РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
В аналіз щодо теми дисертаційних досліджень було включено види комах та
шкідливі популяції, що наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Види комах та популяції, проаналізовані за роки досліджень
Об’єкт досліджень
Аспекти досліджень
Термін досліджень, роки
Кількість виборок,
Лучний метелик
Аналіз результатів моніторингу шкідника в Україні, що проводять 190 ПСП
Головдержзахисту та 18 регіональних установ УААН
1973–2004
11709 виборок
Лучний метелик
Моніторинг чисельності та поширення в агроценозах та на перелогах
2002-2004
210 виборок
Саранові
Аналіз результатів моніторингу шкідника в Україні, що проводять 190 ПСП
Головдержзахисту та 18 регіональних установ УААН
1995-2004
4300 виборок
Саранові
Моніторинг чисельності та поширення в Україні
Екологія
2003-2004
1250 виборок
Саранові
Лабораторні та польові дослідження біологічної ефективності інсектицидів
2003-2004
96 виборок
Об'єктами експериментальних досліджень слугували репрезентативні вибірки особин
із природних популяцій лучного метелика Margaritia sticticalis L та комплексу
саранових півдня Степу України. Кожна вибірка містила в собі від декількох
десятків до декількох сотень особин кожного виду.
В роботі використовували загальноприйняті експериментальні та
статистично-аналітичні методи досліджень в ентомології та захисті рослин.
Поточний стан популяцій лучного метелика досліджували у вогнищах Харківської,
Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської областей та
АР Крим методом маршрутних обстежень, при цьому чисельність шкідника
підраховували за стандартною методикою маршрутних обстежень агроценозів та
неорних земель [137].
Спостереження за фенологією і обліки чисельності лучного метелика розпочинали
на весні (після підсихання ґрунту, але не пізніше ніж за 2-3 тижні до вильоту
метелика) з контрольних обстежень в місцях, де восени було виявлено підвищена
кількість зимуючих пронімф. На кожному заселеному шкідником полі збирали не
менше 50 лялечок. Для цього пробні майданчики розміром 50 х 50 см розміщували
по всьому полю (до 100 га їх було 12, більше 100 га Ї16).
На майданчиках спочатку розглядали поверхню ґрунту, а потім обережно на глибину
до 10 см ножем згрібали грунт, вибирали кокони і підраховували. Всі виявлені на
одному полі кокони розміщували в банку з етикеткою, де вказували дату обліку,
площу поля культуру, що вирощувалась.
В лабораторії кокони розтинали (за допомогою маленьких ножниць) і підраховували
частку порожніх, зі здоровими і ураженими (окремо) хворобами і паразитовані
шкідниками (пронімфи чи лялечки).
В наступний період, через кожні 5 днів в осередках із зимуючими пронімфами
проводили обстеження. В разі виявлення діапазуючих пронімф, спостереження
продовжували до початку відходу в грунт наступного покоління, проводячи
обстеження через кожні 10 днів. При цьому встановлювали відсоток діапазуючих
пронімф від загальної кількості, а також їх щільність на 1 мІ. Спостереженнями
встановлювали початок льоту метелика, період масового льоту і його повне
завершення. Підраховували кількість метеликів, які злітали на певну кількість
кроків. Під час масового льоту визначали його силу і статевий склад популяції.
Сила льоту і в залежності від неї ступінь загрози для посівів оцінювали за
5-бальною шкалою.
Облік імаго метелика. Визначали силу їх льоту на 1, 10, 50 кроків не рідше
одного разу на три дні. При цьому проходили по діагоналі поля і рахували
метеликів, які вилетіли з під ніг. Підрахунки вели у десяти місцях через рівні
проміжки (10, 100, 200 кроків). Якщо на кожному кроці злітало більше 5
метеликів, то літ вважали за масовий.
Кількість лучного метелика, який злетів в середньому на 50 кроків, перерахували
на 1 га, використовуючи коефіцієнт переводу. При проході по полю з кожним
кроком лучний метелик злітає з площі розміром, 2,5 мІ; 50 кроків відповідає 125
мІ контрольної, тобто 1/80 га.
Кількість метеликів, що злетіли в середньому на 50 кроків в перерахунку на 1га
(Кб), визначали за формулою [137]:
Кб=80ЧСб,
де Сб – сила льоту екз./50кроків.
В міру дозрівання метелика методом періодичних розтинів самок визначали їх
потенційну плодючість. Встановлювали строки початку та масової відкладки яєць.
Спостереження за динамікою відкладання яєць вели в період льоту метелика через
кожні 3 дні, а при підвищеній ступені загрози від шкідника – кожен день. В
першу чергу вели пошуки яєць на рослинах, яким метелик віддає перевагу. За
допомогою лупи оглядали листки з нижньої сторони і стебла.
Облік щільності яєць проводили на контрольних майданчиках розміром 1мІ – на
просапних культурах зі зрідженою рослинністю, або 50 х 50 см – на багаторічних
травах і других культурах з густим травостоєм. Встановлювали середню кількість
яєць на 1мІ і на 1 рослину.
Очікувана щільність яєць лучного метелика (Кя) на 1 га визначали за формулою:
Кя=80ЧСбЧІЧП,
де Сб – середня кількість метелика на 50 кроків;
І – статевий індекс (самки / самки + самці), частіш за все він становив від 0,4
до 0,6;
П – потенційна плодючість, яєць/caмку.
Початок відродження гусениць встановлювали в місцях найбільшої кількості кладок
яєць методом огляду пробних рослин. Гусениць, які відродились на крупнолистих
культурах, а також лободі білій визначали за наявністю на листках невеликих
віконець неправильної форми. На дрібнолистих культурах, де гусениць виявить за
пошкодженням важче, застосовували косіння ентомологічним сачком. Крім того,
обережно виривали букет рослин і отряхували над листком паперу. При цьому
світло-зелені з чорною головкою гусениці на павутині опускалися на листок.
При виявленні гусениць враховували їх кількість на пробних майданчиках розміром
50 х50
- Київ+380960830922