РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови території проведення досліджень
Територія проведення досліджень відноситься до другого агрокліматичного району, що характеризується помірно-континентальним кліматом з достатнім, але нестабільним зволоженням (гідротермічний коефіцієнт 1.2).
Середні багаторічні дані Бориспільської метеорологічної станції свідчать про сприятливі умови для вирощування овочів на цій території. Сума активних температур (>10?С) становить 2650?С. Тривалість вегетаційного періоду (з середньодобовою температурою понад 5 ?С) - 200 днів, а періоду з середньодобовою температурою понад 10?С (теплозабезпеченість більшості культур) - 160 днів.
Тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря нижчою 10?С в середньому на рік 245 днів, безморозного періоду -170 днів.
Абсолютний максимум підвищення температури спостерігається в липні і становить 39?С. Середня дата останнього весняного заморозку на поверхні ґрунту припадає на 20 квітня - 18 травня. Перші заморозки восени настають з 13 жовтня, а ранні з 20 вересня.
Близько 75% кількості опадів випадає на період вегетації сільськогосподарських культур, що забезпечує одержання задовільних урожаїв. Режим опадів не визначається стабільністю. В окремі роки сума опадів може значно збільшуватись, або зменшуватись. В травні і липні опади часто випадають у вигляді злив. Для зимового періоду характерна мала кількість опадів, тому сніговий покрив невеликий (<20 см). В зимовий період переважають північно-західні , західні та північно-східні вітри, влітку - північно-західні, західні і північні [117].
Проте, в цілому, не зважаючи на деякі негативи кліматичні умови території досить сприятливі для зонального сільськогосподарського виробництва. Територія проведення досліджень розташована в межах південно-західного крила Дніпровсько-Донецької западини, де корінні кристалічні породи перекриті значною товщею (понад 400м) осадових відкладів. Їх верхня частина представлена четвертинними відкладами, які беруть безпосередню участь в процесі ґрунтотворення.
В геоморфологічному відношенні територія знаходиться в межах давньої однолесової тераси річки Дніпро, рельєф якої є слабохвилястою, місцями плоскою, позбавленою ярів та балок рівниною з досить розвиненими мезо- та мікрорельєфами.
Ґрунтові води залягають на глибині 5-7 м , вплив їх на характер ґрунтотворення дуже обмежений. Джерелом зволоження верхнього шару ґрунту є атмосферні опади.
Аналізуючи погодні умови, які склалися в 1999 р. необхідно відмітити те, що вегетація огірка відбувалася за високої температури і недостатньої кількості опадів. Середньорічна температура цього року переважала багаторічну (рис. 2.1).
За кількістю опадів найсприятливішим був 2001р. Достатня кількість вологи та оптимальна температура повітря для рослин позитивно сприяли формуванню врожаю. В 2000 р. умови вегетації внаслідок надмірної кількості опадів та низької температури повітря для огірка були не сприятливими і вплинули на ріст та розвиток рослин (рис.2.2, табл.2.1).
Грунтовий покрив зони Лісостепу України досить різноманітний, що обумовлено неоднорідністю природних умов, які вплинули на процеси грунтотворення. Основною рисою більшості грунтів цієї зони є однорідність материнських порід (леси) та суглинковий гранулометричний склад. Темно-сірий опідзолений грубопорохувато-легкосуглинковий ґрунт дослідної ділянки є одним із типових представників цієї зони [115, 116, 193].
Рис. 2.1. Температура по місяцях в роки проведення досліджень, ?C (за даними Бориспільської метеостанції)
Рис. 2.2. Кількість опадів по місяцях в роки проведення досліджень, мм (за даними Бориспільської метеостанції)
Таблиця 2.1 - Метеорологічні умови, які склались в період вегетації огірка на території проведення досліджень, 1999-2003рр.
МісяцьДекадаСередня багаторічна температура, ?С,
1999-2001рр.Середня багаторічна кількість опадів, мм,
1999-2001рр.Середньомісячна температура, ?С,
2002р.Кількість опадів, мм,
2002р.Середньомісячна температура, ?С,
2003р.Кількість опадів, мм,
2003р.квітень14,0129,6426,721,526,81339,613травень113,11516,2173,219,425,0214,918315,920червень116,82418,5155,41824,2217,426318,025липень118,92423,718,321,335,7219,722320,021серпень119,72019,713618,274,8218,419316,917вересень115,21613,911813,441,3213,415311,614жовтень19,514----
В структурі грунтового покриву разом з чорноземами опідзоленими він займає 25,8% території Лісостепу.
Темно-сірий опідзолений грунт сформувався на лесовидних суглинках. Гумусовий добре елювійований горизонт (HЕ) потюжністю 28-36 см, темно-сірий, з сивуватістю від присипки SiO2 свіжий, середньосуглинковий, грудкувато-зернистий, ущільнений, перехід чіткий. Гумусово-ілювіальний горизонт (HI) - 25-33 см - гумусований, темнувато-сірувато-бурий, з сивуватістю від присипки SiO2, грудкувато-крупногоріховатий, щільний, з рідкими пустотами, перехід ясний. Ілювіальний горизонт (I) - 42-50 см - слабоелювійований, бурий, призмовидно-грудкуватий, грані в місцях зломів покриті слабкою присипкою SiO2, щільний, перехід поступовий. Грунтоутворююча порода (Pk) - бурувато-палевий карбонатний лесовидний суглинок. Карбонати залягають на глибині 80-90 см [144].
Окремі агрохімічні показники грунту наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Агрохімічні та фізико-хімічні показники темно-сірого
опідзоленого ґрунту (середнє за 1999-2001 рр.)
ПоказникГлибина відбору зразків, 0-20 смрНKCL 5,9Вміст гумусу, % 2,6Ємність поглинання, мг-екв/100г 26,2Гідролітична кислотність, мг-екв/100г 2,4N-NO3, мг/кг 9,7N-NH4,мг/кг 14,2P2O5, мг/кг 155К2О, мг/кг 138 Вони не виходили за межі інтервалів характерних для цього типу. Грунт характеризувався слабкокислою реакцією розчину, середн