Ви є тут

Особливості клінічних проявів, перебігу та діагностики багатовогнищевих уражень головного мозку судинного генезу

Автор: 
Дупляк Лариса Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002043
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Під нашим спостереженням перебував 151 хворий з клінікою ГПМК, які знаходились
на обстеженні і лікуванні в клініці неврології на базі Київської міської
клінічної лікарні № 12. Базуючись на клініко-параклінічних даних, було виділено
чотири групи уражень головного мозку судинного генезу: I - хворі з повторним
ішемічним інфарктом головного мозку (77 осіб); II - хворі з повторним
геморагічним інсультом у формі внутрішньомозкового крововиливу (13 осіб); III -
хворі з поєднанням ішемічного інфаркта та внутрішньомозкового крововиливу
різної локалізації (10 осіб) і IV - хворі з множинними післяінфарктними
вогнищевими змінами головного мозку, які поступали в стаціонар з клінікою ГПМК
(21 особа). Вік хворих був від 49 до 88 років (середній вік – 65,0+-4,6 років).
Чоловіків було 69, жінок – 52. Розподіл хворих за демографічними показниками
наведений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з БУГМСГ за статтю та віком
Стать
Кількість хворих
Вік (у роках)
45 - 59
60 - 75
>75
Чоловіки
69
17
40
Жінки
52
13
24
21
Всього
121
30
64
27

Розподіл пацієнтів з БУГМСГ за характером і локалізацією процесу представлено в
таблиці 2.2.
У 46 хворих повторне ГПМК за ішемічним типом виникло у лівому каротидному
басейні, з них у 40 осіб – у басейні лівої СМА, у 6 осіб – у басейні лівої ПМА.
У 21 пацієнта вогнища локалізувались в руслі правої внутрішньої сонної артерії,
з них у 18 хворих – у руслі правої СМА, у 3 - правої ПМА.
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів з БУГМСГ за характером і локалізацією процеса
Тип ураження
Локалізація ураження
Кількість хворих
Ішемічний
Лівий каротидний басейн
46
Правий каротидний басейн
21
Вертебро-базилярний басейн
10
Геморагічний
Ліва півкуля головного мозку
Права півкуля головного мозку
Поєднання ішемічного та геморагічного типів
В одній півкулі
В обох півкулях
Післяінфарктні псевдокісти
В одній півкулі
В обох півкулях
16

Вертебро-базілярна локалізація процесу відмічена в 10 спостереженнях. З 13
пацієнтів з повторним геморагічним інсультом у 7 хворих вогнище крововиливу
локалізувалось в лівій півкулі головного мозку, у 6 хворих – в правій півкулі.
З 10 хворих з поєднанням ішемічного інсульту та внутрішньомозкового
крововиливу у 8 пацієнтів вогнища локалізувались в одній із півкуль, а у 2
випадках – в протилежних півкулях.
У 21 пацієнта з множинними післяінфарктними псевдокістами головного мозку
одностороннє ураження спостерігалось в 5 випадках, а в решті випадків
псевдокісти рееструвались в обох півкулях головного мозку.
Контрольну групу складали 30 хворих з одновогнищевим ураженням головного мозку
ішемічнного типу. Серед пацієнтів чоловіків було 17 осіб, жінок – 13 віком від
49 до 86 років (середній вік – 70,1 +- 4,7 роки).
Всі хворі спостерігались з момента поступлення в стаціонар до 21 - 28 дня
перебігу захворювання, тобто в гострому періоді.
Діагноз ГПМК було підтверджено даними клінічного обстеження, КТ та МРТ
головного мозку, а у випадках з летальними наслідками – результатами аутопсії.
В якості матеріалу дослідження використані також результати 44 аутопсій
випадків хворих, які померли в неврологічному відділенні Київської міської
клінічної лікарні № 12, з встановленим клінічно та підтвердженим на секції
діагнозом повторного ГПМК (з них у 31 осіб було діагностовано повторний
ішемічний інфаркт у поєднанні з післяінсультними вогнищевими змінами; у 4
випадках встановлено поєднання внутрішньомозкового крововиливу з
післяінсультними вогнищевими змінами; у 3 випадках верифіковані одночасно
ішемічний інфаркт та вогнище внутрішньомозкового крововиливу). У 6 померлих
хворих з клінічними проявами повторного ГПМК на секції діагностовано множинні
післяінсультні вогнищеві зміни на фоні церебрального атеросклерозу і/та АГ;
основним захворюванням верифіковано флеботромбоз вен нижніх кінцівок з
тромбоемболією легеневої артерії (2 випадки), гострий інфаркт міокарда (2
випадки), пієлонефрит з хронічною нирковою недостатністю (2 випадки). В якості
патоморфологічного контролю використані результати аутопсійного дослідження 7
випадків смерті хворих з одновогнищевим інфарктом головного мозку. Осіб
чоловічої статі було 26, жіночої - 24. Аутопсійний матеріал забирався у період
з 2 до 28 доби від початку розвитку клініки ГПМК.
Патоморфологічний діагноз ЦВХ хвороб грунтувався на виявленні макро - та
мікроскопічних ознак даної патології згідно Міжнародної класифікації хвороб
10-го перегляду.
Для визначення нейровізуальних змін у хворих, які поступили в стаціонар з
клінікою ГПМК, проведено МРТ обстеження (121 пацієнт) та КТ обстеження (30
пацієнтів). За даними МРТ та КТ у 121 обстеженого хворого мали місце
багатовогнищеві судинні ураження головного мозку, у 30 - одновогнищеве.
Зазначені 30 пацієнтів з первинним одновогнищевим ішемічним інфарктом склали
контрольну групу.
2.2. Методи дослідження.
Обстеження проводили за єдиною програмою з використанням формалізованих карт.
Клініко-неврологічне обстеження включало ретельне вивчення анамнезу, зокрема
особливостей розвитку інсульту та наявність раніше перенесених інсультів,
динаміку соматичного та неврологічного статусу. Всім хворим проводили
загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи крові, зокрема на
глюкозу, печінкові та ниркові проби, загальний холестерин, ліпопротеїни,
гематокрит, показники коагулограми. Проводилась ЕКГ, досліджувалось очне дно.
Для уточнення характеру процесу застосовувались додаткові методи обстеження:
люмбальна пункція, ехоенцефалоскопія. Л