Ви є тут

Управління портфелем цінних паперів підприємства

Автор: 
Черничинець Світлана Петрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003890
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Оцінка кількісних та якісних параметрів цінних паперів

У стратегії управління портфелем цінних паперів дуже важливим є виявлення тих механізмів та інструментів, за допомогою яких інвестор зможе досягнути поставленої мети.
Оскільки на ринку цінних паперів головним чином обертаються акції підприємств, то їх оцінка, яка, як правило, базується на аналізі та прогнозуванні інвестиційної привабливості підприємства, відіграє важливу роль у формуванні портфеля цінних паперів. З точки зору інвестора дохід від володіння звичайними акціями може бути отриманий, по-перше, як сума очікуваних дивідендів, а по-друге, від очікуваного продажу акцій за ціною, що перевищує ціну купівлі. Тому оцінювати акції - означає визначити теперішню вартість безкінечного потоку дивідендів, оскільки ціна продажу акцій залежить лише від суми дивідендів [139, с. 316].
З точки зору теоретичного підходу ціна звичайної акції повинна визначатись дисконтуванням всіх доходів, тобто дивідендів, які будуть виплачені за нею [39, с. 125], [29, с. 215], [64, с. 363], [83, с. 113], [97, с. 183], [123, с. 57], [139, с. 316], [191, с. 550].
Купити акцію, а пізніше її продати - така поведінка інвесторів найбільш поширена, оскільки пов'язана з діловим циклом акціонерного товариства (зокрема з життєвим циклом товарів, які виробляє це товариство) та й усієї галузі. Характеристику акцій залежно від галузевої належності підприємства подають українські економісти О. Мендрул та І. Шевчук (Додаток Ж) [129, с. 111].
Якщо інвестор купує акції молодої компанії, щойно створеної, він дуже ризикує, оскільки підприємство може не подолати певних економічних труднощів і збанкрутувати ще на початку діяльності. Якщо цього не сталося, то рівень дивідендів усе-таки залишається на дуже низькому рівні, оскільки прибуток спрямовується на розвиток підприємства, а не на дивіденди.
У випадку, коли вкладник купує акції компанії, яка належить до галузі, що зростає, то він сподівається отримати дивіденди, які теж зростатимуть. Курсова вартість акцій таких підприємств є невисокою, проте із збільшенням рівня дивідендів вона зростає. Це пов'язане з відкриттям ринків нової продукції або завоюванням уже існуючих за допомогою нових технологій.
Однак через певний час зростання показників розвитку галузі зупиняється і припиняється зростання акціонерного товариства. Це пов'язане з насиченням ринку продукцією цієї галузі. Компанія переходить у етап зрілості. Темпи зростання доходів знижуються і стабілізуються у зв'язку з насиченням ринку. Рівень ризику таких компаній є невисокий, курсова вартість акцій, ліквідність і рівень дивідендів - стабільні і знаходяться на високому рівні. Періодично ці підприємства реалізують нові проекти, які повинні призвести до збільшення доходів, але з часом компанія вичерпує свій потенціал. Це призводить до старіння галузі. Ризикованість інвестування у такі підприємства зростає, а рівень дивідендів та ліквідності - знижується.
З плином часу та розвитком науково-технічної думки потреба у певних товарах відпадає, що призводить до ліквідації підприємств та й цілих галузей. Ліквідність таких підприємств дуже низька, низький рівень прибутку, а тому й низькі рівні дивідендів, а іноді вони взагалі не виплачуються.
Графічно життєвий цикл підприємств по відношенню до часу функціонування показано на рис. 2.1.
Якщо інвестор орієнтується на життєві цикли компанії (галузі) з метою у майбутньому продати акції, то він може оцінювати її вартість за формулою:
P = (Р1 + Р2 + Р3 + ... + Рn) / n,(2.1)де Pn - ціна акції в кінці періоду n, коли інвестор планує її продати [39, с. 126].
Рівень розвитку
час
Графік 2.1. Життєвий цикл галузі (підприємства)
Ця формула не розкриває питання прогнозування рівня дивідендів та ціни майбутнього продажу акції.
Найпростіша модель прогнозування дивідендів передбачає, що вони будуть зростати з постійним темпом. Тоді дивіденд для будь-якого року можна розрахувати за формулою:
Div = Div * (1+g),(2.2)де Div ? дивіденд за попередній рік (тобто уже відомий),
g - темп приросту дивідендів.
Темп приросту дивідендів визначають на основі даних з виплат дивідендів за попередні роки. Найпростіше це зробити за принципом середньої геометричної, тобто взяти відношення дивіденду за останній відомий період до дивіденду за початковий період і визначити корінь степеня, що відповідає кількості періодів, які розглядаються, мінус 1, а саме:
g = Dvi /Dv - iv;(2.3) Зручніше визначити курсову вартість акції за формулою:
P = Pi + Dvi;(2.4)де Dvi ? дивіденд майбутнього року, який можна визначити за формулою 2.3. Але ця формула може використовуватись лише за двох умов, а саме, коли:
* припускають, що дивіденд росте з постійним темпом;
* ставка дисконту (дохідність) вища за темп приросту дивідендів.
Приймаючи рішення купити акцію на визначений період часу, інвестору слід оцінити дохідність від здійснення цієї операції. Дохідність операції з акцією, яка триває декілька років, можна орієнтовно визначити за формулою:
r = Pn - Pk + Dvi,(2.5)де r - дохідність від операції з акцією;
Pn - ціна продажу акції;
Pk - ціна купівлі акції;
Dvi - середній дивіденд за n років (визначається як середнє арифметичне);
n - число років від купівлі до продажу акції. [39, с. 129].
Якщо ж купівля та продаж акції проходить у рамках одного року, то дохідність від цієї операції визначається за формулою:
r = Pn - Pk + Dvi / t,(2.6) t - кількість календарних днів з моменту купівлі до моменту продажу акції.
Однак у всіх цих формулах не враховано ні податкових платежів, ні комісійних. Витрати за операціями з цінними паперами для фізичних осіб із врахуванням податків становлять приблизно 8,0 % від суми операції, оскільки відсоток за перереєстрацію прав власності коливається у межах 4%, а розмір