Ви є тут

Процеси колагеноутворення у хворих на псоріаз та лікування виявлених змін.

Автор: 
Пустова Наталія Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002148
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ III
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
Під нашим спостереженням перебувало 120 хворих на псоріаз (99 чоловіків, 21
жінка). Основну групу склали 100 хворих та контрольну – 20 хворих.
Спостереження здійснювалося в умовах стаціонару Міського шкірно-венерологічного
диспансеру №5 м. Харкова.
38 хворих (38%) мали робочі професії, 25 (25%) були службовцями, 13 (13%)
працювали в торгівлі та бізнесі; 11 осіб (11%) навчалися у вищих і середніх
спеціальних навчальних закладах, 4 (4%) були пенсіонерами, 9 пацієнтів були
безробітними. Серед зазначених осіб 12 хворих (12%) зловживали алкоголем, 41
пацієнт (41%) курив.
Розподіл хворих основної групи за віком представлено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Розподіл хворих основної групи за віком
Кількість хворих
Вік хворих
Разом
до 20 років
21-30 років
31-40 років
41-50 років
51-60 років
Понад 61 рік
абсолютна
13
19
37
18
100
у відсотках
13
19
37
18
100
Згідно з таблицею 3.1, у віці до 20 років було 13 хворих (13%). Більш численну
групу склали пацієнти віком від 21 - 30 років – 19 чоловік (19%).
Найчисленнішою була група із 37 хворих (37%) віком 31 – 40 років. У віці від 41
до 50 років було 18 пацієнтів (18%) і 4 хворих (4%) склали групу віком понад 61
року. Від 51 до 60 років було 9 хворих (9%). Таким чином, більша частина
спостережуваних була віком 21 - 40 років – 56 чоловік (56%).
Із таблиці 3.2 можна побачити, що давність захворювання серед пацієнтів
основної групи коливалася від декількох місяців до терміну понад 20 років.
Таблиця 3.2
Розподіл хворих основної групи за давністю захворювання
Кількість хворих
Давність захворювання
Разом
до 1 року
1-5 років
6-10 років
11-15 років
16-20 років
Понад 20 років
абсолютна
18
32
21
12
100
у відсотках
18
32
21
12
100
Від декількох місяців до 1 року на псоріаз хворіли 8 пацієнтів (8%). У 9 хворих
(9%) тривалість захворювання коливалася від 1 до 5 років. Численніша група – 18
хворих на псоріаз (18%) – страждала від цієї хвороби протягом періоду 6 -10
років. Найчисленнішу групу склали 32 пацієнти з псоріазом (32%), у яких хвороба
тривала від 11 до 15 років. Значна група – 21 пацієнт (21%) – хворіла на
псоріаз 16 - 20 років і у 12 осіб (12%) тривалість захворювання склала понад 20
років.
Вік хворих, у якому вперше виникли клінічні прояви псоріазу, показаний у
таблиці 3.3.
Як можна побачити з таблиці 3.3, початок захворювання відзначено переважно у
віці 21-30 років – у 42 хворих (42%). У період до 5 років хвороба виникла в 3
(3%). У 2 (2%) клінічні прояви псоріазу первинно виникли у віці 6-10 років; 12
хворих (12%) захворіли на псоріаз у віці 11-20 років. У 21 пацієнта (21%)
захворювання виникло у віці 31-40 років.
Таблиця 3.3
Розподіл хворих основної групи за віком, у якому вперше виникли клінічні прояви
псоріазу
Кількість хворих
Вік хворих
Разом
до 5 років
6-10 років
11-20 років
21-30 років
31-40 років
41-50 років
понад 50 років
абсолютна
12
42
21
15
100
у відсотках
12
42
21
15
100
У 15 хворих (15%) клінічні прояви псоріазу вперше з'явились у віці 41-50 років.
У 5 (5%) – початок захворювання зареєстровано у віці понад 50 років. Як можна
побачити з таблиці 3.3, найчисленнішу групу склали хворі, в яких хвороба
почалася у віці 21-40 років, тобто – в молодому працездатному віці.
Певне значення має аналіз вивчення причин виникнення псоріазу. Виходячи з того,
що етіологія цього захворювання остаточно не з'ясована, більшість вітчизняних,
російських та інших іноземних вчених зазначають важливу роль у виникненні
псоріазу генетичних, інфекційних, неврогенних та інших чинників [3, 11, 17, 75,
137, 184, 187, 243, 248, 258].
Аналіз факторів, які сприяють виникненню псоріазу, що ґрунтується на оцінці
анамнестичних даних, дозволив встановити, що у 52 хворих (52%) псоріаз виник
унаслідок сильного нервового переживання або стресу. Серед причин, які
призводять до стресу, найчастіше зазначали сімейні сварки, трагедії (наприклад,
утрата близьких), неприємності на роботі чи іспити в школі або вищих навчальних
закладах. Крім того певну роль відіграли постійні щоденні труднощі й
невпевненість у майбутньому. Загально відомі нервово-психічні розлади,
пов'язані з такими негативними психогенними причинами, як реакція хворого на
шкірні висипи й пов'язані з цим незручності, які виявляються астенодепресивним,
неврастенічним, вегетосудиннодистонічним синдромами й невротичними реакціями.
При аналізі психологічного стану хворих (відчуття розгубленості, безвиході) та
їх поведінки (щоденної, влітку, сексуальної й соціальної) було виявлено, що
хвороба справляла помітний вплив на переважну більшість пацієнтів. Так, 92
хворих на псоріаз (92%) відзначали, що хвороба негативно впливає на їх спосіб
життя. І лише 8 пацієнтів (8%) вважали, що захворювання не справляє жодного
впливу на їх психоемоційний стан і поведінку. 20 хворих (20%) пов'язують
початок виникнення псоріазу із перенесеними застудними захворюваннями; 12
обстежених (12%) констатували сімейний псоріаз; 16 хворих (16%) не могли
зазначити жодної причини, що сприяла б, на їх думку, виникненню псоріазу.
Таким чином, більшість обстежених хворих пов'язує початок свого захворювання з
нервово-психічною травмою, дією інфекційних агентів, а також випадкових
чинників. Лише частина хворих не пов'язувала виникнення псоріазу з будь-якими
причинами. Отримані нами дані збігаються з результатами інших авторів [19, 36,
59, 117, 123, 136, 174].
Відсоткове співвідношення виявлених за анамнестичними даними обстежених хворих
факторів, які сприяють виникненню псоріазу, наведено на рисунку 3.1.
Дані про фактори, що сприяють виник