Розділ 2
Матеріали, методи дослідження ТА ЛІКУВАННЯ
2.1. Обсяг клінічних досліджень
Обстежено 174 хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів в стадії компенсації або
субкомпенсації, у яких діагностовано діабетичну ретинопатію на різних стадіях
розвитку патологічного процесу. Хворі перебували на стаціонарному лікуванні в
ендокринологічному та очному відділеннях Тернопільської обласної комунальної
клінічної лікарні в 2000 – 2003 рр, а також знаходились під диспансерним
спостереженням лікарів обласного ендокринологічного диспансеру. Контрольну
групу склали 20 практично здорових осіб, співставимих за віком і статтю з
пацієнтами дослідних груп.
При поступленні хворих на стаціонарне лікування аналізували скарги з приводу
захворювання, проводилось вивчення анамнезу (уточняли вік, у якому почалося
захворювання, гострим чи поступовим був початок, фактори ризику, характер
перебігу ЦД, наявність супутньої патології, вид і добові дози цукрознижуючих
засобів) та проводили клініко-лабораторне обстеження.
Ступінь компенсації вуглеводного обміну оцінювали за рівнем гліколі-зованого
гемоглобіну (HbA1c), який визначали методом афінної хроматографії
гліколізованої і негліколізованої фракцій в гемолізаті крові за допомогою
набо-ру „Діабет-тест” з використанням тіобарбітурової та щавелевої кислот [99,
254].
Поряд із загальноприйнятими методами проводилось детальне вивчення
офтальмологічного статусу за допомогою візометрії для далі та близу без та з
корекцією, рефрактометрії, офтальмометрії, тонометрії за Маклаковим,
біомікроскопії, периметрії, прямої офтальмоскопії з розширеною зіницею, а також
спеціального обстеження, яке складалось з дослідження показників клі-тинного та
гуморального імунітету, перекисного окислення ліпідів і проведення комп’ютерної
діагностики функціонального стану органа зору за допомогою програми “Oculus”
for Microsoft Windows Work Version 95 [159, 160, 161] за такими параметрами, як
визначення гостроти зору, кольоросприйняття та контрастної чутливості.
Об’єктивна реєстрація змін на очному дні проводилась методом мікрофотографії за
допомогою ретинофоту (Carl Zeiss, Німеччина).
Для встановлення клінічного діагнозу, визначення тактики лікування, а також
вивчення його ефективності всі хворі були розділені на групи згідно з
класифікацією цукрового діабету, запропонованою експертами ВООЗ (1999), та
класифікацією діабетичної ретинопатії, розробленої проф. Л.А.Кацнельсоном [94],
яка дозволяє виділити дві основні форми захворювання:
Препроліферативна форма;
а) васкулярна фаза;
б) ексудативна фаза (з набряком макули; без набряку макули);
в) геморагічна або ексудативно-геморагічна фаза.
Проліферативна форма;
а) з неоваскуляризацією;
б) з гліозом І, ІІ, ІІІ, ІV стадії;
в) з тракційним відшаруванням сітківки.
Детальний аналіз обстеженого контингенту хворих в залежності від статі, віку,
тривалості захворювання та інших критеріїв наведений у відповідних розділах
роботи.
2.2. Спеціальні методи дослідження
Для розв’язання поставлених завдань нами були використані сучасні мето-дики,
які дозволяли об’єктивно оцінити функціональні та органічні зміни зорового
аналізатора, мікросудин очного дна, стан імунної системи, активність реакцій
перекисного окислення ліпідів, а також стан антиоксидантної системи захисту.
2.2.1. Дослідження функціональної здатності органа зору
Визначення гостроти зору, кольоросприйняття та контрастної чутливості проводили
за допомогою комп’ютерної діагностичної програми “Oculus” for Microsoft Windows
Work Version 95 [159, 160, 161]. Дослідження гостроти зору проводилось
загальноприйнятим методом з використанням запропонованих Ландольтом в якості
оптотипів незамкнутих кілець різної величини з наступ-ним комп’ютерним
обрахунком результатів з точністю до однієї сотої. Відомий спосіб визначення
гостроти зору грунтується на проведенні тестової проби на здатність органа зору
розрізняти деталі оптотипу у вигляді розрізу кільця Ландольта або розпізнавання
літер алфавіту за таблицями Сівцева-Головіна під кутом зору в 1 мінуту при
стандартних умовах освітлення [183]. При цьому зауважимо, що недоліком цього
методу є недостатній рівень точ-ності та інформативності, що повґязано з
неможливістю врахування анатоміч-них і фізіологічних особливостей та механізмів
збудження фоторецепторних клітин сітківки (колбочок та паличок) при проведенні
даного тестування.
Використання для визначення гостроти зору широковживаних таблиць або їх
компґютерних варіантів з оптотипом чорного кольору на білому фоні з його
яскравістю близько 300 кд/м2 [18] має той недолік, що оптотип чорного кольору
повністю поглинає видимий спектр світла, тому реакція рецепторних клітин на
його елементи відсутня. Фактично сприйняття оптотипу відбувається із-за його
контрастності з білим фоном, який і викликає збудження сусідніх рецепторних
зон. Візуальне сприйняття пацієнтом світлого розриву кільця Ландольта зумовлено
точковим збудженням однієї рецепторної зони.
Беручи до уваги, що гострота зору - це властивість ока сприймати розді-льно дві
точки, розміщені одна від іншої на мінімальній відстані, то межа розді-льної
здатності ока зумовлена анатомічними розмірами фоторецепторів сітків-ки, тобто,
кут зору в 1 мінуту відповідає на сітківці лінійній величині 0,004 мм, що
дорівнює діаметру однієї колбочки. При меншій відстані між двома точками
зображення падає на одну або дві сусідні колбочки і сприймається як одна точка.
Роздільне сприйняття точок можливе лише в тому випадку, коли між двома
збудженими колбочками розміщена одна інтактна [1]. Тому при даній методиці
дослідження не враховується сама суть методу визначення гостроти зору, а саме
виявлення мі
- Київ+380960830922