РОЗДІЛ 2
АРХЕОЛОГІЯ В ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЮ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ
ГУБЕРНСЬКОЇ ВЧЕНОЇ АРХІВНОЇ КОМІСІЇ
2.1. Археологічний напрямок діяльності музею
Історія археологічної діяльності музею ЧГВАК до сьогодні не була предметом спеціального вивчення. Заклад згадується в усіх роботах, присвячених історії вітчизняного музейництва, як приклад участі архівних комісій у розвитку археологічної науки [Мезенцева, 1959. - С. 12; Мезенцева, 1980. - С.20; Курінний, 1984. - С.90]. Проте ці згадки обмежуються лише інформацією про час заснування музею та вказівкою на те, що археологічні дослідження відіграли важливу роль у його становленні. Зібрані у фонді музею колекції майже невідомі сучасній фаховій літературі. Якщо деякі матеріали і використовувались у наукових дослідженнях, то місце та час їх знахідки визначались неправильно через брак інформації.
2.1.1. Передумови заснування музею. Музей ЧГВАК був відкритий 14 (26) листопада 1896 р. [Труды ЧГУАК, 1914. - С.21]. Заснування закладу припадає на останню чверть ХІХ ст. - час піднесення історико-краєзнавчого руху в Російській імперії в цілому та на Україні зокрема [Разгон, 1986. - С. 119 - 170; Супруненко, 2000. - С. 30 - 31]. Суспільство зверталось до вивчення свого минулого, вітчизняної культури. Перші музеї на території України виникли внаслідок захоплення класичними старожитностями (1806 р. - в Миколаєві, 1818 р. - у Феодосії, 1825 р. - в Одесі, 1826 р. - у Керчі). Лише пізніше громадськість зацікавилась власною історією і музеї почали засновувати за межами світу "античної давнини".
Відзначимо, що в російській провінції спочатку відкривались природознавчі музеї. Це було пов'язано з поглядами їх засновників - діячів народницького руху. Вони вважали, що музейні заклади повинні допомагати науковому вивченню краю і вирішенню місцевих господарських проблем. [Формозов, 1986. - С. 149 - 150, 158; Заремба, 1995. - С. 65]. Водночас, в Україні перші провінційні музеї були історико-археологічними. В Чернігові їх відкрилось навіть кілька, а ідея відкриття краєзнавчого закладу довго не знаходила підтримки. Лише перед І Світовою війною почав діяти природознавчий музей при губернському земстві [Гапієнко, Коваленко, 1996. - С. 83 - 86]. На це, до речі, рідко звертають увагу дослідники з інших регіонів. Вони, з незрозумілих причин, інколи іменують музеї ЧГВАК та ЧДМ краєзнавчими [Станіцина, 1992. - С. 101] (можливо, не усвідомлюючи різниці між закладами різної спеціалізації).
Передумовами для створення провінційних музеїв в Україні були: початок інтенсивного наукового вивчення окремих територій, поява приватних збірок старожитностей, підвищення освітнього рівню широких верств населення, поширення меценатства та добродійництва [Супруненко, 2000. - С. 34 - 37].
Виникнення історичного музею в Чернігові, одному з найстаріших центрів слов'янської цивілізації, було закономірним. Як наголошував Д.Я. Самоквасов, на Подніпров'ї немає іншого міста, за виключенням Києва, де збереглося б стільки старожитностей, важливих для вивчення початкового періоду вітчизняної історії. Однак ці старожитності довго лишались маловідомими і потребували дослідження [Самоквасов, 1916. - С.1].
Археологічні розкопки на Чернігово-Сіверщині розпочались на початку ХІХ ст. Проте лише у другій половині ХІХ ст. пам'ятки Чернігівщини, перш за все, курганні, опинились в центрі уваги археологів з Києва, Москви та Петербургу. Серед інших, як найбільш відомі та результативні, можна відзначити розкопки Д.Я. Самоквасова та Т.В. Кибальчича у Чернігові, В.Б. Антоновича поблизу Борзни [Антонович, 1906; Самоквасов, 1908; Смоличев, 1928. - С. 37 - 39].
Здійснення наукових досліджень та поява перших публікацій про них стимулювали пожвавлення інтересу громадськості до минулого краю. Один з фундаторів ЧГВАК, чернігівський губернатор Є.К. Андрієвський, відзначав: "Черниговская губерния богата историческим прошлым... Всё, что за столетия истории Черниговского края попало в недра земли, покоится в ней, пока случайно не будет найдено учёным-исследователем и вывезено в другие города (натяк на розкопки Т.В. Кибальчича та Д.Я. Самоквасова - О.Ч.)" [Труды ЧГУАК, 1914. - С. 10]. Саме тому, на його думку, потрібно створити музей для збереження речей, що мають "археологический интерес" [Труды ЧГУАК, 1914. - С.8].
Перша спроба започаткувати музей місцевої старовини при Чернігівському губернському статистичному комітеті була здійснена ще 1877 р. Комітет схвалив програму збирання експонатів та відомостей про пам'ятки минулого на території губернії. До виконання програми намагались залучити як діячів культури та науковців, так і широкі верстви населення [Бережков, 1903. - С. 18; Рахно, 2002. - С. 122]. Проте справа ця зазнала невдачі через ряд об'єктивних причин (перш за все, через відсутність фінансування).
Лише 1896 р., за мінімальної допомоги місцевої адміністрації та попри матеріальні нестатки, в Чернігові відкрився музей ЧГВАК (Рис. Д. 1).
2.1.2. Історія створення археологічного зібрання музею (1896 - 1908 рр.) В історії музею ЧГВАК можна відзначити декілька періодів, що якісно відрізняються один від одного.
Перший етап визначається у межах 1896 - 1905 рр. Це час, коли в музеї працювали аматори-ентузіасти, які не мали фахових знань з історії та були погано обізнані з музейною справою. Зібрання цього часу складалося з добровільних пожертв населення Чернігівщини.
Другий етап - 1905 - 1909 рр. - пов'язаний з підготовкою до ХІV Всеросійського Археологічного з'їзду 1908 р. і подальшою структурною перебудовою музею. Саме тоді суттєво поповнились фонди, змінились принципи роботи, поліпшились матеріальні умови роботи закладу.
Третій період - 1911 - 1923 рр. За цей час музейну справу було поставлено на високий рівень. 1923 р. музей ЧГВАК (тоді - 2-й Радянський музей) припинив своє існування і був перетворений на археологічний відділ новоствореного ЧДІМ.
Вже в установчому документі про створення ЧГВАК археологічні дослідження визначались як один з го