Ви є тут

Обґрунтування технології виробництва гомогенату трутневих личинок

Автор: 
Гречка Ганна Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004763
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
В даному розділі викладені найбільш широко застосовувані в експериментах методики. З метою запобігання повторів та логічного викладу деякі з них більш детально описані у відповідних підрозділах результатів досліджень.
Дослідження технології виробництва та біологічна оцінка гомогенату трутневих личинок виконувалися поетапно (рис. 1).
Експериментальні дослідження (зоотехнічні і науково-господарські) проведені протягом 1991-2002 р.р. на пасіках Полтавського філіалу Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича, розміщених у лісостеповій зоні України
(м. Гадяч, Полтавської області). В організації налічується 400 бджолиних сімей української степової породи. Частина їх (96 бджолиних сімей) використовувалась нами для проведення різних дослідів із теми запланованої роботи. Епізоотичну ситуацію щодо заразних захворювань на пасіці та території стаціонарного тічка контролювали згідно з вимогами ветеринарної медицини [90, 150, 190].
Лабораторні дослідження виконані нами в лабораторіях Полтавського філіалу Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича. Окремі аналізи - у Всеросійському науково-дослідному інституті фізіології та живлення сільськогосподарських тварин.
Техніко-економічні дослідження проведені на пасіках Полтавського філіалу Інституту бджільництва та Гадяцького міжрайонного бджоло підприємства.
Біометрична обробка одержаних результатів досліджень зроблена у відділі розведення та утримання бджіл Полтавського філіалу Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича.
Основні дослідження розгорнутого технологічного процесу виробництва гомогенату трутневих личинок показані у вигляді схеми на рисунку [2.1].

У відповідності з метою дисертації при вивченні особливостей окремих елементів виробничого процесу одержання гомогенату трутневих личинок та його біологічної цінності, як нового продукту бджільництва із широкою перспективою використання в сільськогосподарському виробництві, враховували рекомендації по догляду бджолиних сімей, вимоги фармакологічних статей та ДСТУ чи ГОСТ на окремі продукти бджільництва й технології їх виробництва та застосування [13, 41, 48, 135 - 137], а також вимоги до вивчення нешкідливості та специфічності дії новостворених засобів, що передбачаються до використання в Україні [141 - 144, 279, 280, 291].
Основним об'єктом аналітичних досліджень був фільтрат нативної біомаси гомогенізованих трутневих личинок.
Об'єктом дослідження біологічної активності гомогенату трутневих личинок служили живі організми: бджолині сім'ї та матки .
Бджолині сім'ї утримували у звичайному режимі відповідно місцевих умов. Пасіка розміщена в типових умовах лісостепової зони центру України. Клімат тут помірно-континентальний, що формується під впливом атлантичних і континентальних повітряних мас. За даними щорічних метеорологічних спостережень тривалість морозного періоду - 160 днів [164]. Перші морози спостерігаються в кінці жовтня, останні - в середині квітня. Для зимового періоду дуже характерна мінливість погодних умов. Інтенсивні похолодання часто змінюються різким потеплінням і навпаки. Сніговий покрив незначний, він рідко зберігається протягом усієї зими. Максимальна висота снігового покриву припадає на лютий і сягає до 80 см, середньомісячна температура взимку -12?С. Найнижчі температури спостерігаються в останній декаді січня та в лютому і можуть досягати до -30? і -40?С. Така зима добре переноситься бджолами, хоч без вильотів вони перебувають у різні роки 120 -160 днів. Типові весняні місяці для території - березень і квітень. Травень, особливо в третій декаді, має характерні риси літа, із зливами. Середня температура червня +19...21?С, у липні +20?...+22?С, максимальна досягає +28?...+32?С. Осінь розпочинається частими дощами, але бувають і досить довгі періоди сонячної погоди. Річна сума опадів складає в середньому 500 - 700 мм. Середнє число днів з опадами за рік - 180. Іноді спостерігаються суховії.
Ґрунти переважно глибокі середньо-гумусні чорноземи. Гумусний горизонт ґрунтового покриву становить 50 - 55 см, він темно-синього кольору, зернистої структури, дещо розпилений в орному шарі, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної. На таких ґрунтах добре ростуть медоносні культури, які являють основу кормової бази для бджіл.
Зимують сім'ї у зимівнику напівпідвального типу. Із зимівника їх виставляють на початку або в середині березня. Коли температура повітря досягає +8...+10?С, спостерігаються перші обльоти бджіл. Після проведення контролю зимівлі, бджіл вивозять у ліс для весняного нарощування в час цвітіння ранніх медоносних рослин. Надалі, в період пасічницького сезону, пасіку ще раз, а інколи й двічі перевозять до квітуючих масивів еспарцету, гречки, соняшника та інших сільськогосподарських культур. Достатня кількість сонячних днів із травня до середини липня сприяє гарному нектаровиділенню медоносних рослин і сильному медозбору, окремі сім'ї рояться. Проте часто посилення взятку припиняє пору роїння, й бджоли швидко переключаються на збір нектару та пилку. Завдяки цьому, бджолині сім'ї мають змогу наростити молодих бджіл у достатній кількості і піти в зиму сильними та забезпеченими білковими та вуглеводними кормами. Від них за планом одержували мед, віск, прополіс, бджолине обніжжя, трутневі личинки і гомогенат із них та стільникові бджолопакети.
Групи бджолиних сімей для виконання досліджень підбирали за принципом парних аналогів. При цьому враховували їх породу, силу, вік матки, наявність, кількість та різновидність корму відповідно до методичних рекомендацій, описаних Г.Ф. Тарановим [217].
На початковій стадії дослідницьких робіт вивчали вирощування трутневого розплоду у річному циклі бджолиної сім'ї. При цьому проводили