РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВІВ ТА СТИМУЛІВ ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
2.1 Умови та результати інноваційної діяльності вітчизняних підприємств
Реформування економічного механізму в Україні, приведення його у відповідність з вимогами ринку вимагає адаптації до нових умов усіх складових виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств. Розбалансування економічних відносин у процесі ринкової трансформації спричинило різке погіршення результативності їх діяльності. Не останню роль у цьому відіграла нездатність менеджменту більшості вітчизняних підприємств (особливо великих) своєчасно і вірно реагувати на зміну споживчого попиту. Попри те, що крупні підприємства є об'єктивно більш інерційними, ніж середні та малі внаслідок великої капіталомісткості виробничих процесів, вони виявилися ще й неспроможними створювати нові конкурентоспроможні продукти. В той же час реалізація рекомендацій прихильників монетаристської економічної теорії щодо абсолютного відсторонення держави від втручання у ринкові відносини сприяла масовому проникненню на ринки постсоціалістичних країн якіснішої, технічно досконалішої і відносно недорогої продукції із країн далекого зарубіжжя. Це призвело до втрати вітчизняними підприємствами тих ринків, на яких вони працювали і до значного згортання ними виробничої діяльності.
Не допомогла виправити ситуацію і зміна прав власності (акціонування підприємств), яке здійснювалося у широких масштабах з метою підвищення зацікавленості нових власників у підвищенні віддачі від наявного капіталу, закладеного у основні виробничі засоби. Так, тільки у Хмельницькій області станом на 1 січня 2004 року форму власності змінили 1997 об'єктів господарювання. Після роздержавлення більшість із них (81,1% від загальної кількості) перейшла у колективну власність, решта стали приватними. Проте це не сприяло покращенню результатів їх діяльності. Згідно статистичних даних по Хмельницькій області, загальний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування склав у 2003 році 38,2 млн. грн збитків; тільки приватні підприємства та підприємства за участю іноземних держав загалом були прибутковими [121, с.219].
Серед основних причин, що призвели до значного погіршення діяльності потужних вітчизняних підприємств, дослідники досить часто виділяють порушення усталених економічних зв'язків, обумовлене розпадом СРСР, а також відсутність сучасних технологій та коштів для їх придбання. Однак ці фактори, на нашу думку, не можна вважати основною причиною занепаду вітчизняних підприємств. На це вказує аналіз результатів господарювання малих підприємств, створених уже після розпаду СРСР. Для них вказані причини не були характерними, проте результати їх діяльності також можуть оцінюватися як погані (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Фінансові результати малих підприємств Хмельницької області за видами економічної діяльності за 2003р (складено за [121, с.221, 236 ]
Види економічної діяльностіКількість малих підприємствФінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування,
("+" прибуток, "-" збитки)Всьо-гоДію-чихЧастка діючих у загальній кількості, %В цілому по групі,
млн. грн.З розрахунку на одне діюче під-приємство, грн.Сільське господарство44233275,1-13,3-40060,2Промисловість108889081,8-15,67-17606,7Будівництво44232373,1+0,43+1331,3Оптова та роздрібна торгівля2076138466,7-7,8-5635,8Готелі та ресторани15813283,5+0,04+303,0Транспорт і зв'язок25220380,6-1,55-7635,5Операції з нерухомістю75061882,4-6,7-10841,4Освіта444090,9+0,26+6500Охорона здоров'я826579,3+0,07+1076,9Індивідуальні послуги населенню22016575,0+3,07+18606,1Всього5607419574,8-41,15-9809,3 Варто відзначити, що кількість діючих малих підприємств (тих, що фактично виготовляли продукцію чи надавали послуги) складала у області в 2003р. 4195 одиниць, що становило лише 74,8% від їх загальної кількості [121, с. 236]. і завершили вони 2003 рік із загальним від'ємним результатом у 41,1 млн.грн., що гірше, ніж у 2001 році, коли загальні збитки у секторі малого бізнесу (МБ) склали 18 млн. грн. і загалом гірше, ніж по усіх суб'єктах господарювання області. Причому лише підприємства, що знаходяться у приватній власності, отримали позитивний фінансовий результат (відповідно 1,8 млн. грн. прибутку до його оподаткування у 2001 р. і 3,5 млн. грн. у 2003 р.). Найзбитковішими виявилися підприємства, що знаходяться у колективній та комунальній власності.
Детальніший аналіз фінансових результатів діяльності малих підприємств, що працюють у різних сферах, показав, що найбільш збитковою є діяльність підприємств, які працюють у галузі сільського господарства та промисловості, причому рівень збитків у першому випадку у 2,3 р. перевищує середній рівень збитків по групі промислових підприємств.
Цілком природно, що частка діючих підприємств за таких умов складає 75,1% від їх зареєстрованої кількості. Водночас у промисловості, незважаючи на збитковість, виготовляють і реалізують свою продукцію 81,8% зареєстрованих підприємств, що наводить на думку про приховування ними частини своїх доходів, оскільки раціональна поведінка економічного агента спонукає його шукати вигідні способи вкладення капіталу, а не втрачати його у збитковому впродовж тривалого періоду бізнесі (аналіз показав, що аналогічна картина спостерігалась і у 2001, 2002 роках). З іншого боку, при порівнянні кількості малих підприємств, які займаються торговельною і виробничою діяльністю, видно, що перших удвічі більше, хоча частка діючих значно менша (66,7% проти 81,8%). Рівень задекларованих збитків по групі підприємств, що здійснюють торговельну та посередницьку діяльність, складає всього 5635,8 грн. з розрахунку на одне діюче підприємство проти 17606,6 грн. у промисловій групі. Очевидно, що за існуючих економічних умов торгівля залишається найбільш привабливою сферою діяльності для малого бізнесу, про що свідчить і кількість зайнятих у ній підприємств (37% від загаль