Ви є тут

Вивчення впливу стану здоров'я та факторів місцевого захисту на формування специфічної імунної відповіді при вакцинації оральною поліомієлітною вакциною

Автор: 
Лапій Федір Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001331
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗАСОБИ СТАТИСТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ
З метою вирішення поставлених задач, а саме вивчення факторів, що можуть мати
вплив на формування імунної відповіді при вакцинації ОПВ, нами було проведене
обстеження практично здорових дітей (1-2 групи здоров’я), а також дітей з
компрометованою імунною системою (3-5 групи здоров’я), тобто які належать до
різних груп здоров’я.
Належність до груп здоров’я визначалася у відповідності до чинних нормативних
документів МОЗ України [[cliv]].
Для вивчення факторів, що впливають на формування імунної відповіді в групі
практично здорових дітей, було обстежено когорту дітей, яким на момент
дослідження виповнилося 6 років й згідно до прийнятого календаря вакцинації в
України передбачалося введення бустерної дози ОПВ. Обстежені діти мешкали в
Оболонському районі (стара назва - Мінський) м. Києва й відвідували регіональні
дошкільні дитячі установи. Вибір когорти дітей для обстеження був зумовлений
наступними чинниками: 1)організований дитячий колектив; 2)район мешкання
представляє собою типовий район для міста Києва; 3)біоетичний чинник (дитина
мала самостіно погодитися на проведення забору крові у неї, не повинна була
проявляти негативізму до даної маніпуляції).
Всього було обстежено 67 практично здорових дітей віком 6 років: осіб чоловічої
статі - 33, жіночої статі - 34.
В таблиці 2.1 представлені групи обстежених дітей.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей по групам обстеження.
Група обстежених дітей
Кількість дітей
Практично здорові діти
67
Первинні імунодефіцити:
Загальний варіабельний імунодефіцит
Спадкова гіпогамаглобулінемія
Атаксія-телеангіоектазія (синдром Луї-Барр)
Селективний дефіцит IgA
Порушення адгезії лейкоцитів
Транзиторна гіпогамаглобулінемія
Хронічний слизово-шкіряний кандидоз
Х-зчеплений лімфопроліферативний синдром
11
Вторинні імунодефіцити:
ВІЛ-інфекція (СНІД)
Захворювання нирок:
гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом
хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом
системний червоний вовчак
інтерстиціальний нефрит, хронічна ниркова недостатність
11
Всього дітей
120
Безпосередньо перед вакцинацією дітям з групи практично здорових проводився
огляд, термометрія та антропометрія (зріст, маса тіла). Діти з проявами
гострого захворювання та/або підвищенням температури, загостренням хронічних
хвороб не включалися в дослідження, оскільки згідно до діючого в Україні наказу
з проведення профілактичних щеплень [30], такі діти не підлягають проведенню
планових щеплень й вакцинація має бути відкладена до одужання. Таким чином,
діти включені в дослідження, відповідали вимогам щодо можливості проведення
вакцинопрофілактики: мали нормотермію, були відсутні прояви гострого
захворювання або ж загострення хронічного. Перед введенням вакцини проводився
забір слини, капілярної крові та фекалій відповідно до описаних вище методик.
Вивчався вакцинальний анамнез, для чого були проаналізовані дані карти
профілактичних щеплень (ф. 063/у). При відсутності даної форми - збирався зі
слів батьків дитини за умов їх обізнаності. Для отримання даних про перенесені
раніше захворювання вивчалися історія розвитку дитини (ф. 112/у), збирався
анамнез життя дитини від батьків. Також були розроблені анкети для збору
інформації щодо дитини. Участь у дослідженні за письмовою згодою батьків
дитини.
Рівні віруснейтралізуючих антитіл до поліовірусів досліджували мікрометодом у
реакції віруснейтралізації (РВН) з використанням атенуйованих штамів Себіна
типів 1, 2 та 3 (тип 1 – LSc 2ab, тип 2 – P712 Ch 2ab, тип 3 – Leon 12a1b) на
перещеплюваній клітинній культурі Hep-2 згідно з рекомендованою методикою
[[clv], [clvi], 157].
Визначення титру антитіл до поліовірусів типу 1, 2 та 3 проводилося в
лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій (керівник – д.м.н.
Задорожна В.І.) інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім.
Л.В.Громашевського АМН України. Титри віруснейтралізуючих антитіл 1:4 – 1:8
вважали низькими й такими, що не завжди забезпечують протекцію проти
поліомієліту; титри 1:16 –1:32 вважали середніми; 1:64 й вище – високими [29
].
Вираховування середніх геометричних титрів (СГТ) антитіл здійснювалося згідно
до прийнятих методичних рекомендацій [[clvii]].
Дітям, котрі увійшли до групи практично здорових, титр віруснейтралізуючих
антитіл до поліовірусів типів 1, 2 та 3 визначався в капілярній крові перед,
через 1 та 6 місяців після введення ОПВ. Дітям з первинним імунодефіцитом,
котрі перебувають на замісній терапії препаратами крові визначення титрів
віруснейтралізуючих антитіл визначали до та після введення препарату крові
(імуноглобулін для внутрішньовенного введення, імуноглобулін для
внутрішньом’язевого введення, свіжозаморожена плазма), іншим дітям з
компрометованою імунною системою рівні віруснейтралізуючих антитіл визначалися
одноразово, при черговому плановому диспансерному спостереженні.
З метою вивчення впливу еубіотичної мікрофлори на формування імунної відповіді
при вакцинації ОПВ практично здорові діти рандомізовано були розподілені на 2
групи: дослід - 33 (хлопчиків - 16; дівчат - 17) та контроль - 34 (хлопчиків -
17; дівчаток - 17) чоловік. Одна з груп (надалі - дослідна) в день ревакцинації
одноразово отримувала харчовий продукт “Лактовіт білковий вітамінізований“
збагачений нормальною мікрофлорою кишечнику у кількості 5 таблеток, друга
(надалі - контрольна) – аналогічні таблетки, але без вмісту біфідо- та
лактобактерій. Нестача ваги та об’єму таблетки через відсутність молочнокислих
бактерій була компенсована інертною речовиною (глюкоза). Таблетки харчо