розділ 2
ЗАГАЛЬНА КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
2.1. Загальна характеристика хворих
Під наглядом знаходилось 193 хворі дитини з гострими інфекційними ураженнями
нервової системи різної етіології: 129 (66,8%) дітей, хворих на гнійні
менінгіти, 36 (18,7%) хворих з серозними менінгітами, 28 (14,5%) хворих з
енцефалітами різної етіології, які були госпіталізовані до Київської міської
дитячої інфекційної лікарні з приводу гострого інфекційного ураження нервової
системи протягом 2000 – 2004 року.
До дослідження не залучались пацієнти з гострими нейроінфекціями, що мали
органічні ураження ЦНС до даного захворювання, серцево-судинні захворювання,
аномалії та вади розвитку кардіоваскулярної системи.
Середній вік хворих, що знаходились під наглядом – 5,7±4,9 (M±SD), він
коливався від 2 місяців до 15 років; дівчаток було 81 (42%), хлопчиків – 112
(58%) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
Вік
Хлопчики
Дівчата
Всього
хворих
Абс.
Абс.
Абс.
0–12 міс.
18
9,3
20
10,4
38
19,7
1–3 роки
13
6,7
4,7
22
11,4
3–7 роки
30
15,5
22
11,4
52
26,9
7–15 років
51
26,4
30
15,5
81
42,0
Усього:
112
58
81
42
193
100
Як видно з таблиці 2.1, основну групу хворих – 133 (68,9%) склали діти
шкільного віку (старші 7 років), дітей до 1–го року було 38 (19,7%).
Протягом першої доби від початку захворювання було госпіталізовано у
спеціалізоване відділення 117 (60,6%) хворих, на 2 – 3 добу – 48 (24,9%), 19
(9,8%) дітей госпіталізовано на 3–5 добу захворювання, після 5 доби – 9
(4,7%).
Супутні захворювання виявлялися у 71 (36,8%) хворих. Найчастіше це були ГРВІ
різної етіології, які відмічались у 35 (18,1%) дітей. Серед них риновірусну
етіологію визначено у 8 пацієнтів, аденовірусну – 5, ентеровірусну – 3,
парагрип – 2, у 17 хворих етіологію не було встановлено. Анемія І ступеню
спостерігалась у 23 (11,9%) хворих, гіпотрофія – у 8 (4,2%), рахіт – 7 (3,9%).
Обтяжений алергологічний анамнез (атопічний дерматит, кропивниця, полліноз)
виявлено у 48 (24,9%) хворих.
Під наглядом знаходилось 129 дітей з гнійними менінгітами. Середній вік хворих,
що знаходились під наглядом – 4,3±4,5 (M±SD), він коливався від 2 місяців до 15
років; дівчаток було 53 (41,1%), хлопчиків – 76 (58,9%).
Діагноз гнійного менінгіту встановлювався на підставі клініко-епідеміологічних
та лабораторних даних (аналіз ліквору) даних. У всіх хворих у спинномозковій
рідині виявлявся нейтрофільний плеоцитоз, збільшення концентрації білку,
позитивні осадові проби. Етіологічне розшифрування проводилось за допомогою
бактеріологічного дослідження спинномозкової рідини та експрес-методів
(виявлення антигенів збудника методом латекс-аглютинації). Розподіл хворих за
етіологією та віком представлено у таблиці 2.2.
Як видно з представлених у табл. 2.2 даних, в усіх вікових групах в
етіологічній структурі гнійних менінгітів спостерігалося значне переважання
менінгококу (56,6%). Серед серотипів менінгококу найбільш часто зустрічався
серотип В. Другим за частотою був пневмококовий менінгіт (15,5%). Він
представлений в усіх вікових групах. Менінгіт, викликаний гемофільною паличкою,
зустрічався у 5,4% хворих. У 29 (22,5%) випадках збудник гнійного менінгіту не
встановлений.
Тяжкість захворювання оцінювалась за вираженістю загальноінфекційного,
менінгеального синдромів, неврологічної симптоматики, порушень вітальних
функцій, наявністю ускладнень. Тяжку форму захворювання було діагностовано у
всіх (100%) хворих на гнійний менінгіт.
Таблиця 2.2
Етіологічна структура гнійних менінгітів.
Етіологія
Вікові групи хворих
Усього
0–1р.
1–3р.
3–7р.
7–15р.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Абс.
Менінгокок
15
11,6
7,0
16
12,4
33
25,6
73
56,6
Серотип А
0,8
0,0
0,8
3,9
5,4
Серотип В
6,2
4,7
5,4
15
11,6
36
27,9
Серотип С
1,6
0,8
3,9
3,1
12
9,3
Нетипований
3,1
1,6
2,3
7,0
18
14,0
Пневмокок
6,2
0,8
3,1
5,4
20
15,5
H. influenzae
3,9
0,8
0,8
0,0
5,4
Невстановленої етіології
3,9
0,8
11
8,5
12
9,3
29
22,5
Усього
33
25,6
12
9,3
32
24,8
52
40,3
129
100,0
Під наглядом знаходилось 36 дітей з серозними менінгітами. Середній вік хворих,
що знаходились під наглядом – 9,6±4,2 (M±SD), він коливався від 11 місяців до
15 років; дівчаток було 15 (41,7%), хлопчиків – 21 (58,3%).
Діагноз серозного менінгіту встановлювався на підставі клініко-епідеміологічних
та лабораторних даних (аналіз ліквору) даних. У всіх хворих у спинномозковій
рідині виявлявся лімфоцитарний плеоцитоз, збільшення концентрації білку,
позитивні осадові проби. Визначення етіології серозного менінгіту проводилось
на підставі клініко-епідеміологічних даних, серологічного дослідження ліквору,
визначення вірусних антигенів в спинномозковій рідині.
Розподіл хворих на серозний менінгіт за етіологією та віком представлений у
таблиці 2.3. Як видно з таблиці 2.3, у віковій структурі хворих на серозні
менінгіти переважали діти шкільного віку (61,1%). В групі дітей до 1-го року
життя серозний менінгіт виявлено тільки у одного хворого (2,8%). В етіологічній
структурі домінувала паротитна інфекція (19,5%), у 11,1% пацієнтів визначено
ентеровірусну етіологію, з них у 2 пацієнтів виявлено вірус Коксакі В3, у 2 –
вірус Коксакі В5; у 5,6% хворих поставлено діагноз менінгіту аденовірусної
етіології, у 5,6% – парагрипозної, у 2,8% – краснушної, у 55,6% хворих збудник
не було встановлено.
Таблиця 2.3
Структура хворих на серозні менінгіти за етіологією та віком
Етіологія
Вікові групи хворих
Всього
0–1р.
1–3р.
3–7р.
7–
- Київ+380960830922