РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Дослідження зовнішньоекономічного потенціалу України
Формування ринкової системи господарювання супроводжується реструктуризацією економічних відносин, складовою частиною яких є зовнішньоекономічні зв'язки окремих суб'єктів господарювання. Дослідження умов і факторів, що роблять вплив на діяльність підприємств на зовнішніх ринках, дозволяє структурувати аналіз експортної діяльності підприємств, виділивши в ньому 3 рівні: мегарівень, макрорівень і мікрорівень.
На мегарівні аналізується сучасне становище світової економіки в цілому, визначаються пріоритетні напрямки в її розвитку та їх можливий вплив на економіку України. Аналіз на макрорівні полягає в детальному дослідженні товарної і географічної структури зовнішньої торгівлі країни, виявленні позитивних і негативних аспектів державної стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності та їх впливу на діяльність окремих суб'єктів господарювання. Аналіз експортної діяльності окремих підприємств полягає в оцінці їх експортних можливостей з метою розробки і реалізації експортної стратегії.
Аналіз розвитку світової економіки свідчить про те, що з 1998 року економічна ситуація в цілому значно погіршилася. Світова економіка продовжує балансувати між позитивними і негативними тенденціями, про що свідчать темпи економічного зростання окремих розвинених країн (див. табл. 2.1 і рис. 2.1).
Темпи зростання ВВП у порівняльних цінах країн, що входять у ЄС, у 2001 р. у середньому склали 1,6% у порівнянні з 3,3% у 2000 р. і виявилися на рівні 1996 р.
Таблиця 2.1
Темпи економічного зростання окремих розвинених країн 1995-2000 р.р.,
% річної зміни
Країна1995199619971998199920001. США2,33,43,93,41,92,22. Канада2,21,23,73,43,03,23. Японія1,44,10,8-2,01,02,14. Німеччина1,81,42,22,62,72,65. Франція2,01,32,23,12,72,86. Великобританія2,72,23,42,31,62,07. Італія2,90,71,51,82,42,28. Іспанія2,92,33,43,93,63,5
Визначальною рисою сучасного суспільства є глобалізація. Останнє десятиліття характеризується прискореною глобалізацією світової економіки й у першу чергу в галузях світової торгівлі, іноземних інвестицій і ринків капіталів, що відкриває нові можливості для досягнення стабільного розвитку країн. Саме в результаті процесу глобалізації зовнішні фактори в значній мірі визначають тенденції розвитку національних економік.
Рис. 2.1. Світові темпи зростання, 1995-2000 рр.
Аналіз динаміки світової торгівлі товарами свідчить про те, що у вартісному вираженні її обсяг за 1985 - 2000 рр. збільшився майже в 3,7 рази і досяг 13,8 трлн. дол. (див. табл. 2.2), що становить 44% вартісного обсягу світового ВВП (31,5 трлн. дол.).
В останні роки відбулися істотні зміни в структурі світової торгівлі: значно збільшилася частка послуг, засобів зв'язку й інформаційних технологій, скоротилася частка торгівлі сировиною і сільськогосподарською продукцією.
Таблиця 2.2
Динаміка світової торгівлі товарами, млрд. дол.
Роки ОборотЕкспортІмпорт1985373718691868199067853386339919959763492248411996104205300512019971105554555600199811775592558501999122656435623020001386869986870
Позитивні економічні тенденції фіксуються українською статистикою з другої половини 1999 р. Приріст реального ВВП у 2000 р. склав 5,8%, у січні-жовтні 2001 р. - 9,1% у порівнянні з відповідним періодом 2000 р., а промислове виробництво зросло за той же час на 12,4% (16,1% за 9 місяців 2001 р.). Такі стійкі показники економічного росту, що на додаток спостерігаються на фоні стабільного номінального обмінного курсу гривні, і досягнення в 2001 р. рекордно низького для всього трансформаційного періоду рівня інфляції (він становить лише 4,5%), могли б свідчити про кардинальний перелом негативних тенденцій і початок переходу України до етапу міцного економічного підйому. Проте, у виступах вищих посадових осіб держави усе частіше лунають застереження щодо подальшого загострення структурних диспропорцій, погіршення фінансового положення підприємств, диспропорційності структури економічного зростання, що створює реальні погрози уповільнення останнього і повернення української економіки до режиму стагнації.
З ряду причин у 2000 р. відбулося істотне зниження значущості внутрішнього попиту серед факторів, що забезпечують економічне зростання. Випереджальне зростання експорту продукції основних галузей (включаючи орієнтовані на споживчий попит) у порівнянні з темпами зростання виробництва в цих галузях (табл. 2.3) свідчить про зменшення частки продукції, що направляється на внутрішнє споживання. Причому компенсації споживання за рахунок збільшення імпорту не відбулося: з 4,6 млрд. дол. збільшення імпорту в 2000 р. 3,5 млрд. витрачені на приріст імпорту нафти, нафтопродуктів і природного газу. Наприклад, імпорт продукції харчової промисловості виріс лише на 0,8% при зростанні експорту на 47,5%. Зростання продажу продовольчих товарів за рік склало (у порівняльних цінах) лише 4,8%.
Таблиця 2.3
Динаміка галузевих темпів приросту виробництва й експорту за 2000 р.
ГалузіПриріст виробництва, %Приріст експорту, %Чорна металургія20,731,7Кольорова металургія18,832,9Машинобудування16,836,8Хімія, нафтохімія5,040,7Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість37,135,9Харчова промисловість26,147,5Легка промисловість39,919,7Інші галузі-0,8Уся промисловість12,925,8
При цьому темпи росту цін на продовольчі товари перевищували загальний індекс споживчих цін і склали 28,4%. Темпи зростання в харчовій промисловості також поступово знижувалися. Збільшення обсягів виробництва в легкій промисловості темпами, удвічі більшими у порівнянні з темпами росту експорту, навряд чи свідчить про наявність протилежної тенденції через украй незначну питому вагу галузі в структурі промислового виробн