РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ЗОВНІШНЬОГО ЗРОСТАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Тенденції зовнішнього зростання вітчизняних підприємств
Вивчення практики зовнішнього зростання провідних вітчизняних та зарубіжних компаній можливе, на наш погляд, у декількох напрямках, а саме: 1) ідентифікація основних цільових настанов залучення учасників ринкових відносин для досягнення встановлених цілей функціонування та розвитку; 2) виявлення можливих способів встановлення контролю над цільовими підприємствами; 3) дослідження основних тенденцій зовнішнього зростання вітчизняних підприємств та їх порівняння з відповідними світовими процесами.
Проведене нами дослідження практики зовнішнього зростання за вказаними напрямками втілилося в результатах, які наведені нижче.
Яскравою ілюстрацією процесів зовнішнього зростання вітчизняних підприємств можна вважати практику економічної концентрації. Протягом останніх п'яти років спостерігається посилення процесів концентрації капіталу на вторинних ринках, пов'язане з тим, що зв'язки, які сформувалися на етапі первинної приватизації і виступали у формі відносин особистого контролю, певних домовленостей тощо, все більше формалізуються і набувають прозорих форм (у вигляді концернів, консорціумів, холдингових компаній тощо).
Зазначений процес об'єктивно обумовлений тим, що управління великими майновими комплексами без легалізованих, прозорих органів, залучення великої кількості фахівців стає дедалі важчим та практично неможливим. Структура рішень з питань економічної концентрації, прийнятих Антимонопольним комітетом України за період 1995-2002 рр. наведена в табл. 2.1, яку укладено за [122].
Дослідження динаміки операцій злиттів та поглинань в Україні дозволяє робити висновок про те, що подібні процеси розвиваються у відповідності зі світовими тенденціями, що підтверджується відповідними даними (рис. 2.1). Проте активність подібних процесів в економіці України значно нижча. Заступник начальника управління корпоративних фінансів ДКЦПФР Н. Хохлова відзначає: "Якщо злиттів в Україні зареєстровані одиниці, то приєднання підприємств відбувається повним ходом" [138, с.70].
Рис. 2.1. Динаміка угод злиттів та поглинань у світі
Якщо аналізувати галузеву структуру вітчизняних злиттів та поглинань (додаток А), можна помітити, що найімовірнішими для угод з економічної концентрації є [157, с. 25]:
* базові галузі, внаслідок того, що займають ключове положення в структурі національної економіки, створюють переважну частку валового доходу, експортної виручки, є генераторами грошових потоків, технологій та інтелекту. В усіх країнах до таких належать нафтогазова промисловість, енергетика, сфера фінансових та банківських послуг, транспорт та зв'язок;
* галузі, що швидко розвиваються (телекомунікації, комп'ютерні технології, мас-медіа, фінанси, торгівельні мережі, модний одяг і дизайн);
* галузі, що випускають продукцію, попит на яку нееластичний (харчова промисловість, фармакологія).
Вивчаючи статистичні дані про галузеву структуру угод злиттів та поглинань у світі протягом 2000-2003 рр. (додаток Б), можна констатувати лідирування за кількістю угод таких сфер діяльності, як фінансові та банківські послуги (204 угоди протягом досліджуваного періоду або 12,6% від загальної кількості угод), Інтернет і ІТ-технології (197 угод або 12,2%), харчова промисловість та сільське господарство (155 угод або 9,6%), телекомунікації (150 угод або 9,3%), засоби масової інформації, видавництво та реклама (114 угод або 7,1%).
За критерієм кількості угод злиттів та поглинань в Україні (додаток А) лідирують харчова промисловість та сільське господарство (99 угод або 23,0% від загальної кількості угод), машинобудування (63 угоди або 14,7% відповідно), металургія (61 угода або 14,2%), нафтогазова промисловість та енергетика (45 угода або 10,5%), фінансова сфера (39 угод або 9,1%).
Таким чином, спостерігається певна невідповідність тенденцій галузевої активності зовнішнього зростання вітчизняних підприємств у порівнянні зі світовими тенденціями: якщо в Україні найбільш активно такі процеси відбуваються переважно в галузях, що тяжіють до видобувного сектора економіки, у світі найактивнішими є підприємства інтелектуальної сфери. Саме ця тенденція яскраво демонструється даними табл. 2.2.
За критерієм вартості угод (додаток В) перше місце серед промислових підприємств посідають підприємства металургії та енергетики (15 % від загальної кількості злиттів та поглинань). Незначне відставання хімічної промисловості та машинобудування (14% та 13% відповідно), а також підприємств телекомунікаційної сфери (10% від загальної кількості укладених угод).
Таблиця 2.2
Найактивніші сфери діяльності за критерієм кількості угод злиттів і поглинань в Україні та світі протягом 2000-2003 рр.
Рейтинг активностіСфери діяльностів Україніу світі1Харчова переробка, сільське господарствоФінанси та банківські послуги 2МашинобудуванняІнтернет, ІТ 3МеталургіяХарчова переробка, сільське господарство4Нафтогазова промисловість, енергетикаСфера телекомунікацій5Фінанси та банківські послугиЗасоби масової інформації Примітка. Найвищий рейтинг 1 надається сфері діяльності з найбільшою кількістю угод, найнижчий 5 - з найменшою кількістю угод відповідно.
Саме ці галузі є найбільш привабливими для ініціаторів зростання, які націлені, у першу чергу, на отримання доходів від володіння відповідними активами. Підтверджує цю тезу галузева структура найбільших злиттів та поглинань серед українських підприємств протягом 2000-2003 рр. (рис. 2.2).
Вивчення активності українських підприємств в ініціюванні свого зовнішнього зростання показало, що приблизно 45% покупців - учасників найбільш значних злиттів та поглинань в Україні за період 2000-2003 рр. є вітчизняні компанії, що дозволяє робити висновок про доволі активну участь останніх у відповідних процесах та підтверджує думку про поступове позб