Ви є тут

Удосконалення технології застосування трихограми (Hymenoptera, Trichogrammatidae) проти листокруток (Lepidoptera, Tortricidae) яблуневих садів Північного Лісостепу України

Автор: 
Зубко Олена Георгіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002205
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце і агрокліматична характеристика зони проведення досліджень
Вивчення трихограми та основних її живителів в саду – яблуневої плодожерки та
садових листокруток проводили в умовах Правобережної частини Північного
Лісостепу України, на території Київської області, протягом 2001-2004 рр.
Експериментальну частину роботи виконано в яблуневих насадженнях дослідного
господарства (ДГ) „Гатне” Інституту землеробства УААН, ДГ „Новосілки” Інституту
садівництва УААН, на ділянках колекції кормово-лікарських рослин ДГ „Чабани”
Інституту землеробства УААН, на стаціонарних садових ділянках кафедри
плодівництва та ділянках колекції ефіро-олійних культур кафедри овочівництва, у
науково-навчально-виробничому центрі „Біозахист” НАУ.
Клімат зони помірно-континентальний з теплим вологим літом і м'якою з відлигами
зимою. Перехідні періоди (весна – осінь) затяжного, нестійкого характеру.
Середня багаторічна температура повітря на території дослідних господарств
становить +7,4°С. Найнижча середньомісячна температура повітря припадає на
січень -6,0°С, найвища на липень +20,0°С. Сума активних температур за
середньодобовими багаторічними даними складає 2565°С, середня тривалість
безморозного періоду - 171 день. Перехід середньодобової температури повітря
через +5°С відбувається 8-10 квітня та 25-26 жовтня, через +10°С – 24-26 квітня
та 29 вересня. Тривалість вегетаційного періоду з середньодобовою температурою
більше +10°С - 159 днів. Середня багаторічна дата останнього весняного
приморозку на поверхні грунту припадає на 23 квітня, а середня дата першого
приморозку восени - на 7 листопада.
Господарства розташовані в зоні нестійкого зволоження з позитивним балансом
вологи за вегетаційний період. Середня багаторічна норма опадів за рік складає
597 мм. Максимальна кількість опадів (76-84 мм) спостерігається в червні -
липні. Сніг починає випадати в листопаді, а стійкий сніговий покрив утворюється
в другій декаді грудня, і утримується протягом 90-100 днів. Сніготанення
починається в кінці другої - на початку третьої декади березня і триває 15-20
днів. Середня багаторічна відносна вологість повітря в районі дослідних
господарств становить 76 %. Середньомісячна відносна вологість повітря у зимові
місяці підвищується до 88 % (грудень), а в кінці весни - на початку літа спадає
до 64 % (травень - червень).
Дані про перебіг температур повітря, кількість опадів, відносну вологість за
період 2001-2003 рр. на території дослідних господарств подано в Додатку А.
Погодні умови, що спостерігалися в роки досліджень, характеризуються значною
амплітудою показників. Так, 2001 рік характеризувався жаркою погодою влітку,
сума опадів за період вегетації була в межах норми - 370 мм; 2002 рік виявився
дощовим, впродовж червня 10 днів йшли рясні дощі. Зима – морозна, з нетривалими
відлигами, через випадіння дощу, з сильною ожеледицею та сніговими заметами.
Весна 2003 року видалась пізньою, короткою, з дефіцитом опадів та надзвичайно
низькою для весняного періоду відносною вологістю повітря та суховіями. Літо в
цілому було помірно теплим, з грозами, однак опадів випало за період вегетації
менше норми – 259 мм. Осінь відзначалась теплою, переважно сухою погодою в
першій половині та прохолодними з дощами останніми місяцями.
Ґрунтові породи дослідних господарств представлені лесом і лесованими палевого
кольору суглинками. Вони рихлі, тонкопористі, водопроникні.
В цілому кліматичні та ґрунтові умови зони сприятливі для вирощування
плодово-ягідних насаджень і одночасно для розмноження багатьох видів шкідників
саду, особливо листокруток. Але за останні роки різкі перепади температури і
вологості повітря (опади) в зимовий і весняний періоди, а також тривалі
повітряні і ґрунтові засухи в літній період дещо негативно вплинули на дерева,
послаблюючи їх ріст, зменшуючи інтенсивність процесів фотосинтезу, що в цілому
зумовило зниження урожаю.
В дослідах було переважно використано районовані пізньостиглі помологічні сорти
(Кальвіль сніговий, Рубінові Дуки, Айдаред, Зимове лимонне, Джонатан).
Набухання бруньок цих сортів відбувається у першій декаді квітня, розпускання –
у другій-третій декадах цього ж місяця, цвітіння яблуні спостерігається у
другій половині травня. Дозрівання плодів – на початку жовтня.
Планування, техніку закладки та проведення дослідів здійснювали відповідно до
методики дослідної справи в плодівництві [131].
Виявлення і обліки листокруток та їх ентомофагів проводили шляхом маршрутних і
детальних обстежень в яблуневих садах різних типів: екстенсивних – сильнорослі,
на насіннєвій підщепі зі схемами посадки 8х6 м; 7х5 м, формування крон
розріджено-ярусне, термін закладки 1976-1980 рр.; інтенсивних – карликові, на
підщепі М9 зі схемою посадки 5х3 м; 4х1 м формування крон розріджено-ярусне та
за типом вегетативного куща, термін закладки 1992-2000 рр.
2.2. Дослідження видового складу та динаміки чисельності садових листокруток
Спостереження за фенологією яблуневої плодожерки та садових листокруток, а
також їх ентомофагів проводили у фенофази розвитку яблуні: спокою, зеленого
конуса, розпускання бруньок, відокремлення пупґянків, після цвітіння, росту
плодів, достигання урожаю.
Облік чисельності листокруток і їх шкідливості проводили за методиками Бичиної
Т.І. [21], Омелюти В.П. та ін. [135].
Динаміку льоту метеликів-самців яблуневої плодожерки та садових листокруток
вивчали за допомогою феромонних пасток типу „Атракон-А”, до яких входили
диспенсор-діюча речовина синтетичного статевого феромону (ССФ) та вкладиш з
ентомологічним клеєм „Пестифікс" [112,114] (рис. 2.1). В промислових садах
розташовували пастки з розрахунку 1 пастка на 3-5 га. Ви