Ви є тут

Формування джерел інвестицій в розвиток промислового виробництва

Автор: 
Котова Марина Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003547
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ІНВЕСТУВАННЯ В ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ
2.1. Система оподаткування як фактор в активізації інвестиційної діяльності промисловості
Процеси ринкових перетворень потребують уваги та дослідження теоретичного та практичного забезпечення подальшого розвитку промислового виробництва. Однією з умов стабільного нарощування інвестиційного капіталу промисловості є ефективна система оподаткування країни.
Через податкову систему можливе створення максимально сприятливого стану для реалізації на практиці інвестиційного потенціалу учасників економічних та фінансових відносин. Безпосередньо через оподаткування регулюються амортизаційна політика та оподаткування прибутку, стимулюється формування заощаджень населення та їх залучення у сферу кредитування інвестиційних процесів.
Податкова система України пройшла певний період свого становлення й нині перебуває на етапі удосконалення. Законом України про систему оподаткування визначені слідуючи принципи її побудови: стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності, обов'язковість, рівнозначність і пропорційність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, соціальна справедливість, стабільність, економічна обґрунтованість, рівномірність сплати, компетентність, єдиний підхід і доступність. Не всі з вищенаведених принципів реалізуються.
Достатньо пригадати історію введення податку на додану вартість із його громіздким методом обчислення, сплати й відшкодування; зміни, іноді навіть посеред бюджетного року, розмірів ставок акцизного збору, податку з власників транспортних засобів, мита; відсутність стимулюючого впливу при стягненні податку на прибуток підприємств. Не можна назвати простими й доступними для розуміння закони, інструкції, листи з питань щодо оподаткування промислового виробництва.
Недосконалість оподаткування в Україні підтверджується широтою та обсягами періодичного списання та розстрочення податкових боргів. Практично паралельно із введенням значних змін в механізм оподаткування, державою були списані чи реструктуризовані значні обсяги податкової недоїмки.
Протягом 2001 року списано мільярди гривень недоїмки, причому безпосередньо податковий борг складав менше половини списаної недоїмки ? 42,2 %, 50,2 % ? складали обсяги нарахованої пені, решту 6,3 % ? штрафні санкції. За 2002 рік податкова заборгованість зросла в 2,3 рази: з 6,3 до 14,7 млрд. грн.
Дані показники свідчать, що закони про податки прийняті в Україні, установлюють підвищене податкове навантаження. А як відомо, за Лаффером, із зростанням норми оподаткування, починаючи з певного рівня, податкові надходження до бюджету зменшуються за рахунок скорочення податкової бази і ухилення від сплати податків.
Взаємозв'язок між величиною податкової ставки і об'ємом податкових надходжень характеризує крива Лаффера, яку він розробив в 1981 році (рис.2.1).
Так при підвищенні ставки від 0 до ПС2 податкові надходження будуть збільшуватися від 0 до ПН мах (точка М на кривій Лаффера). В точці М податкові надходження досягнуть максимального значення при ставці податку рівному ПС2. Якщо підіймати величину податкової ставки вище значення ПС2, податкові надходження почнуть зменшуватись. Таким чином, збільшення податкової ставки правіше точки М призведе до зменшення надходжень до бюджету. З кривої Лаффера видно, що обсяг податкових надходжень в точці А і точці В однаковий, не дивлячись на те, що податкові ставки в цих точках різні. У точці А податкова ставка дорівнює ПС1, в точці В ? ПС3, при чому ПС1< ПС2 < ПС3.
0 ПС1 ПС2 ПС3 100 Податкова
ставка, %
Рис. 2.1 Крива Лаффера

Отже перебуваючи в точці В, можна перейти в точку А без скорочення податкових надходжень. При цьому, зменшиться податкова ставка, яка буде стимулювати економічний ріст. Якщо ж перейти із точки В до точці М, податкові надходження навіть збільшаться при деякому зменшенні податкової ставки.
Більшість економістів вважає [51, 63], що крива Лаффера ? це не більше, ніж логічне припущення того, що податкові надходження будуть максимальні при певному рівні податкових ставок, до того ж, де знаходиться така точка на кривій ? невідомо, встановити її місцезнаходження поки що неможливо, а це зменшує практичну цінність кривої Лаффера.
Однак не зважати на виявлену залежність ? помилка. У тому, що прогресивне оподаткування гальмує ефективний розвиток країни, переконує й досвід світової економіки.
Наприклад, на початку 90-х років у Швеції було встановлено досить високі ставки податків, через що знизилися темпи економічного піднесення, зменшилася конкурентноздатність шведських товарів на світовому ринку, скоротились надходження інвестицій. З огляду на це було вжито серйозних заходів щодо зниження податкових ставок, передусім, податку на додану вартість та податку на прибуток компаній. Ставка податку на додану вартість знижена з 25 % до 12 %, прибуток корпорацій оподатковується за ставкою 28 %. Австрія, Канада, Німеччина, США в останні роки багато уваги приділяють реорганізації й вдосконаленню своїх податкових систем, зменшуючи ступень прогресивності оподаткування, скорочуючи число ставок [55].
В управлінні економікою України за допомогою податкової системи особлива роль відводиться непрямим податкам, що запроваджуються з метою узгодження доходів бюджету із загальним обсягом товарообігу країни. У такій спосіб держава намагається високої сталості надходження прибутків до Державного бюджету порівняно з прямими податками, оскільки на розмір непрямих податків не впливають поточні і капітальні витрати, а також зміни політики підприємств. Використовуючи непрямі податки, які включаються до ціни товару (податок на додану вартість, акцизний збір), держава