РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ
2.1. Методи клініко-інструментального дослідження особливостей гемодинаміки і
киснево-транспортної функції крові
Для клінічної оцінки стану гемодинаміки і системного транспорту кисню, в групах
спостереження, були використані наступні методи інструментального обстеження:
1) моніторинг системних показників кровообігу;
2) Ехо – кардіографія (ЕхоКГ);
3) полікардіографія (ПКГ);
4) клінічні вимірювання;
5) лабораторні дослідження біохімічних проб крові.
Моніторинг ЧСС, АТс, АТд і центрального венозного тиску (ЦВТ) проводили,
використовуючи монітор «Siemens». Динаміка ударного (УО) і хвилинного об'єму
кровообігу була виконана з допомогою ЕхоКГ - апарату «Toshiba». Реєстрація ПКГ
здійснювалася на восьмиканальному полікардіографі «Мінгограф-82». Лабораторні
дослідження біохімічних проб крові проводилися на газовому аналізаторі
«Radiometr - Copenhagen».
В ході досліджень визначалися наступні гемодинамічні показники: частота
серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний систолічний тиск (АТс), артеріальний
діастолічний тиск (АТд), центральний венозний тиск (ЦВТ), систолічна функція
лівого шлуночка (фракція викиду (ФВ), ударний об'єм (УО)). Останній показник
встановлювали за допомогою М – модальної ЕхоКГ методом L.Teicholz [175], що
реєструвався з лівого парастернального доступу, або за даними черезстравохідної
ЕхоКГ (мал.2.1). Для подібного розрахунку враховувався ступінь передньо –
заднього укорочення лівого шлуночка (ЛШ) (відношення кінцево - діастолічного
розміру (КДР) і кінцево – систолічного розміру (КСР)). Розрахунок проводився по
формулі L.Teicholz:
V = (7,0 х D3) : (2,4 + D) (2.1),
де V – об'єм ЛШ (кінцево – систолічний об'єм (КСО), або кінцево – діастолічний
об'єм (КДО) лівого шлуночка),
D – передньо - задній розмір ЛШ в систолу або діастолу.
Мал. 2.1. Приклад класичної реєстрації М – модальної ЕхоКГ, що проводиться з
лівого парастернального доступу.
УО визначався як різниця КДОлш і КСОлш по наступній формулі [175]:
УО = КДОлш – КСОлш (2.2),
де УО – ударний об'єм,
КДОлш – кінцево – діастолічний об'єм ЛШ,
КСОлш – кінцево – систолічний об'єм ЛШ.
ФВ відповідала відношенню УО і КДОлш [175]:
ФВ = УО : КДОлш (2.3),
де ФВ – фракція викиду,
УО – ударний об'єм,
КДОлж – кінцево – діастолічний об'єм ЛШ.
Подальший розрахунок гемодинамічних показників проводився по класичних формулах
[175]:
ХО = УО х ЧСС (2.4),
УІ = УО : ППТ (2.5),
СІ = ХО : ППТ (2.6),
де ХО – хвилинний об'єм,
УО – ударний об'єм,
ЧСС – частота серцевих скорочень,
УІ – ударний індекс,
ППТ – площа поверхні тіла пацієнта, визначувана по номограмі,
СІ – серцевий індекс.
Для оцінки функції скоротності серцевого м'яза, за даними одновимірної ЕхоКГ,
розраховувався індекс, що відображає скоротливу здатність міокарду ЛШ [175]:
КДР – КСР
%ДS = (%) (2.7),
КДР
де %ДS – ступінь укорочення передньо-заднього розміру ЛШ в систолу,
КДР – кінцево – діастолічний розмір ЛШ,
КСР – кінцево – систолічний розмір ЛШ.
Визначення фазової структури кардіоциклу було виконано за допомогою
інтегрованої тетраполярної реографії. Реєстрація ПКГ здійснювалася на
восьмиканальному полікардіографі «Мінгограф-82» шляхом запису ЕКГ, сфігмограми
і фонокардіограми (мал.2.2).
За даними лабораторних досліджень оцінювали показники кислотно-лужного стану
крові, вмісту гематокриту і рівень гемоглобіну в крові.
Перераховані групи показників охоплювали найзначущі аспекти функціонування
серця, системної гемодинаміки і газотранспортної функції крові, які звичайно
використовуються для вироблення клінічних висновків.
Мал. 2.2. Приклад класичного запису полікардіограми для фазового аналізу
серцевих скорочень:
RR — тривалість кардіоцікла,
АС — фаза асинхронного скорочення,
1С — фаза ізометричного скорочення,
Sт — механічна систола,
Sо — загальна систола,
D — діастола,
* — безпосередньо реєстровані показники.
Перелік зареєстрованих показників функціонального стану серцево-судинної
системи і їх похідних, а також формули розрахунку представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Перелік гемодинамічних показників, їх похідних і формул розрахунку
функціонального стану гемодинаміки.
Позначен-ня показника
Найменування показника
Формула розрахунку
Одиниця вимірюван-ня
Реєстровані показники
АС
Фаза асинхронного скорочення
мс
Період вигнання
мс
ЧСС
Частота серцевих скорочень
уд. в хв.
АТс
Артеріальний систолічний тиск
мм рт. ст.
АТд
Артеріальний діастолічний тиск
мм. рт. ст.
ЦВТ
Центральний венозний тиск
мм. рт. ст.
КСР
Кінцево – систолічний розмір
см
КДР
Кінцево – діастолічний розмір
см
Передньозадній розмір лівого шлуночка
см
КДТлш
Кінцево-діастолічний тиск в лівому шлуночку
мм. рт. ст.
dt
Час скорочення задньої стінки ЛШ від початку підйому систоли до верхівки
Розрахункові показники
ППТ
Площа поверхні тіла
167,5х sqrt(ріст (см) х вага(кг)) / 10 000
м2
Період передвигнання
Аc + Іc
мс
Sm
Механічна систола
Іc + Е
мс
So
Електромеханічна систола
Ас + Sm
мс
Іс
Фаза ізометричного скорочення
Sm - E
мс
Do
Тривалість діастоли
RR - Sо
мс
Т/Е
Коефіцієнт скоротності
PEP / LVET
ІТЧ
Індекс тиск - час
АТс х Е
(мм.рт.ст.) • с
ДІТЧ
Діастолічний індекс тиск – час
(АТс -КДТлш) х Dо
(мм.рт.ст.) х с
ІЖЕ
Індекс життєздатності ендокарду
ДІТЧ / ІТЧ
Відн. од.
ІПМ
Індекс перевантаження міокарду
ІУРлш / ДІТЧ
Відн. од.
Продовж. табл. 2.1
Позначен-ня показника
Найменування показника
Формула розрахунку
Оди
- Київ+380960830922