Ви є тут

Медична технологія профілактики і лікування жирової емболії у хворих з механічною травмою опорно-рухової системи

Автор: 
Гридасова Олена Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000416
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
Проведено аналіз даних клінічного й лабораторно-інструментального обстеження 78
постраждалих з механічною травмою, які перебували на лікуванні в Донецькому НДІ
травматології та ортопедії з 1990 по 2004 рр.
Хворих, згідно з нозологією та застосовуваними методами лікування, було
поділено на 4 групи. Групи 1, 3 і 4 відбиралися методом випадкових чисел, група
2 через малу кількість хворих – методом суцільної вибірки в період 2001-2004
рр.
Групи 1 (20 постраждалих) і 2 (18 постраждалих) містили хворих з механічною
травмою, ускладненою клінічною підгострою формою СЖЕ, які розрізнялися тільки
за методами лікування цього ускладнення: у групі 1 лікування проводилося згідно
з рекомендаціями А.Ю. Пащука, П.А. Фадєєва [73], у групі 2 лікування
здійснювалось за разробленою нами програмою. Група 1 була контрольною для групи
2 під час аналізу ефективності лікування. Діагностика підгострої форми СЖЕ в
групах 1 і 2 проводилася за шкалою А. Гурда [138].
Група 3 включала 20 постраждалих з механічною травмою, ускладненою субклінічною
формою СЖЕ. Діагностика СЖЕ проводилася за шкалою А.Ю. Пащука, П.А. Фадєєва
[72], лікування здійснювалось за розробленою нами програмою.
Група 4 включала 20 постраждалих з механічною травмою, не ускладненою СЖЕ.
Хворим цієї групи проводилася профілактика СЖЕ за розробленою нами програмою та
діагностика СЖЕ за шкалами А. Гурда [138] та А.Ю. Пащука, П.А. Фадєєва [72].
Група 4 була контрольною для груп 2 і 3 під час аналізу лабораторних і
клінічних ознак.
З 78 хворих було 65 чоловіків і 13 жінок. Вік постраждалих складав від 20 до 75
років (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком і статтю
Вік,
років
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
Всьо-го
чол.
жін.
чол.
жін.
чол.
жін.
чол.
жін.
До 19
-
20-29
-
33
30-39
1
13
40-49
-
50-59
1
60-75
1
Всього хворих
14
17
17
17
78
20
18
20
20
Аналіз розподілу хворих за статтю й віком не виявив відмінностей між групами
(р>0,05 за критерієм ч2).
Маса тіла пацієнтів в усіх групах вірогідно не розрізнялась і коливалася від 55
до 120 кг (р>0,1 за U).
Автодорожню травму одержали 57 (73,1%) постраждалих, побутову травму – 13
(16,7%), виробничу – 8 (10,3%) хворих (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за механізмом травми
Механізм
травми
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
Всього
Автодорожня
15
(75,0%)
13
(72,2%)
15
(75%)
14
(70%)
57
(73,1%)
Побутова
(15,0%)
(22,2%)
(25%)
(5%)
13
(16,7%)
Виробнича
(10,0%)
(5,5%)
(25%)
(10,3%)
Всього хворих
20
(100%)
18
(100%)
20
(100%)
20
(100%)
78
(100%)
Відмінностей за механізмом травми у постраждалих між групами не виявлено (
р>0,05 за ч2).
Супутні захворювання виявлено у 29(37,2%) постраждалих: у 9 (45,0%) хворих
групи 1, 6 (33,3%) хворих групи 2, 8 (40%) хворих групи 3 і 6 (30%) хворих
групи 4.
Характер супутньої патології представлено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за характером соматичних захворювань
Захворювання
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
Всього
Алергічні
Ожиріння
Захворювання серцево-судинної системи
13
Захворювання органів черевної порожнини
Цукровий діабет
Психічні хвороби
Зловживання алкоголем
10
Відмінностей за кількістю й характером супутніх захворювань у постраждалих між
групами не виявлено (р>0,05 за ч2).
Тяжкість одержаних пошкоджень у хворих за шкалою ВПХ-П представлено в таблиці
2.4.
Таблиця 2.4
Тяжкість одержаних пошкоджень за шкалою ВПХ-П
Тяжкість пошкоджень
Група 1
Група 2
Група 3
Група 4
Всього
Середньої тяжкості
2(10,0%)
3(16,7%)
2(10,0%)
1(5,0%)
8(9,1%)
Тяжкі
16(80,0%)
12(66,6%)
18(90,0%)
19(95,0%)
65(83,5%)
Вкрай тяжкі
2(10,0%)
3(16,7%)
5(6,4%)
Всього хворих
20
(100,0%)
18
(100,0%)
20
(100,0%)
20
(100,0%)
78
(100,0%)
Аналіз тяжкості пошкоджень показав, що в усіх групах відзначалася вірогідно
більша кількість постраждалих, в яких травма носила тяжкий характер (р<0,05 за
ц).
Відмінностей між групами хворих за тяжкістю одержаних пошкоджень не виявлено (
р>0,05 за ч2).
Тяжкість стану постраждалих під час вступу до лікувального закладу представлено
в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Тяжкість стану хворих за шкалою ВПХ-СП
Тяжкість стану
Група
Група
Група
Група
Всього
Задовільний
(10,0%)
(16,6%)
(10,0%)
(10,0%)
(11,5%)
Середньої тяжкості
10
(50,0%)
10
(55,6%)
16
(80,0%)
12
(60%)
48
(61,5%)
Тяжкий
(30,0%)
(5,6%)
(10,0%)
(25%)
14
(17,9%)
Вкрай тяжкий
(10,0%)
(11,1%)
(5,0%)
(6,4%)
Термінальний
(11,1%)
(2,6%)
Всього хворих
20
(100%)
18
(100%)
20
(100%)
20
(100%)
78
(100%)
Відмінностей у стані постраждалих під час вступу до лікувального закладу між
групами не виявлено (р>0,05 за ч2).
Аналіз показав, що хворі груп 1, 2, 3 і 4 не мали вірогідних відмінностей
(р>0,1 за U) за жодним із показників шкали ВПХ-СВ (додаток А).
Таким чином, жодна з груп не мала вірогідних відмінностей ні за тяжкістю
травматичних пошкоджень, ні за тяжкістю стану постраждалих у першу добу з
моменту травми.
Методи лікування хворих групи 1
Лікування постраждалих групи 1 здійснювали згідно з рекомендаціями А.Ю. Пащука,
П.А. Фадєєва [72], які включали такі пункти:
Лікування пошкоджених сегментів нижніх кінцівок і таза у більшості хворих
проводили консервативними методами (скелетне витягнення здійснювалось 14 (70%),
гіпсова іммобілізація – 3 (