Ви є тут

Мінливість та успадкування основних господарсько-цінних ознак у міжсортових гібридів льону-довгунця

Автор: 
Кандиба Наталія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U000994
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АГРО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агро-кліматичні умови проведення досліджень
Дослідження проводили протягом 2000-2003 рр. на експериментальній базі
Інституту луб’яних культур УААН, що знаходиться в 6 км. від м. Глухова Сумської
області.
Заливні ділянки та водні об'єкти поблизу дослідних полів відсутні, ґрунтові
води залягають на глибині 15-18 м. Ґрунти темно-сірі опідзолені
легкосуглинкові. Характеристику агрохімічних показників дослідної ділянки
наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Агрохімічні показники ґрунту ділянки, де проводилися дослідження
Шар ґрунту, см
Вміст поживних речовин
Вміст гумусу, %
рН
азот
Р2О5, мг/100гр. грунту
К2О, мг/100гр. грунту
0 - 20
0.28
15.0
11.5
2.8
5.2
20 - 40
0.19
9.4
7.7
2.7
4.8
За даними Глухівської агрометеостанції період проведення досліджень відрізнявся
контрастними режимами вегетації льону-довгунця (рис.2.1, 2.2).
Погодні умови 2000 року в цілому були сприятливими для вирощування культури.
Квітень та травень були теплими і рясні дощі в третій декаді травня викликали
своєчасне отримання повноцінних сходів. Сприятливими були погодні умови і в
період швидкого росту та цвітіння льону, що дало змогу сформувати високий
урожай соломи, волокна і насіння. На жаль, зливові липневі дощі викликали
часткове вилягання посівів, яке ускладнило процес збирання урожаю.
Погодні умови 2001 року відрізнялися значною нестабільністю гідротермічного
режиму. В квітні було сухо і тепло, але в його першій декаді на поверхні ґрунту
і в повітрі спостерігалися заморозки. Нестійка погода була характерною для
травня і червня. Максимальна температура повітря в цих місяцях досягала
відповідно 26.10С та 28.30С, тоді як мінімальні становили відповідно 0.60С та
6.30С. Протягом цих двох місяців, головним чином в третій декаді червня
зареєстровано 24 дні з грозовою діяльністю і 1 день із сильним градом.
Кількість червневих опадів майже втричі переважало середню багаторічну тільки
28 червня за 8 годин випало 69 мм опадів, у таких умовах спостерігалося значне
вилягання посівів льону. Температурні режими липня та серпня були досить
рівномірними, але в другій декаді липня, а також першій та другій декадах
серпня зовсім не було опадів.
Аналіз метеорологічних умов 2002 року свідчить, що і вони були не цілком
сприятливими для вегетації льону-довгунця. В квітні температура повітря була
дещо вищою за середню багаторічну, ґрунт - достатньо зволожений, що сприяло
одержанню дружніх сходів. Гідротермічний режим травня наближався до середнього
багаторічного, однак червень і, особливо, липень відрізнялися високими
температурами повітря, максимуми яких досягали відповідно 30.80С та 33.00С, і
явним дефіцитом опадів, місячні кількості яких становили відповідно 31.5 % та
22.2 % від середніх багаторічних. За цих умов розвинулася повітряна та ґрунтова
посуха, яка знизила урожай соломи і насіння. Посушливі умови спостерігалися й у
серпні 2002 року.
Таким чином, погодні умови, що склалися в роки проведення досліджень цілком
характерні для зони північно-східного Полісся і відображають нестабільність
гідротермічних режимів вегетації льону-довгунця в цій зоні.
Випробування експериментального матеріалу даної дисертаційної роботи протягом
трьох років з контрастними погодними умовами дозволило об'єктивно оцінити
реакції сортів та гібридів льону-довгунця на ці умови.
2.2. Матеріал для досліджень
Вихідним матеріалом для проведення досліджень послужили 18 сортів
льону-довгунця різного еколого-географічного походження, які було відібрано із
колекційних фондів Інституту луб'яних культур УААН [169,170]. Ці сорти
піддаванні трирічному випробуванню за сукупністю господарсько-цінних ознак і
використовували як батьківські форми гібридів.
Гібриди отримували за двома діалельними схемами схрещувань першого методу
Гріфінга [171] кожна обсягом 10 х 10. Загалом, при виконанні даної роботи було
отримано та проаналізовано 180 гібридів F1. Всі отримані гібриди F1 піддавали
дворічним випробуванням за сукупністю господарсько-цінних ознак.
В якості батьківських форм першої схеми схрещувань було використано сорти
Чарівний (Україна), Hermes (Франція), Viking (Франція), Eskalina (Бельгія),
Ilona (Бельгія), Belinka (Нідерланди), Opaline (Франція) та Agros (Чехія).
Батьківськими формами другої схеми схрещувань послужили сорти Глухівський
ювілейний (Україна), Natasja (Нідерланди), Viola (Нідерланди), Artemida
(Польща), Могильовський 2 (Білорусь), Псковський 85 (Росія), Новоторзький
(Росія) та Сальдо (Естонія). Окрім того, в обидві схеми схрещувань було
включено сорти Зоря 87 (Україна) та Оршанський 2 (Білорусь).
На модельній вибірці в 10 гібридів F2 (5 прямих та 5 зворотних) і 7 їх
батьківських сортів (Зоря 87, Чарівний, Могильовський 2, Новоторзький,
Псковський 85, Hermes, Viking) здійснювали трьохкратний індивідуальний добір
для визначення результативності створення нового селекційного матеріалу на
основі гібридів та сортів. Гібридне насіння F2 для проведення такого добору
було отримано у 2000 році з відділу селекції льону-довгунця Інституту луб'яних
культур УААН.
2.3. Методика виконання досліджень
2.3.1. Методика проведення польових досліджень. Для виконання поставлених перед
роботою задач закладали три типи розсадників. Отримання гібридного насіння F1
здійснювали в розсаднику гібридизації, випробування сортів та гібридів F1 - у
розсаднику порівняного випробування, а проведення доборів із сортів та гібридів
- у селекційному розсаднику. Розсадники закладали на стаціонарних полях
селекційно-насінницької сівозміни Інституту луб'яних культур УААН.
Попер