Ви є тут

Розвиток та організація маркетингових досліджень в Україні в умовах глобалізації бізнесу.

Автор: 
Лисенко Вадим Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002652
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІННЯ ГАЛУЗЗЮ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ

Світова історія маркетингових досліджень в сучасному вигляді нараховує майже 100 років, в Україні - набагато менше. Історія досліджень в Україні має двоїстий характер - перші дослідження проводились ще на етапі формування колишнього СРСР та за його існування, а от етап сучасної сфери маркетингових досліджень нараховує лише 11-12 років. За ці роки українська сфера маркетингових досліджень пройшла шлях, на який в західних капіталістичним країнам в процесі їх еволюційного розвитку маркетинговим дослідженням знадобилось набагато більше часу. Такий короткий термін часу є одним з факторів того, що українська галузь маркетингових досліджень ще не досягла свого вигляду, який би відповідав вимогам сучасного світу, сучасних економічних систем та відносин. Враховуючи швидкі темпи розвитку українського ринку, в цілому, та ринку маркетингових досліджень, як його частини, можна впевнено сказати, що без контролю за цим процесом можуть виникнути помилки різного ґатунку, а безконтрольність його розвитку може призвести до викривлень, чи, в найгіршому випадку, до втрати національної галузі, точніше, національного представника в національній галузі.
Навіть за умови дії інтеграційних сил, що об'єднують світ в єдиний простір, можна сказати, що кожна нація має свою специфіку, кожен ринок розвивається зі своїми власними характеристиками. Так і Україна, український соціум, український ринок мають свої специфічні риси, що особливо відмінні від характеристик країн класичної капіталістичної моделі розвитку. В грудні 1999-го року, коментуючи коректність опитувань на постсоціалістичному просторі, професор Б. Грушин зробив один дуже важливий наголос: "Я не довіряю населенню, а не дослідникам". Мова йшла про те, що унікальність стану свідомості на всьому постсоціалістичному просторі під час, так званого, перехідного періоду не дозволяє ефективно застосовувати відомі західні дослідницькі методики. Їх використання передбачає більш менш стабільний стиль життя, західну модель соціологічно-державного устрою та, що саме головне, західну, століттями сформовану капіталістичну ментальність [77, с. 7]. Ніщо так не шкодить методології та практиці будь-чого, як сліпе копіювання досвіду з інших країн. Саме тому, для ефективного впровадження світового практичного досвіду, методології та методики маркетингових досліджень на терени України необхідно в його процесі детально досліджувати та врахувати українську специфіку.
Беручи до уваги креативність сфери маркетингових досліджень, дійовість та ефективність застосування маркетингових досліджень в світовій практиці, українським підприємцям все ж таки варто пам'ятати, що основна задача Дослідника-маркетолога полягає в забезпеченні керівництва компанії необхідною маркетинговою інформацією в інтересах розробки стратегії та тактики розвитку ринкової поведінки компанії, організації всього комплексу ринкових досліджень [78, с. 47 ]. Маркетингові дослідження є вельми ефективним інструментом в конкурентній боротьбі, а не інструментом чудового вирішення всіх проблем та гарантією отримання позитивних результатів.

2.1. Передумови та етапи формування маркетингових досліджень в Україні

Історичні умови формування ринку маркетингових досліджень на просторі колишнього СРСР подібні між собою й різняться від умов країн, які початково обрали ринкову модель побудови економічних відносин в суспільстві. Особливістю існування дослідницької галузі (на початку соціології, через те, що відкидалась основа зародження маркетингових досліджень - ринкові відносини) на всьому постсоціалістичному просторі є її дуалістичність, що проявляється в існуванні двох основних періодів - до 1991 року та після. Зароджувалася дослідницька галузь в 20-ті роки минулого століття, потім перерва в 30-ті, під контролем тоталітарної ортодоксії. Нового поштовху вона отримала через три десятиріччя, в 60-ті роки, коли в результаті хрущовських реформ суспільство перестало бути тоталітарним, про те залишалось авторитарним та антиінформаційним, і зовсім не ринковим.
На початку 20-х років соціалістичний простір залишив соціолог-дослідник Питирим Сорокін. Він проводив соціологічні дослідження, щодо питань сексуального виховання молоді. А в СРСР в дослідженні соціології сформувалась пауза довжиною в сорок років. Наступне опитування було проведене Борисом Грушиним лише в 1963 році. Подібне наукове відставання в багатьох сферах зростаючим підсумком сприяло евтаназії СРСР в 1991 році та призвело до того підґрунтя, на якому зароджувалась та розвивається галузь досліджень в Україні на сучасному етапі.
Конфлікт між інтересами партії та науки серйозно тиснув в питанні рутинізації професії Дослідника, динаміки її наукового розвитку. Партійні та державні служби регулярно проводили свої дослідження. Але ці дослідження для використання на практиці санкціонувались вищими ешелонами влади.
Етап новітньої історії держав, що виникли на постсоціалістичному просторі після 1991 року, відмічений тотальним впровадженням західних технологій без адаптації їх до умов країни [79, с. 204-205].
Аналіз історичних умов формування та розвитку маркетингових досліджень в Україні на сучасному етапі варто розпочати з підґрунтя, на якому вони народилися та зростали - це на сам перед спадок від радянської економіки та суспільного устрою. До основних елементів цього підґрунтя можна віднести наступні:
* Не пристосовані до ринкових відносин економіка та суспільство;
* Специфічний український менталітет;
* Відсутність прошарку населення з ринковою орієнтацією та достатньою кількістю знань в ринковознавчих науках;
* Абсолютна відсутність освітньої системи та фахівців, що могли б підготувати фахівців нової ринкової формації;
* Відсутність фахівців з маркетингових досліджень;
* Попередня антиринкова історія управління підприємством.
Всі ці чинники мали негативний вплив для український ринок маркетингових досліджень. Можна сказати, що відправною