РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ В СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ
2.1. Сучасна методологія обліку податкових пільг
Якість і ефективність системи бухгалтерського обліку пов'язані з формуванням повної, достовірної і своєчасної інформації про факти діяльності організації. В першому розділі даної дисертаційної роботи досліджено взаємозв'язок податкових стимулів з податковою системою, про що свідчить не тільки сучасний період господарювання, але і підтверджують історичні факти. З іншого боку, незважаючи на тісний і стійкий взаємозв'язок податкових стимулів і податкової системи, ставлення їх до системи бухгалтерського і податкового обліку прямо протилежне. Якщо інформація про зобов'язання по сплаті податків і зборів у повному обсязі знаходить висвітлення в системі бухгалтерського і податкового обліку, то інформація про податкові стимули цілком відсутня.
Загальновідомо, що бухгалтерський облік являє собою процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень [40]. Відсутність в українській практиці бухгалтерського обліку відображення операцій, які пов'язані з "податковими стимулами", з точки зору дисертанта, не дозволяє бухгалтерському обліку в повній мірі відповідати даному визначенню.
В Законі "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [40] окреслено коло задач, що стоять перед бухгалтерським обліком. Можна стверджувати, що суми податкових стимулів, не знаходячи відображення в бухгалтерському обліку, не дозволяють обліку виконувати всі поставлені перед ним чинним законодавством завдання.
Вважається за доцільне, звернутися до міжнародної практики ведення бухгалтерського обліку. У Міжнародному стандарті фінансової звітності (International Accounting Standard) №20 "Облік урядових грантів і розкриття інформації про урядову допомогу" відмічається - "спосіб одержання субсидії не впливає на вибір методу її обліку. Таким чином, субсидія враховується однаково, незалежно від того, отримана вона в грошовій формі чи у формі зменшення зобов'язання перед державою" [62, с.559].
У свою чергу, в стандарті відзначено, що "Стандарт не стосується урядової допомоги, наданої підприємству у формі пільг при визначенні оподаткованого прибутку або пільг, визначених або обмежених на основі суми заборгованості по податках на прибуток (податкові канікули), податкові пільги на інвестиції, пільги по прискореному нарахуванню амортизації, зниження ставок податку на прибуток". Як видно, зазначений міжнародний стандарт фінансової звітності на податкові пільги і податкові канікули, надані по податку на прибуток, не поширюється. Однак, податкова система будь-якої держави, крім податку на прибуток, складається з ряду інших податків.
Податкові пільги відносяться до форми зменшення зобов'язань перед державою і, згідно зазначеного стандарту, повинні знаходити висвітлення на рахунках бухгалтерського обліку рівнозначно із субсидіями, отриманими в грошовій формі. У бухгалтерській науковій літературі відсутні будь-які рекомендації з питань ведення бухгалтерського обліку дуже важливого в процесі життєдіяльності господарюючого суб'єкта, елемента системи податкових стимулів - податкових пільг.
В українському бухгалтерському обліку бюджетні кредити й інші форми державної допомоги відображаються в загальному порядку, прийнятому для обліку позикових коштів. І треба визначити, що це має ряд недоліків:
1. Два різних види податкового стимулювання - податкові пільги, державні субсидії і дотації об'єднані в одну групу, і порядок їх бухгалтерського обліку однаковий. Через те, що економічна природа цих видів відрізняється між собою, їх варто розділити на окремі групи або виділити окремі підгрупи:
а) бюджетні засоби у формі зменшення зобов'язань;
б) бюджетні засоби у вигляді товарно-грошової форми.
2. Податкові пільги та державні субсидії і дотації визнані в українському законодавстві доходом організації.
Міжнародні стандарти фінансової звітності пропонують в даному напрямку більш прийнятні рішення.
Ряд державних субсидій і дотацій, безумовно, є доходами організації, але при віднесенні податкових пільг до доходів, вони втрачають економічний зміст, закладений у них.
3. Тому що податкові пільги нерозривні з податками, що було підтверджено дослідженнями, проведеними в першому розділі роботи, порядок бухгалтерського обліку податкових пільг не може збігатися з порядком бухгалтерського обліку державних субсидій і дотацій.
Для усунення вищевказаних недоліків ведення бухгалтерського обліку елементів системи податкових стимулів вважається за необхідне в даній роботі визначити їхнє місце серед економічних категорій. Звернемося до міжнародної практики бухгалтерського обліку. У міжнародному розумінні існують розбіжності в підходах до обліку урядових субсидій. Згідно Міжнародного стандарту фінансової звітності №20 існує два основні підходи до обліку урядових субсидій:
* Підхід з позиції капіталу, відповідно до якого субсидія прямо кредитується на рахунки капіталу;
* підхід з позиції прибутку, відповідно до якого субсидія відноситься на доходи одного або більше облікових періодів [111, с.560].
У зазначеному стандарті приведені аргументи, що висуваються на захист того або іншого підходу. Приведемо ці аргументи:
І. Прихильники підходу з позиції капіталу висувають наступні аргументи:
- урядові субсидії є інструментом фінансування і повинні відображатися в балансі, а не в звіті про прибутки і збитки, покриваючи статті витрат, які вони фінансують. Оскільки повернення субсидій не передбачається, вони повинні кредитуватися безпосередньо на рахунок капіталу;
- неправомірно визнавати урядові субсидії в звіті про прибутки і збитки, тому що вони не зароблені, а є формою стимулювання, наданою урядом, без пов'язаних з ними ви