Ви є тут

Патологія вуха та стан слухового аналізатора у дітей із природженим незрощенням піднебіння

Автор: 
Кіцера Олександр Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000432
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика матеріалу дослідження
Обстеженню підлягали діти, які лікувалися стаціонарно у відділенні хірургічної
стоматології та щелепово-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні
(у складі Львівського міжобласного центру з надання допомоги дітям з
природженою патологією) протягом останніх 13 років: 1992-1999 рр.
(ретроспективне обстеження) та 2000-2004 рр. (первинне проспективне
обстеження); а також – діти, що перебували на щорічних амбулаторних
післяопераційних оглядах або на заняттях з корекції вимови у логопеда в
Львівській обласній стоматологічній поліклініці впродовж 2000-2004 рр.
(повторне обстеження).
Загалом наше обстеження охоплювало 467 дітей з природженими незрощеннями
піднебіння.
Епідеміологічному аналізу також підлягали всі новонароджені у Львівській
області за 1985-2003 рр., занесені у медичну документацію.
Для порівняльного вивчення патологічних змін ЛОР-органів всіх дітей з НП
розділено на 4 клінічні групи згідно узагальненої класифікації незрощень
піднебіння за М.Д.Дубовим (1960) [25] та на 5 вікових груп (до 4 років, 4-5
років, 5-6 років, 6-7 років та понад 7 років.
До першої клінічної групи (часткові ізольовані НП) входили діти з незрощенням
м’якого піднебіння без незрощення твердого піднебіння та верхньої губи; до
другої групи (повні ізольовані НП) – з повним незрощенням м’якого піднебіння та
частковим або повним незрощенням твердого піднебіння без незрощення верхньої
губи; до третьої групи (однобічні комбіновані (наскрізні) НГП) – з повним ліво-
або правобічним незрощенням м’якого та твердого піднебіння включно з
альвеолярним паростком верхньої щелепи, поєднані з однобічним незрощенням
верхньої губи; до четвертої групи (двобічні комбіновані (наскрізні) НГП) – з
повним двобічним незрощенням м’якого та твердого піднебіння включно з
альвеолярним паростком, поєднані з наскрізним двобічним незрощенням губи.
Обстеження дітей з природженими НП включало в себе:
ретроспективний аналіз кількості прооперованих дітей, характеру природжених вад
розвитку та наявних у них патологічних змін, зокрема – з боку ЛОР-органів, за
даними історій хвороби та операційних протоколів клініки щелепово-лицевої
хірургії за період з 1992 по 1999 роки (8 років);
первинне клінічне, в тому числі оториноларингологічне та аудіологічне
обстеження дітей перед операцією на піднебінні;
перше повторне обстеження дітей з НП у різні терміни після операції на
піднебінні з призначенням лікування виявлених у них хвороб вуха та верхніх
дихальних шляхів;
друге повторне обстеження після закінчення призначеного лікування, або, при
відмові від лікування, – через рік після першого повторного обстеження.
2.2. Методика епідеміологічного дослідження природженого незрощення піднебіння
Епідеміологічне дослідження природженого незрощення піднебіння проведено
методом невибіркового ретроспективного аналізу медичної документації пологових
будинків (журнали новонароджених – форма 102/у).
Статистична обробка даних проводилась за допомогою стандартних методів
варіаційної статистики.
2.3. Методика ретроспективного аналізу даних про дітей з незрощенням
піднебіння, що перебували на стаціонарному лікуванні
Ретроспективний аналіз проведено за даними історій хвороб та операційних
протоколів 347 дітей з НП, які перебували на стаціонарному лікуванні в
відділенні хірургічної стоматології та щелепово-лицевої хірургії Львівської
обласної клінічної лікарні та на кафедрі хірургічної стоматології Львівського
національного медичного університету в період з 1992 по 1999 роки, тобто за 8
років, які передували актуальному дослідженню.
Проводилося вивчення кількості прооперованих дітей за нозологічними формами,
статтю та віком на момент хірургічного втручання, місцем їх проживання,
оцінювалися анамнестичні дані та скарги, передусім – з боку ЛОР-органів.
Діти, які перебували на стаціонарному лікуванні в період з 1992 по 1999 роки
проживали переважно у Львівській області (225 дітей), та в інших областях
Західного регіону України (122 дітей).
Серед дітей, досліджених ретроспективно, було 77 мешканців великих міст (з
населенням понад 200 тисяч), 109 мешканців середніх та малих міст, 161
мешканець сільської місцевості.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей з незрощеннями піднебіння за статтю та віком.
Вік дітей на момент операції на піднебінні, років
Ретроспективне дослідження (1992-1999)
Проспективне дослідження
(2000-2004)
хлопчики
дівчатка
ВСЬОГО
хлопчики
дівчатка
ВСЬОГО
до 3
27
18
45
3-4
44
33
77
16
4-5
63
47
110
36
19
55
5-6
39
34
73
18
13
31
6-7
17
7-10
12
20
10
понад 10
ВСЬОГО
197
150
347
72
48
120
Серед дітей було 197 осіб чоловічої статі та 150 – жіночої статі, тобто поміж
хлопчиками і дівчатками спостерігалося співвідношення 1,31:1.
Вік дітей на момент проведення хірургічного втручання становив від 2 до 12
років (медіана – 7 років) (таблиця 2.1, рисунок 2.1).
2.4. Загальна характеристика обстежених проспективно дітей з незрощенням
піднебіння
Первинному проспективному обстеженню підлягало 120 дітей з природженими
незрощеннями піднебіння, які надходили для хірургічного лікування цієї вади
розвитку до відділення хірургічної стоматології та щелепово-лицевої хірургії
Львівської обласної клінічної лікарні та на відповідну кафедру Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького впродовж 2000-2004
рр. Діти надходили переважно з різних районів Львівської області та м. Львова,
а також з інших областей західног