Ви є тут

Мотиваційні механізми управління персоналом підприємств сфери послуг

Автор: 
Синицька Олена Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003666
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОТИВАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ СФЕРИ ПОСЛУГ

2.1. Діагностика ефективності мотивацій персоналу у сфері послуг за умов трансформації економічних відносин в Україні

Значущість сфери послуг в Україні обумовлена її історично сформованою роллю соціально-економічної системи, що здійснює свою діяльність з метою задоволення потреб населення країни. Господарська діяльність підприємств сфери послуг є складовою частиною економічної системи України. Виходячи з цієї обставини, усі зміни, що характерні для сучасного рівня розвитку економічних відносин України, впливають на стан сфери послуг. Таким чином, сучасний стан системи сформувався під впливом загальноекономічних факторів розвитку країни і внутрішньогалузевих змін. В умовах кризового стану основна роль приділяється ефективному використанню наявних ресурсів, насамперед трудових. Необхідно однак, відзначити, що ступінь ефективності праці залежить від особливостей, стану і розвитку кожної з галузей сфери послуг.
Торгівля у сфері послуг за досліджуваний період здійснювала свою діяльність під впливом багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів як загальноекономічного характеру, так і притаманних сутності самої галузі. З огляду на зміни в економічних відносинах, характерних для переходу на ринкові умови господарювання, сфері послуг, необхідно було адаптуватися до нових умов роботи: брати до уваги зниження купівельного попиту на товари через випереджуюче зростання цін у порівнянні з доходами населення, яке збільшувалось через затримки виплат зарплат, пенсій, соціальних виплат; утворення конкурентного середовища; наповнення споживчого ринку імпортними товарами; згортання діяльності вітчизняних підприємств; наростання дефіциту власних оборотних коштів, недосконалість системи кредитування й оподатковування, зміна власників колишніх державних підприємств сфери послуг.
В результаті зміни власників та інших структурних трансформацій в підприємствах сфери послуг знизився обсяг діяльності і викликане цим погіршення фінансового стану привело до скорочення матеріально-технічної бази роздрібної мережі. Виявилися закритими, проданими, зданими в оренду багато роздрібних підприємств сфери послуг, тому що фінансовий стан організацій не дозволяв утримувати їх. Але на кінець 2003 р. число діючих підприємств збільшилося в порівнянні з 1997 р. на 52,7 тис. одиниць, або на 18,2 % , що говорить про суттєві зміни, що відбуваються в галузі останнім часом. В цілому Вінницьку область за наявністю торговельних підприємств можна охарактеризувати як благополучну. При цьому необхідно відзначити, що ті підприємства, які відносились до споживчої кооперації, завжди були корпоративною власністю і де торговельна діяльність, незважаючи на труднощі, більш ефективна за рахунок розгалуженої роздрібної торговельної мережі, а також за рахунок бартерних безготівкових операцій, вдалося зберегти і матеріально-технічну базу.
Запровадження вільної конкуренції в комерційній діяльності призвело до поширення приватних підприємств у сфері послуг. Основна частина малих (за кількістю працюючих і загальним розміром річного доходу від реалізації продукції ?1;6?) підприємств сфери послуг знаходилася у сільській місцевості, оскільки сільська торгівля у значній мірі характеризується складністю умов діяльності, зокрема: по-перше, віддаленістю своїх підприємств від постачальників; по-друге, складними умовами транспортної доступності і, по-третє, нечисленним контингентом населення, що обслуговується в цих підприємствах. Зазначені обставини поряд із зростанням цін на енергоносії та недосконалість системи кредитування й оподаткування призвели до того, що через низьку ефективність комерційної діяльності перші приватні підприємства були закриті.
Незважаючи на наявні труднощі і кризовий стан в країні, торгівля в Україні не втратила своєї соціально-економічної значущості. Подальший розвиток підприємств можливий за умов вираховування і вирішення наступних проблем: 1) відсутність реальної і достатньої фінансової допомоги з боку держави; 2) наявність недосконалої податкової системи, що гальмує розвиток деяких галузей діяльності; 3) неврегульованість цілої низки правових питань тощо.
Основним напрямком розвитку сфери послуг в умовах всеохоплюючої глобалізації, загострення міжнародної конкуренції залишається розвиток мережі для забезпечення населення товарами/послугами, однак в умовах трансформаційних ринкових перетворень висуваються нові вимоги, виконання яких сприятиме підвищенню ефективності сфери послуг. Ці вимоги змушують по-новому оцінити роль трудового потенціалу і розробити заходи щодо підвищення ефектності його використання. Необхідно відзначити, що висока соціальна спрямованість сфери послуг визначає важливість людського фактора в її розвитку. З урахуванням цих обставин одним з основних факторів, здатних зміцнити стан сфери послуг в економічній системі країни, є пошук дієвих спонукальних мотиваційних механізмів управління персоналом щодо підвищення ефективності та конкурентоспроможності праці та працівників, і в першу чергу в найбільш поширеній галузі сфери послуг - роздрібній торгівлі.
В зв'язку з тим, що сучасні мотиваційні теорії унеможливлюють досягнення комплексного вирішення подібних проблем в сучасних економічних умовах України, вважаємо за необхідне формувати на підприємствах сфери послуг комплексну систему мотиваційних механізмів управління персоналом - економічних, соціальних, морально-психологічних, організаційно-культурних - щодо впливу на трудову поведінку на мікро-, мезо- та макроекономічних рівнях з метою забезпечення їх конкурентоспроможності.
Як було зазначено раніше, у даний час основним напрямком у розвитку підприємств сфери послуг України є досягнення максимально ефективного використання наявних ресурсів.
З огляду на вагомість трудових ресурсів при одержані кінцевих результатів, розглянемо ефективність системи матеріального стимулювання, що діє в даний ч