РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ І ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РЕГІОНАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ
2.1. Факторний аналіз розвитку економіки регіону
Теорії економічного зростання є одними з найбільш дискусійних в сучасній
економічній науці. Тривала економічна криза в країні демонструє, що
ортодоксальні підходи в економічній політиці держави недоцільні в їх “чистому
вигляді” для регіональної економіки перехідного періоду [6, 28]. Це обумовлює
особливу актуальність розробки альтернативної теорії економічного зростання
регіону, результати і положення якої можна ефективно використовувати на
практиці.
Для аналізу і моделювання макроекономічних та галузевих показників при діючій
системі національних рахунків (СНР) нами запропоновано використовувати випуск
товарів і послуг. Даний показник визначається на основі існуючої методології
системи національних рахунків і таблиць “затрати-випуск”. Для національної
економіки випуск товарів і послуг (ВТП) може бути обчислений як сума валової
доданої вартості (ВДВ) та міжгалузевого проміжного споживання (МПС) всіх
галузей в ринкових цінах, для регіонів — в основних цінах. Аналіз
макроекономічних показників на основі системи національних рахунків і
міжгалузевих балансів в ринкових і основних цінах дозволяє уточнити концепцію
випуску товарів і послуг на державному та регіональному рівнях, зокрема більш
точно визначити дану категорію з точки зору врахування виробництва і
використання валового внутрішнього продукту, міжгалузевого проміжного
споживання та попиту, транспортних та торгово-посередницьких націнок на
використані товари і послуги, податків і субсидій на продукцію [82].
Крім того, аналіз виробництва ВТП дозволяє в повній мірі оцінити економічну
інформацію (ніж на основі валового внутрішнього продукту (ВВП)), прихованість
якої можливе через складну структуру міжгалузевого проміжного споживання, яке
включає власні матеріальні витрати кожної галузі, нематеріальні послуги,
відрядні витрати в частині оплати проїзду та послуг, інші елементи проміжного
споживання. Концепція системи національних рахунків не завжди дає чітке
розмежування елементів ВВП і валової доданої вартості, з однієї сторони, ВВП і
ВТП — з іншої. Аналогічно, така відмінність інколи утруднена при оцінці
міжгалузевого проміжного споживання та елементів кінцевого попиту, наприклад,
валового нагромадження основного капіталу. Дана проблема вирішується при
врахуванні використання ВТП.
Методологія визначення випуску товарів і послуг залежить в певній мірі від умов
та задач розрахунку. По-перше, це стосується врахування міжгалузевого
проміжного споживання, по-друге, визначення ВДВ і ВВП.
Розрахунок міжгалузевого проміжного споживання, основним елементом якого є
власні матеріальні витрати галузей економіки, відбувається сумуванням значень
міжгалузевого проміжного споживання за галузями. Система національних рахунків
не дає чітких рекомендацій щодо розподілу послуг фінансового посередництва за
галузями, тому в міжгалузевому балансі (МГБ) показана тільки їх загальна
величина. Як наслідок, дані по міжгалузевому проміжному споживанню галузі
послуг “Фінанси, кредит, страхування, управління” є неповними. Однак ця
величина є незначною у грошовому вимірі, а тому немає суттєвого впливу для
подальшого аналізу.
Важливе значення при визначенні випуску товарів і послуг має використання даних
міжгалузевого балансу в тих чи інших цінах. Однією із відмінностей вітчизняної
практики складання міжгалузевого балансу від закордонної є використання
ринкових цін або цін споживачів. Міжгалузевий баланс може складатися в цінах
споживачів, основних цінах і цінах виробників. Відмінність в оцінці
визначається різницею в методах відображення торгово-транспортної націнки,
податків і субсидій на продукти.
Міжгалузевий баланс в концепції системи національних рахунків складається, як
правило, в цінах виробників, тобто без торгово-транспортної націнки, так як
основна увага приділяється технологічним зв’язкам у виробництві. На Україні
міжгалузевий баланс, відповідно до системи національних рахунків, складається в
цінах споживачів. Випуск товарів і послуг визначається за кожною галуззю,
сумуючи міжгалузеве проміжне споживання та валової доданої вартості даної
галузі. Для економіки загалом проміжне споживання кожної галузі входять
транспортна націнка на використані товари, торгово-посередницька націнка на
використані товари і послуги, чисті податки та продукти, використані товари і
послуги (податки за виключенням субсидій).
У зв’язку з необхідністю адаптації міжнародних стандартів до національної
практики оцінки показників міжгалузевого балансу виникає проблема обчислення
практики оцінки показників на продукти (податків за виключенням субсидій на
продукти) в складі витрат (третій квадрант міжгалузевого балансу). На відміну
від міжгалузевого балансу в цінах виробників схема міжгалузевого балансу в
цінах споживачів повинна передбачати рівність суми валової доданої вартості
загальній величині валового внутрішнього продукту. В цих цілях для ув’язки
даних про створені ресурси та про використання ресурсів повинна бути визначена
величина податку на додану вартість. Для цього необхідно відокремити податок на
додану вартість (ПДВ) із покупної ціни товарів і послуг, використання яких
відображається в першому і другому квадрантах міжгалузевого балансу, і
розподілити по відповідних галузях (третій квадрант міжгалузевого балансу). При
розрахунках моделі нами припущено, що ПДВ за галузями в третьому квадранті
міжгалузевого балансу розподіляється умовно по структурі кінцевого використання
продукції.
- Київ+380960830922