РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи досліджень
2.1. Загальна методика та основні методи досліджень
Експериментальні дослідження виконувалися протягом 1998-2002 років на
курях-несучках кросів “Тетра-СЛ”, “Іза-браун” та півниках кросу “Ломанн-браун.
Лабораторні дослідження проводилися в лабораторії фізіолого-біохімічних основ
живлення птиці Інституту біології тварин УААН. Умови утримання птиці
відповідали загальноприйнятій технології вирощування та утримання птиці у
кліткових батареях. Досліди проводилися у віварії Інституту біології тварин
УААН та птахопідприємстві ТзОВ “Беркут” (с. Дережачі, Дрогобицького району
Львівської області) за схемою представленою в таб. 2.1.
Таблиця 2.1
Схема дослідів
Етапи дослідження
Тривалість досліду
Об’єкт дослідження
Групи
Біологічний матеріал
Дослідження впливу мікробної фітази на обмінні процеси у курчат
70 днів
10-денні курчата породи Ломанн-браун
n=20
І
ІІ
Кров, слизова 12-палої, вмістиме 12-палої, печінка
Вивчення метаболізму фосфорних сполук залежно від джерела фосфору та протеїну
раціону
90 днів
210-денного віку породи Іза-браун
n=20
ІІ
ІІІ
IV
Кров, слизова 12-палої, вмістиме 12-палої, печінка
Дослідження впливу лізину на метаболізм фосфорних сполук в тканинах курей
90 днів
180-денного віку породи Тетра-СЛ
n=25
ІІ
ІІІ
Кров, слизова 12-палої, вмістиме 12-палої, печінка
Дослідження вмісту макро- і мікроелементів та фосфорних сполук у курей при
додаванні до їх раціону метасилікату натрію
90 днів
180-денного віку породи Тетра-СЛ
n=25
ІІ
Кров, слизова 12-палої, вмістиме 12-палої, печінка
Дослідження використання фосфору з кормів рослинного походження у курей
90 днів
180-денного віку породи Тетра-СЛ
n=25
ІІ
ІІІ
IV
Кров, слизова 12-палої, вмістиме 12-палої, печінка
З метою вивчення впливу мікробної фітази і складу раціону на засвоєння фосфору
і його метаболізм в організмі курей-несучок було проведено чотири досліди. У
першому досліді досліджували вплив рослинної з Triticum vulgare (КФ 3.1.3.26) і
мікробної з Aspergillus ficuum (КФ 3.1.3.8) фітаз при різному рН в
інкубаційному середовищі на розщеплення фітату натрію та вплив мікробної фітами
з Aspergillus ficuum (КФ 3.1.3.8) на розщеплення фітатів у ячмені, пшениці,
кормових бобах, соняшниковій макусі і кормових дріжджах.
При дослідженні оптимуму рН дії рослинної і мікробної фітаз використовували
ферменти фірми Sigma (США). активність фітаз досліджували шляхом їх інкубації з
фітатом натрію в фізіологічному розчині при рН 2-8, протягом двох годин при
температурі 37 0С. Після інкубації в інкубаційному середовищі визначали
концентрацію неорганічного фосфору методом Fiske С.Н., Subbarow V. (1925)
[61].
При дослідженні розщеплення фітатів у кормах мікробною фітазою подрібнені
зразки досліджуваного корму інкубували в фізіологічному розчині який містив
фітазу при рН 5,5. Контролем служили аналогічні зразки без фітази. Після
2-годинної інкубації при температурі 370С в ультратермостаті в інкубаційному
середовищі визначали концентрацію неорганічного фосфору. Аналогічні дослідження
проводили при інкубації кормів з вмістом порожньої кишки курчат.
Для з’ясування впливу фітази на засвоєння фосфору при додаванні її до
комбікорму, що містить кормові боби, і його метаболізм в організмі курчат
проведено дослід на двох групах курчат, по 20 голів у кожній. Курчатам 1-ї
групи (контрольної) згодовували стандартний комбікорм, курчатам 2-ї (дослідної)
групи – комбікорм, що містив кормові боби і фітазу.
Дослід тривав 70 днів. В кінці досліду у крові, слизовій оболонці 12-палої
кишки та хімусі тонкого кишечника курчат визначали вміст окремих фосфорних
сполук. Крім того, на 6-ти півниках контрольної і дослідної груп був проведений
дослід in situ з метою дослідження впливу фітази на засвоєння фосфору в тонкій
кишці півників. Під ефірним наркозом в ізольованій лігатурами ділянці порожньої
кишки вводили 2 мл розчину 200 мкг/л фітази на фізрозчині і через 2 години
визначали вміст окремих фосфорних сполук у хімусі тонкого кишечника, у слизовій
оболонці 12-палої кишки і крові.
Метою 2-го досліду було дослідження впливу джерела фосфору і протеїну корму на
засвоєння фосфору і його метаболізм в організмі курей-несучок. Для цього було
сформовано 5 груп курей-несучок 210-денного віку, по 20 голів у кожній. Кури
1-ї (контрольної) групи отримували стандартний комбікорм рецепту ПК-1-18, а
кури 2-, 3-, 4- і 5-ї (дослідних) груп – комбікорм, 30% протеїну якого
забезпечувалося відповідно за рахунок соняшникової макухи, екструдованих
кормових бобів, м’ясо-кісткового борошна і кормових дріжджів. Дослід тривав 90
днів. Облік яєчної продуктивності курей здійснювався щоденно. У 300-денному
віці було проведено забій по 5 курей з кожної групи і в одержаних від них
зразках крові і печінці визначали вміст загального, неорганічного і ліпоїдного
фосфору [79], фосфору РНК, ДНК і АТФ [87], їх яєчну продуктивність, та
морфометричні і деякі біохімічні показники якості яєць [11].
У третьому досліді з’ясовували вплив підвищеного на 15% від норми вмісту лізину
в раціоні курей-несучок на засвоєння фосфору і його метаболізм в їх організмі
та активність травних ферментів у слизовій 12-палої кишки. Для цього було
сформовано три групи курей, по 20 голів у кожній. Кури 1-ї групи (контрольної)
отримували стандартний комбікорм ПК-1-18, кури 2-ї групи – раціон, 30% сирого
протеїну в раціоні яких забезпечувалося за рахунок екструдованих кормових
бобів, кури 3-ї групи – той самий раціон, до якого додавали 15% лізину. Щоденно
реєстрували яєчну продуктивність курей. Через 90 днів було проведено забій 5-ти
курей з кожної групи. У крові і печінці курей визначали вміст загального,
неорганічного
- Київ+380960830922