РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася протягом 1998?2004 років на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету.
Основні етапи виконаних досліджень відображені на рис. 2.1.
1. Клініко-діагностичний етап
2. Лікувально-профілактичний етап
Рис. 2.1. Основні етапи проведених досліджень
Матеріалом досліджень були неплідні корови чорно-рябої, голштинської та симентальської порід, віком 2,5 - 11 років з різним рівнем продуктивності.
Базовими господарствами були: ДП "Навчально-дослідне господарство Білоцерківського державного аграрного університету" (НДГ БДАУ), СВК ім. Щорса Білоцерківського району, СВК ім. Т.Г.Шевченка Васильківського району, дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім. В.М.Ремесла УААН (ДГ "Еліта") Миронівського району Київської області, ВАТ "Русь" Золотоніського району Черкаської області та АТЗТ "Агро-Союз" Синельниківського району Дніпропетровської області.
Дослідження починали з вивчення питання щодо поширеності та ди-наміки прояву анафродизії у корів протягом року, оскільки наукові повідомлення щодо сезонного характеру вказаного порушення суперечливі [19, 29, 152, 278]. З цією метою провели статистичний аналіз щомісячних даних про статеву циклічність корів у НДГ БДАУ, ДГ "Еліта" та СВК ім. Шевченка. Загальна кількість дослідних корів становила 1565 голів. До числа тварин з анафродизією належали корови, які не проявляли стадію збудження статевого циклу протягом 30 днів і більше після родів [18, 32]. Тривалість добового фотоперіоду кожного місяця року встановлювали за середнім значенням календарних даних.
Вплив рівня продуктивності, умов утримання і годівлі на поширення гінекологічних хвороб і анафродизії у корів вивчали в умовах НДГ БДАУ, СВК ім. Щорса, СВК ім. Шевченка, ВАТ "Русь" та АТЗТ "Агро-Союз", які мали істотні відмінності в технологіях виробництва молока та використовували тварин з різним потенціалом продуктивності. Відповідно було проведене гінекологічне обстеження усіх корів (870 гол.) з ознаками анафродизії. Гінекологічні діагнози встановлювали за прийнятими в репродуктології методиками [1, 8].
Крім трансректальної оцінки морфофункціонального стану геніталій у корів, додатково, для диференціальної діагностики хвороб яєчників і матки застосовували сонографічний метод. Для дослідження використовували прилади ультразвукової дії "Scanner 100 S" з секторним датчиком частотою 5,0 і 7,5 МГц та "Scanner?Falco CL" з лінійним датчиком частотою 6,0 і 8,0 МГц виробництва голландської фірми "Pie Medical".
Дослідження проводили у В-режимі при частоті датчиків 5,0 і 6,0 МГц (глибина сканування ? 12 см), трансректально. Датчики приладів вводили у попередньо звільнену від калових мас пряму кишку корів. Спочатку знаходили зображення сечового міхура, який був анатомічним і акустичним орієнтиром, а потім, залежно від розмірів і функціонального стану статевих органів, датчик заглиблювали на 20?50 см у пряму кишку і досліджували послідовно: шийку, роги матки, яйцепроводи та гонади. Ехографічні зображення досліджуваних об?єктів фіксували на моніторі приладу і записували на електронні носії.
Для розробки методики диференціальної діагностики хвороб яєчників і матки сонографічним методом насамперед визначили ультразвукову характеристику морфофункціонального стану органів у 38 клінічно здорових корів. До них відносили тварин з другим та третім статевим циклом (дослідження проводили на 0-й, 5-й, 15-й та 18-й дні циклу) після родів, які не мали в анамнезі даних про патологічний перебіг попередньої вагітності, родів і пуерперального періоду та проявили першу стадію збудження протягом 30?60 днів після родів. Перед сонографією у корів проводили ректальне дослідження статевих органів.
При ультразвуковому скануванні яєчників і матки характеризували структуру тканин та функціональних утворень за їх акустичним проявом (ехогенністю). Визначали розміри гонад і матки, кількість та величину фолікулів і жовтих тіл.
У подальшому, на підставі отриманих сонографічних зображень геніталій здорових корів виявляли зміни морфофункціонального стану яєчників і матки у 292-х корів, з гінекологічними хворобами, встановленими клінічними методами (персистенція жовтого тіла, гіпофункція, гіпотрофія, склероз яєчників, оофорит, лютеальна і фолікулярна кісти, атонія матки, ендометрит, піометра). Також проводили порівняльну оцінку об?єктивності диференціальної діагностики вказаних патологій пальпаторним і сонографічним методами.
Наступний етап досліджень був присвячений вивченню ефективності різних методів лікування корів при анафродизії, залежно від патологій в яєчниках і матці та апробації комплексної гормональної корекції для стимуляції і синхронізації стадії збудження статевого циклу у корів із урахуванням особливостей технологій утримання і годівлі.
Для стимуляції стадії збудження статевого циклу у корів з ознаками анафродизії використовували гормональні, загальностимулювальні препарати та їх комбіноване застосування. Матеріалом дослідження були 598 корів, з яких було сформовано сім дослідних і контрольна групи (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Методика досліду визначення ефективності стимуляції статевої циклічності у корів при анафродизії
Дослідна групаКількість корівПрепарати, їх дози і методи введення тваринам1
4
Контрольна
група101
54
82
40
35
89
70
127Сурфагон 50 мкг, одноразово, в/м
Сурфагон 50 мкг, одноразово, в/м і 7%-й розчин іхтіолу 60 мл, триразово з інтервалом 48 год, в/м
Естрофан 2 мл, одноразово, в/м
Естрофан 2 мл, одноразово, в/м і 7%-й розчин іхтіолу 60 мл, триразово, в/м
Естрофан 2 мл, одноразово, в/м і тривіт 15 мл, одноразово, в/м
7%-й розчин іхтіолу 60 мл, трразово з інтервалом 48 год, в/м
Тривіт 15 мл, одноразово, в/м
Введення препаратів не проводилося