Ви є тут

Методи та засоби довгострокового прогнозування графіків навантаження об'єднаної енергосистеми в умовах перехідної економіки

Автор: 
Кобрін Петро Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002274
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ЗМІНИ ПАРАМЕТРІВ ТА ФОРМИ ГРАФІКІВ ЕЛЕКТРИЧНОГО
НАВАНТАЖЕННЯ
Особливістю формування суміщеного ГЕН ОЕС є необхідність врахування впливу у
кожний момент часу великої кількості факторів, як закономірних, так і
випадкових [10,53-57]. При цьому коливання навантаження нерегулярні та
імовірнісні по своїй природі, оскільки їх величина залежить від випадкового
збігу у часі всіх факторів, що формують навантаження ОЕС [84-96].
До закономірних факторів слід віднести структуру та режими електроспоживання,
тривалість робочого дня, особливості електроспоживання різних груп
електроспоживачів протягом доби, технології виробництва тощо.
Вплив випадкових факторів, викликаний зміною погодних умов (температури
повітря, природного освітлення) та інших непередбачених змін режимів
електроспоживання як по окремим споживачам, так і за галузями національної
економіки.
Сукупність закономірних та випадкових факторів викликає як розущільнення
(збільшення нерівномірності) ГЕН, так і зворотну дію.
На розущільнення суміщеного графіка електричного навантаження ОЕС впливають
такі основні фактори:
зменшення питомої ваги промисловості та відповідне підвищення частки
комунально-побутового навантаження у структурі електроспоживання;
збільшення ваги промислових підприємств з перерваним процесом виробництва;
зміна тривалості робочого дня, тижня, зменшення кількості робочих змін тощо.
Згідно з [10,107,108], в добре збалансованих електроенергетичних системах
спостерігається стійкість основних параметрів та форми ГЕН з періодичністю
1 рік протягом тривалого періоду часу, незважаючи на вплив випадкових та
систематично діючих факторів.
Вирішення задачі оптимізації розвитку Об’єднаної енергосистеми України на
далеку перспективу обумовлює необхідність виявлення основних (корінних)
тенденцій зміни режимів електроспоживання. Прогнозування режимів
електроспоживання ОЕС на далеку перспективу потребує визначення зовнішніх
чинників, які впливають на формування суміщеного графіка електричних
навантажень ОЕС [2,10]. Крім того, необхідні знання щодо зміни форми добових та
сезонних графіків електричних навантажень для визначення показників, що
використовуються при розробці структури генерації, визначення потреби в паливі
тощо.
Традиційні методи довгострокового прогнозування добових графіків електричного
навантаження, які застосовувались в умовах усталених тенденцій (в умовах
планової економіки), включали в себе етап ретроспективного аналізу тенденцій
зміни основних параметрів ГЕН з метою їх подальшої екстраполяції.
Задача вибору глибини ретроспективного періоду достатньо складна через
необхідність визначення найбільш інформативного відрізку часу, який включав би
як на минулі (усталені) тенденції, так і ті, що назрівають. Відомо, що більшому
періоду упередження відповідає більша необхідна глибина ретроспективного
аналізу. Однак вибір більш тривалого періоду підвищує вплив усталених
тенденцій. Вибір коротшого проміжку часу призведе до підвищення ваги назрівших
тенденцій, слабо враховуючи вагу усталених. Фактично глибина ретроспективного
періоду повинна визначатись з аналізу швидкості зміни тенденцій
електроспоживання, враховуючи вагомість тенденцій по всій глибині
ретроспективного періоду.
. Визначення основних параметрів форми графіків електричних навантажень
Враховуючи те, що прогнозування графіків електричного навантаження об’єднаних
енергосистем входить в комплекс задач пов’язаних з визначенням оптимальних
напрямків розвитку паливно-енергетичного комплексу надзвичайно важливо отримати
в процесі прогнозування необхідні прогнозні параметри режимів електроспоживання
[109].
Одним із визначальних параметрів режимів електроспоживання є максимум
навантаження Р макс енергосистеми у прогнозному періоді. Максимум навантаження
енергосистеми визначає рівень необхідної встановленої потужності
електростанції, приймає участь у формуванні перспективних балансів потужності
та енергії визначаючи витратну частину балансу електричної потужності. Динаміка
зміни цього показника у перспективі визначає терміни вводу нових генеруючих
потужностей, а також визначення необхідного резерву потужності і є найбільш
відповідальною задачею у планування розвитку електроенергетичних систем та
об’єднань на далеку перспективу.
Другим за важливістю показником, що використовується при плануванні розвитку
ОЕС, слід вважати тривалість годин використання максимального навантаження
Т макс – показує скільки годин за період, що розглядається ОЕС повинна би
працювати з незмінним максимальним навантаженням, щоб спожити фактичну
кількість електричної енергії W пов за цей період часу
(2.1)
Похідним показником Т макс є коефіцієнт заповнення k зап графіків електричних
навантажень – показує у скільки разів спожита кількість електроенергії за
період Т, що розглядається, менше тієї кількості енергії, яка була б спожита за
той же час, якщо б навантаження весь час було б максимальним:
(2.2)
де Т – тривалість навантаження;
Р ср – середнє навантаження за період, що розглядається.
Знання таких параметрів, як максимум навантаження, кількість годин використання
максимуму навантаження (або коефіцієнт заповнення ГЕН) дозволяє отримати графік
тривалості використання потужностей, що використовується по ОЕС.
Крім того, використовуються такі показники як:
середнє навантаження Р ср за період, що розглядається:
(2.3)
коефіцієнт добової нерівномірності навантаження k нер:
(2.4)
де Р мін – мінімальна (базова) потужність;
коефіцієнт ранкового максимуму навантаження:
(2.5)
де Р ранк.макс, Р в