Вы здесь

Субклінічний гіпотиреоз: особливості ліпідного обміну, функціонального стану серцево-судинної та нейро-м'язової систем за умов йодної недостатності

Автор: 
Гаврилюк Володимир Михайлович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U003120
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Загальна характеристика обстежених та методики дослідження
Загальна характеристика обстежених та використаних методів дослідження наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Загальна характеристика обстежених та методів дослідження
Методи дослідженняГрупи обстеженихКонтрольна групаСубклінічний гіпотиреозЯвний гіпотиреозЕпідеміологічні (n=300)---Вивчення динаміки тиреоїдного статусу в пацієнтів з підвищеним рівнем ТТГ і нормальними показниками Т4-145-Вивчення показників ліпідного обміну1238-Встановлення динаміки змін ліпідного спектру крові-1439Визначення показників структури та гемодинаміки серця3026-Вивчення стану нейро-м'язової системи257070Лікування субклінічного гіпотиреозу3228-

З метою вивчення частоти субклінічного гіпотиреозу обстежено 150 осіб, які постійно проживають у високогірному ярусі Українських Карпат
(с. Замагорів Верховинського району) і 150 осіб з с. Марківка, розміщеному у низькогірному ярусі. За результатами попередніх досліджень, у зазначених регіонах за показником рівня екскреції йоду з сечею встановлена йодна недостатність середнього ступеня тяжкості [44]. Обстежували неорганізовану дорослу популяцію с. Марківка Коломийського району. На підставі виборчих списків сільських рад за допомогою таблиці випадкових чисел була сформована репрезентативна вибірка для сіл Замагорів та Марківка. З метою визначення частоти субклінічного гіпотиреозу обстежений кожен другий за випадковим вибором з репрезентативної вибірки вікового періоду 31-40 років. Оцінку ступеня збільшення щитоподібної залози здійснювали шляхом пальпації та за даними УЗД (методом Brunn), використовуючи класифікацію ВООЗ, 1994 р.).
Враховуючи відомі взаємозв'язки між гіперхолестеринемією, підвищеним рівнем ЛПВЩ, що притаманне для явного гіпотиреозу, та підвищеним ризиком виникнення атеросклерозу, нами додатково вивчено порушення ліпідного метаболізму у 38 осіб із субклінічним гіпотиреозом віком від 32 до 67 років. Контрольну групу сформували 12 осіб, стандартизованих за віком та статтю, що перебували в еутиреоїдному стані, без проявів ІХС.
Проведено обстеження 53 пацієнтів з гіпотиреозом (у тому числі 14 хворих із субклінічним гіпотиреозом) з метою визначення ролі різних стадій захворювання як фактора ризику розвитку атеросклерозу.
Враховуючи негативний вплив на організм порушеного тиреоїдного статусу, нами зроблено оцінку морфології та функції серцево-судинної системи у пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом до і після застосування замісної терапії L-тироксином. Дослідження виконували з допомогою допплер-ехокардіографії у 26 пацієнтів з діагностованим субклінічним гіпотиреозом та у 30 здорових осіб (контрольна група аналогічного віку).
З метою вивчення нейро-м'язових порушень обстежено 140 хворих на субклінічний та явний (первинний) гіпотиреоз. Групу обстежених становили 96 жінок (69%) і 44 чоловіків (31%) віком від 20 до 65 років (середній вік становив 48,13 ± 2,28 років), у всіх вікових періодах переважали жінки у співвідношенні з чоловіками 3 : 1 (табл. 6.1).
Критерії для включення хворих у дослідження: первинний субклінічний чи явний гіпотиреоз, вік хворих від 20 до 65 років. До обстеження не включали хворих із супутніми інфекційними захворюваннями, злоякісними новоутвореннями, наявністю енцефалопатії, остеохондрозу хребта з вираженим больовим синдромом, супутніх ендокринних захворювань. Усім пацієнтам, що дали згоду на участь у дослідженні, було пояснено мету та умови проведення даної роботи.
Шляхом ретельного збору анамнезу захворювання було встановлено час появи перших клінічних ознак при явному гіпотиреозі й обчислено тривалість захворювання, яка в середньому становила 7,26 ± 4,9 роки (від 1 року до 34 років) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за тривалістю гіпотиреозу
Тривалість гіпотиреозуКількість хворих1-4 років685-9 років4010-142015-197Більше 20 років5
60% пацієнтів з явним гіпотиреозом використовували замісну терапію, але перебували у стані субкомпенсації. 40% хворих замісної терапії не одержували, оскільки це були особи із вперше виявленим гіпотиреозом.
Діагностика гіпотиреозу здійснювалася шляхом дослідження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, для чого проводилося визначення тиреоїдних гормонів (Т4, ТЗ), а також тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) у сироватці крові.
Вміст ТТГ визначали за допомогою високочутливого методу, що грунтується на принципі хемілюмінісцентного імунологічного аналізу з використанням парамагнітних часток за допомогою імуноаналізатора STAT FAX 303 Plus фірми Awareness Technology Inc. (США) з показниками нормальних величин від 0,3 до 5,2 мкОД/мл і межею чутливості - 0,003 мкОД/мл. Концентрацію периферичних тиреоїдних гормонів, зокрема Т4, визначали за допомогою хемілюмінісцентного імунологічного аналізу вищеописаним імуноаналізатором (нормальні показники 50-113 пмоль/л). Чутливість методу становила 0,8 нг/мл при похибці 2,9-3,3% для Т3 і 1 нг/мл при похибці 4,1-5,9% для Т4.
Визначення параметрів ліпідного обміну (рівня загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) та холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) проводились за допомогою біохімічного аналізатора Screen master plus наборами CHOL 150, HDL CHOL DL 80, LDL CHOL DL 80 відповідно, фірми "Lachema", Чехія. Нормальні показники: для загального холестерину - 3,3-6,2 мМ/л, для ХС ЛПНЩ - 3,0-4,5 мМ/л, для ХС ЛПВЩ - 1,3-4,5 мМ/л.
Допплер-ехокардіографія виконувалася ультразвуковою системою Siemens-SL, обладнаною датчиком з частотою 3,5 МГц. Параметри, які використовувались при дослідженні морфології лівого шлуночка : кінцевий діастолічний розмір (КДР), кінцевий систолічний розмір (КСР); товщина міжшлуночкової перетинки (ТМШП); товщина задньої стінки лівого шлуночка (ТЗСЛШ); маса лівого шлуночка, відкоригована щодо площі поверхні тіла. З метою визначення систолічної функції лівого шлуночка (за методом Teichholz [261]) досліджували фракцію ск