РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРИЙМАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ОРНАМЕНТАЛЬНИХ МОТИВІВ
2.1. Особливості технології організації та проведення психосемантичного експерименту
У процесі констатуючого експерименту було поставлено завдання проаналізувати та експериментально обґрунтувати положення, що підтвердили б наявність індивідуальних та колективних семантичних просторів при сприйманні студентами орнаментальної символіки. До таких положень було віднесено:
1. Для розв'язання висунутих завдань найбільш вдалою є психосемантична модель побудови експерименту. Психосемантика вдало сполучає у собі можливості достовірного експерименту з певними теоретичними надбаннями як зарубіжних, так й вітчизняних науковців, що дозволяє здійснювати аналіз різних структур людської психіки. Саме цей підхід дозволяє зіставити свідомі та несвідомі компоненти психіки щодо сприймання та розуміння "незрозумілої" інформації.
Використовуючи лінгвістичні аналогії, в рамках психосемантичного підходу, можна дослідити найбільш універсальні форми узагальнення, що безпосередньо здійснюється на образному матеріалі.
2. Символи, що з'являються у матеріальній культурі нації, які, за визначенням Юнга, є проявом колективного підсвідомого. Мотиви орнаментів породжуються архетипами, що, в свою чергу, "містяться" у колективному підсвідомому. Хоча архетипи є успадкованими утвореннями, неслід недооцінювати вплив творчої фантазії людини, що створює певний образ. Однак основна ідея архетипу передається із покоління в покоління. Таким чином, сприймання орнаментальної символіки носить підсвідомий характер і не залежить від рівня обізнаності людини з матеріальною культурою свого народу. Втрата національних традицій не позначається на особливостях сприймання та присвоєння значень окремим орнаментальним символам.
Індивідуальні смисли формуються та змінюються протягом певного життєвого періоду особистості. На них впливають життєвий досвід, світосприймання, рівень освіти та інші чинники. Колективні ж смисли є більш узагальненими та сталими. Вони і є носіями культурних традицій нації.
3. Орнамент має подвійну природу. Це, з одного боку, знак, що має конкретне значення, а з іншого - символ, що відзначається полісемантичністю. Таким чином, сприймання орнаменту має два напрями: перший стосується сприймання окремих графічних форм та має досить конкретні назви, другий відноситься до сприймання символу загалом, що має певний містичний або абстрактний смисл.
Символ є представником інших (як правило, дуже різноманітних) образів, смислів, відношень. Символ є ідеальним поєднанням у зображенні порівняння, метафори, алегорії, натяку і т.ін.. У певному сенсі символ є ідеальним поєднанням всіх цих форм виразу; він є наочною заміною чогось прихованого, із чим у нього є спільні зовнішні ознаки або внутрішній асоціативний зв'язок. Його сутність полягає у двозначності і, якщо можна так висловитися, багатозначності, і він сам виник внаслідок поєднання окремих характерних елементів.
Таким чином, орнамент може виступати як проста графічна форма або як комбінація таких форм, чи як цілісний образ, що має смисл тільки в такому поєднанні. У цьому випадку графічна знакова форма впливає на почуття людини, що викликає певні емоційні стани, а символічна - на мислення, тобто на свідому частину психіки. Особливості сприймання та тлумачення орнаментів людиною залежить саме від такої дуальності мотивів.
4. Як вже зазначалося, графічна природа орнаменту впливає на органи чуття та опосередковано на емоційність людини, яка в свою чергу викликає ті чи інші емоції, що можуть мати індивідуальний характер. Прояв тих чи інших емоцій може бути ситуативний, але може мати характерологічну основу. Таким чином, перевага того чи іншого зображення серед інших може мати діагностичний характер та може бути пов'язана із певними рисами характеру. Іншими словами орнаментальні мотиви можна використовувати як стимульний матеріал, що при рангуванні може виступати як психодіагностична процедура. Такі данні можна використовувати у консультаційній та корекційній практиці.
5. Виокремлені ентропійні зображення можуть слугувати такими еталонами, що були стилізовані та використані в орнаментальній символіці. Певні орнаментальні зображення можуть сприйматися так само, як і ентропійні, що дозволяє припустити їх спорідненість.
6. Окремою психосемантичною характеристикою орнаменту є колір. Крім певної назви, колір має низку характеристик, що відображають асоціативний ряд емоційного стану людини при сприйманні того чи іншого відтінку. У спеціальних дослідженнях було виявлено психосемантичну структуру окремих кольорів по відношенню до конкретних понять (дослідження Яньшина [152; 153] та інших). Ототожнення певного кольору з певним зображенням та абстрактним поняттям може мати більш глибокі семантичні зв'язки та пояснювати використання кольорів в орнаментальній символіці.
7. Процес розуміння - це здатність збагнути смисл та значення чогось та досягнутий завдяки цьому результат. Це - специфічний стан свідомості, що викликається зовнішніми або внутрішніми чинниками. Такий стан фіксується суб'єктом як упевненість в адекватності відтворених уявлень та змісту впливу. Для розуміння характерно відчуття ясної внутрішньої пов'язаності, організованості явищ, що розглядаються. Цей процес супроводжується когнітивним та емоційним компонентом. Щодо орнаментальних символів, то тут немає чіткого визначення чи можуть бути зрозумілими первинні значення цих символів взагалі? Окремою складністю може виступати конкретність розуміння та відсутність містичного мислення у сучасної людини.
Ми спробуємо відповісти на це питання за допомогою методу реконструкції семантичних просторів, що реалізується у психосемантичній парадигмі когнітивної психології.
8. Наступна проблема - це надання значення та смислу орнаментальному символу. Художнє зображення, що має символічну репрезентацію, не може сприйматися однозначно. На сьогоднішній день більш менш дослідженими є інтерпретації
- Київ+380960830922