніоміром поздовжнього та поперечного розмірів
мозкового відділу черепа у горизонтальній площині.
1 – визначення довжини мозкового відділу;
2 – визначення ширини мозкового відділу.
Тип форми лиця визначали вимірюванням ширини – відстані між зовнішніми краями
виличних кісток та висоти – р
- Київ+380960830922