РОЗДІЛ 2
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ
2.1. Загальна класифікація підстав припинення трудового договору з працівниками
Припинення трудового договору може настати лише у тому випадку, якщо для цього
є законні підстави, тобто такі життєві обставини, які в правовій науці мають
назву юридичних фактів. „Підставами (причинами) припинення трудового договору є
такі життєві обставини, які визнаються законом як юридичні факти для припинення
трудового договору” [85,с.204]. Такі юридичні факти зазначені в ст. 36 Кодексі
законів про працю України [33]: 1) угода сторін; 2) закінчення строку дії
трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і
жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; 3) призов або вступ
працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову)
службу; 4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи
роботодавця або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на
представництво трудовим колективом органу; 5) переведення працівника, за його
згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну
посаду; 6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом
з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження
роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці; 7) набрання законної сили
вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і
відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем
роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної
роботи; 8) підстави, передбачені контрактом. Згідно з ст. 37 Кодексу, крім
зазначених підстав, трудовий договір припиняється також у випадку направлення
працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію.
Як бачимо, юридичні факти в сфері припинення трудового договору можуть бути
двох видів. По-перше, вольові дії, коли одна з сторін договору або обидві його
сторони або третя особа, що не є стороною трудового договору, але має за
законом право вимагати його припинення (наприклад, суд, профспілка,
комісаріат), виявляють ініціативу припинити договір. По-друге, події. Так,
подією може бути смерть працівника або переведення на роботу в іншу місцевість
разом з підприємством, установою, організацією. Звідси, припинення трудового
договору охоплює як вольові односторонні та двосторонні дії, так і події, а
розірвання – лише односторонні вольові дії.
Багаточисельність означених юридичних фактів ставить питання про їх
упорядкування за відповідними критеріями, тобто класифікацію. Взагалі,
„юридичні факти – це не будь-які дії, а ті, що мають суспільно значимий
характер” [120,с.29]. На наш погляд, це такі дії, що безпосередньо зачіпають
інтереси людей, включаються у правове регулювання. Звичайно, до юридичних
фактів не відносяться почуття людини та її думки. Юридичні факти насамперед
мають характер життєвих обставин. „Юридичні факти – це такі життєві факти, з
якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення юридичних
відносин” [121,с.163]. Утім, держава заінтересована лише у корисних для
суспільства діях, тому основна увага приділяється нею саме правомірній
поведінці учасників суспільних відносин. В.О. Котюк свідчить: „Дії, шкідливі
для суспільства, забороняються законом, що свідчить про особливу увагу держави
до цієї сфери правовідносин. Вольові акти регулюються правом, а це означає, що
серед юридичних фактів вони складають більшість. Юридичні норми закріплюють за
громадянами і організаціями можливість вступати в різні правовідносин. В
гіпотезах правових норм вказуються умови, за яких суб’єкти права вступають або
мають вступати в правовідносини. Із нормативно-правових актів витікають
конкретні суб’єктивні права і обов’язки, які є передумовою виникнення
правовідносин” [122,с.74]. Поряд з нормативно визначеними правами і
обов’язками, передумовами виникнення правовідносин є також і юридичні факти.
Підстави припинення трудових правовідносин – це такі визначені нормами права
конкретні життєві обставини (події, дії), виникнення яких викликає настання
відповідних правових наслідків, тобто припинення дії трудового договору.
Виходить, підстави припинення трудового договору тісно пов’язані з трудовими
правовідносинами. „Без юридичних фактів правовідносини неможливі. Отже,
юридичні факти, як і правосуб’єктність, є необхідною умовою виникнення, зміни
або припинення правовідносин” [122,с.193]. За юридичними наслідками юридичні
факти поділяють на три видові групи: а) правоутворюючі, на основі яких суб’єкти
набувають певних прав і обов’язків; б) правозмінюючі, що тягнуть за собою
збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обов’язків; в) правоприпиняючі,
що ліквідують певні права і обов’язки, носієм яких суб’єкт був до виникнення
цих фактів [123,с.231]. З семантичного значення терміну „припинення трудових
правовідносин” випливає, що для даного випадку потрібні саме правоприпиняючі
юридичні факти.
Вважаємо, що поняття правоприпиняючого трудові правовідносин факту поєднує два
суперечливих, але нерозривно пов’язаних моменти: це явище дійсності – подія або
дія (матеріальний момент), що породжує в силу вказівки норм права відповідні
правові наслідки (юридичний момент). Н.М. Коркунов пише: „Юридичними фактами в
прямому смислі слова називаються такі події та дії, які не представляють собою
нічого шкідливого вимогам юридичних норм та яким незалежно від наміру їх
здійснення надане певне юридичне значення, що полягає або у встановленні нових
прав та обов’язків, або в зміні чи припинені існуючих”
- Київ+380960830922