Вы здесь

Корекція порушень функціонального стану нирок при гіпо- та гіпертиреозі

Автор: 
Оленович Ольга Анатоліївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004111
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика та обгрунтування вибору експериментальних моделей,
використаних у роботі
Чисельні аспекти щодо механізмів розвитку патології щитоподібної залози
базуються на експериментальних даних. Це, на нашу думку, пов'язано з тим, що
клініцисти, як правило, досліджують порушення в організмі хворих при наявності
вже клінічних проявів тироксинової інтоксикації чи гіпотиреозу, тоді як в
умовах експерименту відстежується динаміка змін від перших годин після
надходження або вилучення тиреоїдного гормону до декількох тижнів, місяців.
Стає можливим не лише виявлення порушень у функціонуванні досліджуваних систем
організму тварин з різною насиченістю тиреоїдними гормонами, а й встановлення
характеру залежності цих змін від тривалості патологічного стану та
прогнозування їх можливої подальшої трансформації. Тому, для вивчення
взаємозв'язку між тиреоїдним статусом організму, функціональним станом нирок,
процесами тканинного фібринолізу, ПОЛ та ПМБ, антиоксидантного захисту нами
проведені експерименти з використанням двох класичних моделей гіпо- та
гіпертиреозу (табл.2.1).
Експерименти in vivo виконані на статевозрілих нелінійних самцях білих щурів,
масою (0,08-0,25) кг (98 тварин), які утримувалися за стандартних умов віварію.
Експериментальний гіпертиреоз моделювали шляхом внутрішньошлункового введення
тваринам L-тироксину (L-thyroxine, “Berlin-Chemie AG”, Німеччина) в дозі 200
мкг/кг маси тіла у складі 1% крохмального гелю [147]. Модель експериментального
гіпотиреозу передбачала введення щурам мерказолілу (mercazolyli, ВАТ
“Фармацевтична фірма “Здоров'я”, Україна) в дозі 10 мг/кг маси тіла [141].
Через 14 діб після початку формування патології проводили дослідження
функціонального стану нирок, фібринолізу, процесів ліпопероксидації та ПМБ у
щурів обох експериментальних серій (по 18 тварин з кожної).
Таблиця 2.1
Характеристика експериментальних моделей, використаних в роботі
Серія експеримен-тальних досліджень
Кіль-кість тварин
Речовина, яка вводи-лась
Доза
Кратність введення
Шляхи введення
Контроль
22
Експериментальний
гіпертиреоз
38
18
L-тироксин
200 мкг/кг
Щоденно, один раз на добу, впродовж 14 діб
Внутрішньошлунково, на 1% р-ні харчового крохмалю
10
L-тироксин
ескузан
L-тироксин
200 мкг/кг
— || —
— || —
ескузан
100 мг б-есци-ну /кг маси тіла
Щоденно, один раз на добу, впродовж наступних 14 діб
Внутрішньошлунково
10
L-тироксин
розчинник
L-тироксин
200 мкг/кг
Щоденно, один раз на добу, впродовж 14 діб
Внутрішньошлунково, на 1% р-ні харчового крохмалю
розчинник
відповідно обґєму ескузану
Щоденно, один раз на добу, впродовж наступних 14 діб
Внутрішньошлунково
Експериментальний гіпотиреоз
38
18
мерказоліл
10 мг/кг
Щоденно, один раз на добу, впродовж 14 діб
— || —
10
мерказоліл
ескузан
мерказоліл
10 мг/кг
— || —
— || —
ескузан
100 мг б-есци-ну /кг маси тіла
Щоденно, один раз на добу, впродовж наступних 14 діб
— || —
10
мерказоліл
розчинник
мерказоліл
10 мг/кг
Щоденно, один раз на добу, впродовж 14 діб
— || —
розчинник
відповідно обґєму ескузану
Щоденно, один раз на добу, впродовж наступних 14 діб
— || —
Тварин зважували декілька разів, визначаючи динаміку зміни їх ваги від початку
введення препаратів до часу евтаназії.
Для підтвердження адекватності моделей експериментального гіпо- та гіпертиреозу
у сироватцi крові щурів з 14-добовим гіпо- та гіпертиреозом визначали рiвень
тиреотропного та тиреоїдних (вільного Т4) гормонiв (табл. 2.2) імуноферментним
методом (тест-системи “CapitaTM Free T4” та “Trinity Biotech CapitaTM TSH”
(Італія) [24, 229], фотометр “SCH Microstrip reader” (“Sentinel diagnostic”,
Італія)) [188]. Такий вибір діагностичних критеріїв повґязаний з тим, що вміст
вільного Т4 не залежить від концентрації транспортних білків і в більшості
клінічних випадків корелює з вмістом Т3. Хоча лише незначна частина тироксину –
(0,03-0,04) % - циркулює у вільному стані, саме не звґязана з білком фракція
забезпечує весь спектр його біологічної та метаболічної активності, в тому
числі забезпечення механізму зворотнього звґязку регуляції
гіпоталамус-гіпофіз-щитопо-дібна залоза [280, 296].
Таблиця 2.2
Вміст тироксину та тиреотропного гормону в сироватці крові експериментальних
тварин (Х±Sx)
Показник
Група, кількість тварин
Контроль, n=9
Гіпертиреоз, n=7
Гіпотиреоз, n=8
ТТГ,
мкМО/мл
0,048±0,013
0,010±0,006
р0,148±0,049
рp1Вільний Т4,
нг/дл
1,688±0,089
2,821±0,194
р1,310±0,146
рp1Примітки:
1. р - ступінь вірогідності різниць показників, що вивчалися, у порівнянні з
контролем;
2. р1 - ступінь вірогідності різниць показників, що вивчалися, в 1 та 2
групах.
Отримані результати, а саме, підвищення вмісту вільного Т4 (у 1,7 раза відносно
контролю, рконтролю, р3,1 раза відносно контролю, рвільного Т4 (у 1,3 раза відносно контролю, рдозволяють стверджувати, що відтворені моделі патології щитоподібної залози у
щурів можуть бути використані для вивчення патогенетичних механізмів порушення
функції нирок, тканинного фібринолізу та необмеженого протеолізу, процесів ПОЛ,
ПМБ та антиоксидантного захисту при гіпер- та гіпотиреозі.
З метою визначення ефективності ескузану при тиреоїдній патології ми вважали за
доцільне дослідити його вплив на функціональний стан нирок, фібриноліз, процеси
ліпопероксида