Вы здесь

Вплив кредитування на стабілізацію діяльності торговельних підприємств

Автор: 
Кривенко Костянтин Євгенович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U003964
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА КРЕДИТУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Кредитний потенціал комерційних банків

Кредитні відносини комерційних банків та торговельних підприємств базуються на тих самих принципах, що й існування системи кредитування в Україні взагалі. Так головними принципами кредитування є: зверненість, терміновість, диференційованість, забезпеченість і платність.
З 1991 року в Україні сформувалася лише одна складова кредитної системи - банківська, інша її складова - сукупність кредитних відносин банків і небанківських кредитних установ, знаходиться лише на стадії становлення. НБУ та комерційні банки постійно намагаються удосконалювати економічний механізм організації кредитних відносин у державі та скасовувати виникаючі негативні моменти.
Процес кредитування, з одного боку, повинен відповідати підвищенню ефективності банку, з іншого боку - торговельного підприємства, як позичальника. Ефективність та її параметри для кожної сторони - свої.
Вартість кредитних ресурсів - це ціна послуг банківської системи, яка визначається як загальноекономічними процесами, що відбуваються в державі, так і ефективністю діяльності самих банків і позичальників. Чинники впливу на вартість кредиту представлені на рис. 2.1
Кредитні відносини мають давню історію. Їх дослідження свідчить про те, що у первісних народів активно використовувалася система позик під роботу і навіть рабство за борги. Якщо боржник не повертав борг, він ставав рабом свого кредитора. Про кредитну діяльність йдеться ще у законах царя Хаммурапі (1760 р. до н.е.). Кредитними операціями у той час займалися храми. По суті вони виконували функцію банків.

Із появою грошей та розвитком міждержавної торгівлі суттєво змінювалися й економічні умови життя. У Київській Русі на початку ХІІ століття у зв'язку з розвитком торгівлі та виробництва зросла потреба в кредитах. Правила надання кредиту та вимоги до розмірів відсотків містила "Руська правда". В Росії перші кредитні операції датуються ХVII століттям.
Першою кредитною установою в Росії вважають Державну монетну контору (1729 р.), якій було дозволено надавати короткострокові позики під заставу срібних та золотих речей [24].
Роль і значення кредитування на різних етапах соціально-економічного розвитку держави не були однаковими. В умовах соціально-економічного зростання кредит виступає стимулятором розвитку, перерозподіляючи грошові і товарні маси для забезпечення підприємств фінансовими ресурсами.
Починаючи з 1991 р. в Україні корінним образом змінилися умови кредитування, склад кредиторів і позичальників. Основними кредиторами стали комерційні банки (ІІ рівень банківської системи). Позичальниками стали підприємства різних форм власності, громадяни. Регулювання кредитної діяльності здійснюється Національним банком України (І рівень банківської системи). За роки ринкової трансформації економіки України змінилися форми і види кредитів, методи кредитування. Кредитування почало здійснюватися переважно для покриття дефіциту оборотного капіталу підприємств.
Слід зазначити, що велика кількість українських підприємств є збитковими. Так, у 1999 році частка таких підприємств становила 56,3%, у 2000 році - 37,7%, у 2001 році - 38,2%, у 2002 році - 38,8%, у 2003 році - 40,9%. Саме це змушує суб'єктів економічної діяльності здійснювати пошуки альтернативних джерел кредитних ресурсів.
Дебіторська та кредиторська заборгованості за всіма суб'єктами економічної діяльності (за винятком бюджетних установ) наприкінці 2003р. становила відповідно 274,5 та 344,9 млрд. грн. (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Дебіторська і кредиторська заборгованість суб'єктів господарювання України на кінець звітного періоду
(млрд. грн.)
19941995199619971998199920002001200220031234567891011Дебіторська заборгованістьУсього5,122,951,477,2107,9170,3185,3220,3239,8274,5Темп зростання %у 4,6 р.б. у 4,5 р.б.у 2,2 р.б.150,2139,8157,8108,8118,9108,9114,5з неї
між підприєм-ствами України4,922,348,074,1103,0163,5178,2209,5229,0261,5Темп зростання %у 4,9р.б. у 4,6р.б.у 2,2 р.б.154,4139,0158,7109,0118,0109,3114,2
Продовження табл. 2.1
1234567891011з неї
за товари, роботи, послуги......37,659,077,3123,8132,2127,5133,2150,1Темп зростання %156,9131,0160,2106,896,4104,5112,6Кредиторська заборгованістьУсього7,632,476,8107,7153,6229,2258,4282,4302,7344,9Темп зростання %у 5,4р.б.у4,3р.б.у 2,4 р.б.140,2142,6149,3112,7109,3107,2113,9з неї
між підприєм-ствами України6,830,573,2102,5137,6196,4222,4242,6261,4305,2Темп зростання %у 5,2 р.б.у 4,5 р.б.у 2,4 р.б.140,0134,2142,7113,2109,1107,8116,8з неї
за товари, роботи, послуги......44,165,484,4120,3136,3134,0142,5164,3Темп зростання %148,3129,1142,5113,398,3106,3115,3з бюджетом......8,28,213,318,921,212,717,918,4Темп зростання %100,0162,2142,1112,259,9140,9102,9
Стан дебіторської і кредиторської заборгованості можна характеризувати як монетарну проблему в Україні, а саме, платіжну кризу, яка ускладнює економічний оборот, підриває податкові відносини, спотворює механізм формування доходної частини бюджету та породжує інші негативні явища у бюджетній сфері.
Ще у 1997р. обсяг кредиторської заборгованості між підприємствами та організаціями України перевищив величину ВВП, а обсяг дебіторської заборгованості у 2003 році майже досяг рівня ВВП (99,3% від ВВП). [47; 75]
За видами економічної діяльності стан дебіторської і кредиторської заборгованості в Україні представлено в табл. 2.2

Таблиця 2.2
Дебіторська і кредиторська заборгованість між суб'єктами господарювання України за видами діяльності на кінець звітного періоду

Показники
Види еко-номічної діяльності Дебіторська заб