РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Для рішення поставлених задач нами обстежено 98 пацієнтів.
68 чоловік, що знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії
Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання з приводу
отруєння грибами тяжкого ступеня, у періоди з червня по листопад 2000–2004
років, склали основну групу.
Зі слів хворих, усі вони вживали проварені, а потім прожарені пластинчасті
гриби (частіше інших згадувалися сироїжки, свинушки, волнушки, зеленушки).
Клінічна картина захворювання у всіх обстежених пацієнтів укладалася в рамки
отруєння гепатотропними грибами. Основний діагноз у всіх хворих був «гостре
побутове отруєння отруйними грибами».
На момент надходження в стаціонар хворі були на різних клінічних стадіях
отруєння. Так, в 47 хворих (69,1 %) переважала клініка гастроентероколіту, а в
21 хворого (30,9 %) — токсичної гепатопатії.
Пацієнти з клінікою харчової токсикоінфекції і загостренням хронічних
захворювань (гастриту, коліту, панкреатиту, гепатиту та ін.) внаслідок прийому
грибів з дослідження були виключені.
Для оцінки тяжкості стану хворого і ступеня виразності дисфункцій органів
вивчали в динаміці показники загального аналізу крові, рівень
аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, білірубіну, протромбінового
індексу, фібриногену, сечовини, креатиніну, наявність продуктів
паракоагуляції.
До комплексної оцінки ефективності терапії, а також для прогнозування
результату захворювання, були включені показники поверхневого натягу крові
хворих. Дослідження поверхневого натягу проводилися в рамках спільної
українсько-німецької міжнародної програми дослідження міжфазової тензіометрії і
реометрії біологічних рідин за методиками, що представлені нижче.
Забір крові робився з кубітальної вени, при надходженні у відділення до початку
лікування і через 3 дні після початку інтенсивної терапії.
Усі пацієнти за результатом захворювання були розділені на дві підгрупи:
підгрупа А — видужалі (59 чоловік) і підгрупа В — померлі (9 чоловік).
Дані лабораторних досліджень хворих оброблялися математичною методикою, що
докладно представлена нижче, виходячи з належності до А або В підгрупи.
30 здорових добровольців ввійшли в контрольну групу, у них також досліджувалися
показники загального аналізу крові, рівень аланінамінотрансферази,
аспартатамінотрансферази, білірубіну, протромбінового індексу, фібриногену,
сечовини, креатиніну, наявність продуктів паракоагуляції, показники
поверхневого натягу.
Оскільки отруєння грибами немає вікових переваг, хворі основної і контрольної
груп були у віці від 18 до 64 років. Віковий склад усіх обстежених наведений у
таблиці 2.1. Як видно з таблиці переважну більшість склали хворі у віці від 41
року і старіше.
Серед обстежених було чоловіків 37 (37,8 %), жінок — 61 (62,2 %). Розподіл за
статтю наведено в таблиці 2.2.
Дані, представлені в таблицях, свідчать про те, що всі групи обстежених
порівняні за статтю й віком.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком
Група
Вік пацієнтів, що спостерігаються, кількість хворих
18–40
41 і старіше
I. Контрольна (n=30)
10
20
33,3
66,7
II. Основна (n=68)
25
43
36,8
63,2
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів, що спостерігаються, за статтю
Група
Стать пацієнтів
чоловіки
жінки
I. Контрольна (n=30)
11
19
%
36,7
63,3
II. Основна (n=68)
26
42
%
38,2
61,8
Програма проведеної інтенсивної терапії була складена з урахуванням сучасних
рекомендацій по лікуванню хворих з отруєнням грибами [61] і спрямована на
виведення отрути з харчового каналу, придушення активності перекісного
окислювання ліпідів, зменшення утворення аміаку й усмоктування його в кров з
кишечнику. Проводили також інфузійну й антидотну терапію (пеніцилін).
2.2. Методи і принципи виміру поверхневого натягу рідин
2.2.1. Вимір динамічного поверхневого натягу за допомогою методу максимального
тиску в пухирці
За допомогою тензіометра РАТ-1Р (SINTERFACE, Німеччина) [52] у рамках програми
міжнародного співробітництва вивчався динамічний поверхневий натяг сироватки
крові здорових пацієнтів і хворих з отруєнням грибами. Тензіометр РАТ-1Р, що
дозволяє досліджувати поверхневий натяг як за методом максимального тиску в
пухирці, так і за методом аналізу форми вісьсиметричних крапель, складається з
двох приладів — MPT і ADSA.
Як видно на рис. 2.1 повітря від компресора через фільтр надходить у
капіляр-опір. Об'ємна витрата повітря визначається за різницею тисків на кінцях
капіляра за допомогою диференціального електричного перетворювача тиску.
Надлишковий тиск у системі, що використовується для розрахунку поверхневого
натягу, вимірюється електричним перетворювачем тиску. Для оцінки частоти
утворення пухирців використовується високочутливий мікрофон.
Рис. 2.1. Схема приладу за методом МРТ
1 – компресор;
2 – фільтр;
3 – капіляр-опір;
4 – електромагнітні клапани;
5 – датчик об'ємної витрати;
6 – датчик тиску;
7 – мікрофон;
8 – електронний блок;
9 – комп'ютер.
Крім акустичного, в наявності також є кондуктометричний і фотоелектричний
реєстратори частоти. Електричні сигнали від усіх вимірювальних систем надходять
на електронний блок, а далі — на компресор і електромагнітні клапани.
Електронний блок через аналогово-цифровий перетворювач з'єднаний з персональним
комп'ютером, звідки здійснюється керування приладом.
Розподіл інтервалу між пухирцями на так званий “мертвий час” і “період життя
поверхні” грунтується на існуванні критичної точки залежності тиску від
витрачання повітря. В цій точці відбувається перехід бульб
- Київ+380960830922