РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи хворих та особливості локалізації міоматозних вузлів
Для досягнення поставленої мети і вирішення сформульованих задач, нами протягом гестації та в післяпологовому періоді було обстежено 120 жінок та їх новонароджених. При цьому, у 90 вагітних під час ультразвукового сканування при першій явці в консультативну поліклініку Київського обласного центру охорони здоров'я матері та дитини (КОЦОЗМтаД) була встановлена наявність міоматозних вузлів різної локалізації. Жінки, які підлягали нашому спостереженню, були проінформовані про мету та методи даної наукової роботи, усі вони дали письмову згоду приймати участь в дійсних дослідженнях. Групи вагітних розподілились наступним чином:
* Контрольну групу склали 30 вагітних з необтяженим репродуктивним і соматичним анамнезом та фізіологічним перебігом гестації.
* І групу склали 30 вагітних з міомою матки, які знаходились під нашим наглядом, але отримували лише загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи.
Перш ніж запропонувати власну, диференційовану, методику ведення гестації у жінок з міомою матки, ми вважали доцільним провести аналіз клініко-анатомічних особливостей міоматозних вузлів серед вагітних І групи, результати якого наведені на Рис.2.1.1.
Рис. 2.1.1 Клініко-анатомічні особливості міоматозних вузлів
у вагітних І групи (%)
* Враховуючи вище приведені дані, ІІ групу склали 60 жінок з міомою матки, у яких протягом гестації була застосована розроблена нами діференційована лікувально-профілактична методика. Ці вагітні, в свою чергу, в залежності від клініко-анатомічних особливостей наявних міоматозних вузлів, були згруповані у 3 підгрупи:
> в ІІа - увійшли 20 вагітних із наявністю поодиноких інтрамуральних або множинних інтрамурально-субсерозних міоматозних вузлів, діаметр яких не перевищував 30-35 мм;
> в ІІб - увійшли 25 вагітних із наявністю інтрамурально-субсерозних міоматозних вузлів, діаметр яких коливався у межах 35-70 мм., але які не мали ознак центрипетального росту;
> ІІв - підгрупу склали 15 вагітних із наявністю субмукозних вузлів, інтрамуральних міоматозних вузлів діаметром понад 70 мм., та (незалежно від діаметру) з ознаками центрипетального росту.
Усі відібрані нами вагітні, або звернулись за консультативною допомогою в обласний медико-генетичний центр, або були госпіталізовані у відділення КОЦОЗМтаД для обстеження та проведення зберігаючої терапії в термінах 12-14 тижнів гестації. Слід зауважити, що ми в жодному випадку не вирішували питання "зберігати вагітність чи ні", так як з одного боку вважали це неетичним, а з іншого - гестаційні терміни в які ми зустрічались з вагітними позбавляли можливості ставити питання про артифіціальне переривання даної вагітності. Всі жінки були оглянуті терапевтом та консультовані генетиком з метою виключення гострої інфекційної, важкої соматичної та спадкової патології, як самостійних факторів ризику розвитку акушерських ускладнень та можливих чинників перинатальних уражень. Ризик виникнення генетичних вад у всіх випадках не перевищував середньопопуляційний. Для отримання більш достовірних даних про особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу та структуру перинатальної захворюваності у вагітних з міомою матки різної локалізації, ми навмисно не включали до досліджуваних груп жінок з наявністю аномалій внутрішніх статевих органів та тих, які мали в анамнезі оперативні втручання на органах малого тазу, зокрема - консервативні міомектомії. Крім того, ми свідомо не включали в групи спостереження вагітних з ознаками (клінічними та/або ультразвуковими) порушення трофіки міоматозних вузлів, незалежно від їх розміру та локалізації.
Дані, отримані при вивченні розташування міоматозних вузлів по відношенню до тіла матки серед обстежених вагітних наведені в Таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Локалізація міоматозних вузлів серед жінок обстежуваних груп.
Локалізація міоматозного вузла у матціІ група (n=30)ІІ група (n=60)ІІа (n=20)ІІб (n=25)ІІв (n=15)абс%абс%абс%абс%Дно (верхня 1/3)1136,7735,0936,0640,0Тіло (середня 1/3)826,7840,0624,0533,3Нижній сегмент620,0315,0520,0320,0Шийка матки26,6210,014,016,7Інтралігаментарно310,000,0416,000,0
Дані анамнезу, особливості соціального та сімейного положення, становлення менструальної функції, перебіг та наслідки попередніх вагітностей, рівень соматичної та генітальної захворюваності вивчали за амбулаторними картками та історіями хвороби. Стан новонароджених та результати обстеження в ранньому неонатальному періоді оцінювали сумісно з лікарями неонатологами.
2.2. Загальна характеристика методів дослідження
У даній дисертаційній роботі ми намагались забезпечити комплексний підхід до обстеження та динамічного спостереження за станом вагітних та їх немовлят, що полягав у використанні загальноклінічних, лабораторних (розгорнутий аналіз крові з формулою, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз сечі по Нечипоренко, коагулограма, аналіз виділень, бак.посів із піхви й ін.), ехографічних (ультразвукових та доплерометричних), гормональних, кардіотокографічних, морфологічних і статистичних методів дослідження. Результати клініко-лабораторного обстеження на протязі гестації, показники динамічного моніторингу функціонального стану фетоплацентарного комплексу, випадки ускладнень під час вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів реєстрували в індивідуально розроблених картах спостереження. Дані цих карт заносились до бази даних персонального комп?ютера та оброблювались за допомогою програми "Excеl" у програмній оболонці Microsoft Office XP.
У зв'язку з тим, що більшість методик, які ми використовували в нашій роботі, достатньо повно відображені в сучасних літературних виданнях [1, 9, 13, 49, 68] та публікаціях у фахових наукових журналах [30, 36, 48, 60, 65], ми вважали доцільним обмежитись більш детальним викладенням в цьому розділі лише тих методів дослідження, котр
- Київ+380960830922