РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЗМІН У ЯКОСТІ ТА СПОСОБІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПРОЖИВАЄ НА
“ЧИСТИХ” ТА РАДІАЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ
2.1. Програма емпіричного дослідження
Як показали науково-теоретичні дослідження та аналіз відповідної літератури,
через 19 років після страшної катастрофи на Чорнобильській атомній
електростанції стресорна теорія дещо послаблює свої позиції. Ситуація гострого
стресу та постстресового синдрому поступаються місцем наявним суттєвим змінам
способу та якості життя постраждалого населення. Тобто, якщо співвідносити
стресову концепцію і зміни в способі життя, то можна чітко прослідкувати таку
закономірність: ситуація стресу та її наслідки у вигляді, зокрема,
посттравматичного синдрому є однією з причин та складовою частиною явища змін в
способі та якості життя потерпілого й постраждалого населення.
Програма емпіричного дослідження способу життя являє собою
теоретико-методологічну основу здійснюваних дослідницьких процедур: збору,
обробки й аналізу інформації, необхідної для отримання теоретичних висновків і
практичних рекомендацій.
Безпосереднім приводом для проведення практично орієнтованого дослідження
служить реально виникле протиріччя у розвитку соціально-психологічних
конструктів. Ми бачимо такі неузгодженості в особистісних змінах, що виникають
стосовно себе та власного способу життя в людей, які пережили екологічні
катастрофи.
Реальні життєві протиріччя створюють соціально-психологічну, проблемну
ситуацію, для вирішення якої необхідні подальший розвиток теоретичних знань і
моделей, а також відповідні практичні рекомендації. Наше емпіричне дослідження
присвячено проблемі можливості-неможливості і, при можливості, – рівню
успішності (ефективності) адаптації населення, що страждає від екологічних
катастроф, до нових умов життя й існування.
Метою емпіричної частини дослідження було визначення ставлення до себе і до
свого способу життя людей, які постраждали в результаті екологічних катастроф,
а також пошук дієвих способів підвищення ефективності психопрофілактики
поведінки даних категорій потерпілих.
Ми виходили з положення класичної психології про існування тісного зв’язку між
особистістю та її життєдіяльністю як формою буття у світі, виявом
індивідуальністю своєї суспільної сутності. Бралася до уваги подвійність цієї
залежності: з одного боку, особистість залежить від конкретних обставин свого
життя (в нашому випадку – від умов оточуючої реальності, що змінюються), від
характеру суспільних відносин, з іншого, ця залежність опосередковується
внутрішнім світом особистості, її ставленням до людей, діяльності,
життєдіяльності, до самої себе.
Виходячи з вищезазначеного, експериментальна програма за своєю структурою була
побудована як система взаємопов’язаних компонентів, що у своїй єдності
обумовлюють та визначають поведінку особистості в соціумі. Оскільки категорія
“спосіб життя” є категорією філософською [122] та соціологічною, то,
використовуючи її змістовне наповнення, ми у нашому дослідженні вважали за
потрібне розширити та доповнити дане поняття відповідно до актуальних завдань
сучасного суспільства.
Схематично модель дослідження можна зобразити наступним чином (див. мал. 2.1).
Мал. 2.1 Схема напрямів дослідження способу життя
Як видно з мал. 2.1, дослідження проводилося за такими основними напрямками:
Визначення та з’ясування об’єктивних характеристик, що обумовлюють та виявляють
якість життя спільноти.
Отримання суб’єктивних оцінок якості життя населенням.
Аналіз загальних соціально-психологічних характеристик способу життя населення.
Пошук відмінностей та порівняльна характеристика індивідуально-психологічних
властивостей населення.
Для збереження комплексного характеру програмою дослідження була передбачена
чітка система основних (відповідно до мети дослідження) і неосновних задач.
Отже, основними задачами були наступні:
обґрунтована й аргументована побудова системи об’єктивних показників якості
життя і збір первинної інформації, що ілюструє зміни соціально-економічної та
екологічної ситуації протягом поставарійного періоду в чистих і забруднених
районах Чернігівської області;
виділення базових проблемних питань для складання анкети і проведення
опитування населення чистих і постраждалих регіонів з метою виявлення
суб’єктивних оцінок жителями того способу та якості життя, що склалися після
аварії на Чорнобильській АЕС;
порівняння об'єктивного змісту основних параметрів та суб’єктивних оцінок змін
способу та якості життя серед населення Чернігівської області;
дослідження та вивчення власне психологічних властивостей особистості за
допомогою психодіагностичних методик та порівняння загальних тенденцій серед
населення “чистих” та радіаційно забруднених територій;
розробка корекційно-розвиваючої інформаційної програми, спрямованої на
оптимізацію способу та підвищення якості життя населення, яке демонструє
особистісну дезадаптацію як наслідок екологічної катастрофи.
Оскільки, у практично орієнтованому дослідженні практичні задачі були
основними, а наукові – неосновними, що були поставлені для вирішення
методологічних питань, перевірки побічних гіпотез тощо, неосновними задачами
були наступні:
проаналізувати особливості змін образу життя різних категорій населення і
виділити реальні і необхідні моделі поведінки в умовах екологічно
катастрофічних подій;
встановити закономірності формування й існування адаптаційних моделей поведінки
серед постраждалого населення;
порівняти реагування населення на ситуацію екологічної катастрофи в залежності
від зворотності-незворотності вихідної ситуації.
Нео
- Київ+380960830922