РОЗДІЛ 2
СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МАРКЕТИНГОВОЇ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕРОБНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Аналіз маркетингових можливостей переробних підприємств на товарному ринку
Структура переробного підприємства утворює єдине ціле завдяки ціленаправленому
впливу на її основні зв’язки і процеси.
Відповідно до сформульованої в попередньому розділі концепції маркетингового
управління збутовою діяльністю підприємств, їхні маркетингові можливості
характеризуються здатністю відповісти на реальні потреби та попит споживачів,
тобто забезпечити виробництво і збут товарів у відповідності з попитом ринку.
Одночасно необхідно забезпечити ефективне управління виробничою і збутовою
діяльністю з метою мінімізації витрат та оптимізації прибутку. Досягається це
завдяки визначенню вказаного попиту та виробничих можливостей відповісти на
нього.
Відомо, що суспільний попит на матеріальні блага забезпечують суб’єкти
господарювання сфери матеріального виробництва.
До сфери матеріального виробництва належать галузі, які визначаються видами
діяльності, що створюють, відновляють або знаходять матеріальні блага, а також
продовжують виробництво у сфері обігу шляхом переміщення, зберігання,
сортування, пакування продукції чи інших видів діяльності.
В галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ,
призначених як для використання у сфері виробництва в якості засобів
виробництва і для використання в сфері особистого споживання.
До типових галузей народного господарства належать: промисловість, сільське
господарство, будівництво, лісове господарство тощо. Спільним для всіх
підприємств певної галузі є виробництво однотипної продукції. Сукупність усіх
виробничих одиниць, які здійснюють переважно однакові або подібні види
виробничої діяльності, складає галузь.
Кожна галузь народного господарства складається з комплексних галузей, галузей
і видів виробництва. До комплексних галузей промисловості відноситься харчова
промисловість.
В даний час визначаються такі спільні ознаки для цієї галузі:
- високий рівень безперервності процесу, обумовлений потребою своєчасної
переробки сировини;
- тісний зв'язок між окремими складовими виробничого процесу;
- неможливість або обмежена можливість створення проміжних запасів
незавершеного виробництва;
- чітке, порівняно невелике поетапне розчленування процесу;
- порівняно невелика тривалість виробничого циклу (не виходить за межі доби,
зміни).
Але разом з цим галузі харчової промисловості неоднорідні за складом, включають
виробництва різних продуктів харчування залежно від їх цільового призначення,
біотехнології виготовлення, організаційних та інших особливостей.
На значенні харчової промисловості ще у 60-ті роки минулого століття
наголошувала ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних
Націй (Food and Adriculture Organization of the United Nations), підкреслюючи,
що успішність нації, рівень її економічного розвитку треба оцінювати не за
кількістю виробленої енергії або виплавленого металу, а за рівнем виробництва і
споживання продуктів харчування на душу населення [55].
В даний час близько 28,6% валового внутрішнього продукту України створюється в
промисловості, де працює 19,3% населення, зайнятого у всіх сферах економічної
діяльності України (табл.2.1) (Розраховано за даними Держкомстату України).
Таблиця 2.1
Структура виробництва продукції промисловості України, %
Галузь промисловості
Рік
2001
2002
2003
2004
Промисловість, у тому числі
100
100
100
100
Електроенергетика
12,6
16,5
16,2
12,1
Паливна промисловість
11,1
11,6
11,2
10,1
Чорна металургія
22,7
22,9
23,8
27,4
Кольорова металургія
1,5
1,6
2,2
2,4
Хімічна і нафтохімічна
5,9
5,7
5,4
5,9
Машинобудування і металообробка
15,8
15,1
14,1
13,4
Деревообробна і целюлозно-паперова
2,0
1,7
2,2
2,4
Будівельних матеріалів
3,3
3,3
3,1
2,7
Легка промисловість
1,8
1,5
1,6
1,6
Харчова промисловість
16,9
14,9
15,1
16,8
Про роль харчової промисловості в розвитку економіки країни свідчать дані про
питому вагу галузі в основних техніко-економічних показників обсягу продукції,
чисельності зайнятих та вартості основних промислово-виробничих фондів.
Абсолютні значення показників галузі такі: на підприємствах зосереджено 10,7%
працівників від загальної кількості зайнятих в промисловості України [79].
З формуванням ринкових відносин в Україні виникла потреба в розробці КВЕД
(класифікатора видів економічної діяльності). Об’єктами класифікації в КВЕД є
усі види господарської діяльності суб’єктів, де також розроблена спеціалізована
класифікація продуктів та послуг, яка знайшла застосування в технічній
документації, науковій, навчальній і довідковій літературі [30]. Розбіжності у
термінах спостерігається як в періодичних виданнях, що друкують матеріали на
дану тематику, так і навіть у спеціалізованих. На території України діє
Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП), який охоплює всю сукупність
продукції та послуг, що виробляються сьогодні вітчизняною харчовою індустрією,
і пропонує єдину їх класифікацію.
Згідно з діючим класифікатором видів економічної діяльності харчова
промисловість відноситься до групи D, продукція харчової промисловості та
перероблення сільськогосподарських продуктів відноситься до підгрупи DA.
Переробні підприємства пропонують продукцію, яка попадає під визначення ДКПП
„Продукція харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських
продуктів”. Вироби переробних підприємств слід розглядати як вироби галузей
матеріального виробництва, зокрема харчової промисловості (рис.2.1.)
Класифікація продукції харчової промисловості та п
- Київ+380960830922