Вы здесь

Дитяча субкультура як фактор соціалізації молодшого школяра в навчально-виховному процесі

Автор: 
Варяниця Людмила Олександрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U001914
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА В
ПРОСТОРІ
ДИТЯЧОЇ СУБКУЛЬТУРИ
2.1. Дослідження особливостей впливу дитячої субкультури на рівень
соціалізованості молодших школярів
Метою експериментального дослідження було з’ясування особливостей впливу
дитячої субкультури на процес соціалізації молодших школярів у різних
соціальних умовах. Необхідно було виявити особливості набуття дитиною життєвого
й соціального досвіду, визначити способи передачі та застосування цього
досвіду, вміння налагоджувати стосунки з однолітками та дорослими.
Базою для експериментальної роботи були ЗОШ с. Дякове, ЗОШ с. Марківка, СШ №№
41, 42, 33 м. Луганськ, навчально-оздоровчий комплекс № 133 міста Луганська та
освітній комплекс „Надійка” м. Краматорськ Донецької обл. Усього до дослідження
було залучено понад 200 дітей шести – семи років. У формувальному експерименті
брали участь 120 дітей шести – семи років. Анкетуванням було охоплено понад сто
вчителів початкових класів і таку ж кількість батьків.
Експериментальне обстеження проводили з трьома групами дітей (ЕК1, ЕК2, ЕК3).
До першої групи (ЕК1) увійшли діти, які навчалися в міській загальноосвітній
школі. Другу групу (ЕК2) склали діти, які відвідували міські освітні комплекси
дитячий садок – початкова школа. Цю групу було створено на базі школи
оздоровчо-виховного комплексу № 133 та освітнього комплексу “Надійка” м.
Краматорськ Донецької обл. Третю групу становила учнівська спільнота дітей, які
навчалися в сільських школах.
Оскільки в нашому дослідженні вивчались особливості соціалізації дітей
молодшого шкільного віку, зокрема першокласників, то в якості головної
соціологічної характеристики дітей цього віку ми обрали соціальну
компетентність як показник, результат сформованості соціального досвіду,
соціального розвитку й водночас соціальної навченості дитини. Ми також виходили
з того, що процес соціалізації молодшого школяра відбувається під впливом
багатьох факторів, серед яких найбільш значимими для дитини є родинні стосунки,
взаємини з однолітками в колі дитячого співтовариства, яке розвивається та діє
в просторі дитячої субкультури, а також освітнє середовище, представлене
організованим навчально-виховним процесом, навчальними обов’язками молодшого
школяра, його взаєминами в системі “учитель-учень-клас”. Відтак, для визначення
особливостей процесу соціалізації в просторі дитячої субкультури, а також з
метою уточнення педагогічної стратегії експерименту ми вважали за необхідне
дослідити ціннісне ставлення дітей, їхніх батьків, учителів до окремих
компонентів субкультури. Таку роботу було проведено на пошуково-розвідувальному
етапі засобом анкетування дорослих учасників експерименту (понад сто вчителів
початкових класів шкіл міста та області й стільки ж батьків дітей, які брали
участь в експерименті) та інтерв’ювання молодших школярів, учнів перших та
других класів (близько двохсот дітей). Одержані матеріали було оброблено
методом факторного аналізу. Представимо основні його результати.
Ціннісне ставлення дітей, батьків, учителів до компонентів
дитячої субкультури. Результати факторного аналізу
Факторний аналіз як дослідницький метод об’єднує низку методів, які дають
можливість відобразити систему показників, що характеризують у нашому випадку
соціалізуючий вплив гіпотетично виділених функціональних одиниць – компонентів
дитячої субкультури. Факторний аналіз дозволив отримати цілісне бачення
ціннісних пріоритетів дітей молодшого шкільного віку в контексті дитячої
субкультури, що ми вважаємо необхідним для визначення найвпливовіших її
компонентів для процесу соціалізації на етапі початку шкільного навчання. Цей
метод виявився особливо ефективним при великій вибірці змінних. Автори
наполягають на доцільності у визначенні факторної структури явища застосування
такої схеми:
Побудова матриці інтеркореляційних ознак і проведення серії попередніх
розрахунків з виділенням різної кількості чинників.
Вибір інформативних ознак з ранговим розподіленням.
Змістовна інтерпретація.
Щоб визначити ціннісні пріоритети дітей, необхідно було врахувати не тільки
структурні компоненти дитячої субкультури (їх докладно представлено в
теоретичному розділі дисертації), але й окремі інформаційні, розважальні
засоби, що складають вагомий прошарок життя дитячого співтовариства. Так, щоб
зорієнтуватися в колі дитячих інтересів та потреб, ми виокремили такі:
інтелектуальні інтереси (жадоба знань, інтерес до книги); технічні інтереси,
зокрема до комп’ютерної техніки, TV, відео тощо; соціально-комунікативні,
пов’язані з реалізацією потреби в спілкуванні, спільних іграх з однолітками, з
інтересом до організованих форм дозвілля (цирк, театр, розваги тощо);
матеріальні, у тому числі пов’язані із задоволенням гастрономічних передбачень,
зокрема любові до солодощів, а також іграшки, одяг, матеріальні блага; емоційні
(потреба у фізичних формах вираження любові (ласка, обійми тощо).
Як ми вже зазначали, для одержання даних для кореляційної матриці було
проведено анкетування вчителів і батьків за такими питаннями: “Які компоненти
дитячої субкультури впливають на особистісне зростання дитини та її
соціалізацію?”, “Ціннісні пріоритети дитини”. Опитування дітей було спрямоване
на визначення ціннісних пріоритетів, мовних константів. Також діти відповідали
на запитання: “Що тобі потрібно щоб стати дорослим?”. Анкети передбачали
ранжирування відповідей. Інформація, що містилась у них, повністю проявилась у
факторному аналізі [19, 21]. Детальний опис кореляційної матриці подано в
додатку Д.
Під час обробки результатів